Любисток лікарський (Levisticum officinale);

любисток лекарственный

Цвіте у червні-липні
Для лікасрьких потреб використовують коріння (викопують восени у рослин 3-4 –річного віку), рідше – траву (заготовляють під час цвітіння рослини, а також плоди (заготовляють в період повної їх стиглості).
Цілюща дія
Любисткок лікарський діє як сечогінний, відхаркувальний, заспокійливий і болетамувальний засіб, тонізуюче впливає на серцевий м’яз, посилює кишковий тонус, зменшує метеоризм, зумовлює збільшення кровонаповнення органів малого тазу.
Найчастіше ця рослинка використовується як сечогінний засіб при набряках серцевого походження, асциті, хронічних запальних процесах у нирках та сольових діатезах.
Крім того, любисток використовують при нервових захворюваннях, анемії, хронічних бронхітах, запаленні легень, метиоризмі і млявій перистальтиці кишок, болісних і мізерних менструаціях, як полегшувальний засіб під час родів, а також проти глистів.
ПРОТИПОКАЗАНЕ при гострому гломерулонефриті та пієлонефриті і вагітним.
Настій коріння любистку застосовують у дерматології й косметиці для видалення ластовиння (зволоженим тампоном протирають пігментні плями 2 рази на день протягом 2 тижднів, краще до настання сонячних весняних днів), для лікування інфекційних тріщин куточків рота (настій наносять піпеткою на куточки рота 2 рази на день) та гноячкових висипів на тілі (застосовують компреси і заразом п’ють теплий настій по 1 склянці за день).
Настоєм коріння двічі на тиждень миють голову (без мила) при випаданні волосся і при лупі.
Пом’яте свіже листя любистку прикладають до чола при головних болях різного походження.
Листя і коріння любистку використовують як приправу до страв.
Лікарські форми та застосування
ВНУТРІШНЬО – настій коріння (1 стол. ложка сировини на 400 мл окропу, настоюють 1 годину) по півсклянки на день до їжі;
порошок з коріння любистку приймають по половині чайної ложки 3 рази на день до їжі;
1-2 стол. ложки порошку з коріння любистку змішують з 3 стол. ложками меду і приймають натщесерце як засіб проти гостриків;
відвар плодів любистку (1 чайна ложка сировини на 150 мл окропу, варять 8-10 хвилин, настоюють) по 1 стол. ложці 3 рази на день як засіб проти глистів;
столову ложку суміші (порівну) коріння любистку, пирію повзучого, вовчуга польового і бедринцю ломикаменевого, листя берези бородавчастої і мучниці звичайної, плодів шипшини травневої і петрушки кучерявої та квіток калачиків лісових заливають склянкою окропу, настоюють до охолодження і п’ють по 2-3 склянки на день при нефриті;
відвар стол. ложки суміші (порівну) коріння любистку, трави фіалки триколірної і плодів ялівцю звичайного на склянці окропу п’ють по 1-2 склянки на день при захворюваннях сечового міхура (цистит, бактеріурія);
стол. ложку суміші коріння любистку (10 г), трави вересу звичайного (20 г), хвоща польового (20 г), золотушника звичайного (10 г), плодів петрушки кучерявої (20 г), лушпиння квасолі звичайної (10 г) та шишок хмелю звичайного (10 г) заливають склянкою окропу, настоюють до охолодження і одержаний настій випивають за день ковтками при ніктурії;
суміш порошку плодів (30 г) та коріння (20 г) любистку лікарського, коріння кульбаби лікарської (5 г), алтеї лікарської (15 г) заливають 0,5 л горілки, додають пів склянки меду, настоюють 9 діб у теплому місці, проціджують і п’ють по 2 стол. ложки вранці і ввечері при виразковій хворобі шлунку та дванадцятипалої кишки.
ЗОВНІШНЬО – настій коріння любистку (1 чайна ложка сировини на 200 мл окропу настоюють до охолодження) для протираннь, компресів і примочок;
Настій коріння любистку (1 стол. ложка сировини на 1 л окропу, настоюють 10-15 хвилин) для миття голови.

Цвіте у червні-липні
Для виготовлення ліків використовують траву, зібрану під час цвітіння рослини.
Цілюща дія
Настій трави залізняка колючого викликає значне звуження судин.
При тривалому вживанні настою залізняка хворими на хронічний гастрит у них нормалізується кислотність шлункового соку (при секреторній недостатності кислотність соку підвищується, а підвищена кислотність знижується), зникають згага і біль.
У народній медицині рослину використовують при бронхітах, запаленні й туберкульозі легень, недокрів'ї, набряках і водянці, геморої й малярії та при судомі у дітей.
Лікарські форми та застосування
ВНУТРІШНЬО - настій трави (2-4 стол. ложки трави на 400 мл окропу) по 1/2 склянки тричі на день;
настоянку трави (10 г сировини на 100 г горілки, настоюють 10 днів) по 1 стол. ложці тричі на день;

траву залізняка томлять з водою до утворення густої маси, яку розводять наполовину молоком і п'ють з цукром при туберкульозі легень

Конюшина лучна (Trifolium pratense)

івасик, конюшина червона, око козине;

клевер луговой

Цвіте у травні-серпні
Для виготовлення ліків використовують головки-суцвіття, які збирають разом з верзівковими листочками під час повного цвітіння рослини.
Цілюща дія
Конюшина лучна має відхаркувальну, сечогінну, потогінну, протизапальну та бактерицидну дію.
Найчастіше її використовують як відхаркувальний засіб при запаленні верхніх дихальних шляхів.
Настоянку суцвіть вживають при атеросклерозі, який супроводиться головними болями і шумом у вухах, але з нормальним артеріальним тиском.
Як сечогінний засіб рослину використовують при набряках серцевого і ниркового походження.
Місцево, у вигляді припарок, настій або відвар суцвіть конюшини використовують при абсцесах, опіках і болях у суглобах.
Свіже подрібнене листя прикладають до гнійних ран і виразок, а свіжим соком рослини лікують алергічні ураження очей.
Лікарські форми та застосування
ВНУТРІШНЬО - настій суцвіть (3 чайні ложки сировини на 1 склянку окропу, настоюють 1 годину) по 1/4 склянки 4 рази на день за 20 хвилин до прийняття їжі;
настоянка суцвіть (40 г сировини на 500 мл 40%-вого спирту настоюють 10 діб) по 20 мл перед обідом або перед сном при атеросклерозі (курс лікування - 3 місяці з перервою на 10 днів, при необхідності курс лікування повторюють через 6 місяців);столову ложку суміші (порівну) суцвіть конюшини лучної, листя м'яти перцевої і трави золототисячника малого заливають 300 мл окропу, настоюють до охолодження і п'ють по півсклянки 3 рази на день за 300 хвилин до їжі для покращення травлення;
3 стол. ложки суцвіть конюшини лучної заварюють у склянці окропу, настоюють до охолодження і п'ють як чай при болісних менструаціях і маткових кровотечах.
ЗОВНІШНЬО - відвар суцвіть (20 г сировини на 200 мл окропу) для примочок і припарок.