Велес
Бог таємничих знань, покровитель музики й поезії; опікун домашніх тварин; зв'язковий світів живих людей і покійних родичів. Вчені вважають, що в основі слова: веле - великий, а також воля - повелитель. Веле - старослов'янське дуже, багато, сила (пор. велелюдний); означає якість, достойність, красу і міць. Ім'я Велеса несе загальну ідею міцності і твердості - воно близьке за значенням до камінь. Велесу присвячувались окремі храми, де на жертовнику підтримувався вічний вогонь. Культ Велеса - один з найрозвинутіших культів у Східній Слов'янщині, і зокрема в Україні, пов'язаний насамперед з господарською діяльністю наших Предків. Велесу як духовному опікуну й покровителю хліборобства здійснювали обряд "Велесової бороди" - під час жнив на полі залишали незжатими кілька пучків колосся, і зав'язавши їх стрічкою, клали до них хліб на рушнику як пожертву і подяку за добрий врожай. Ця пожертва називалася сота, тобто соту частину від врожаю жертвували для цього обряду.
Велесу присвячений цілий тиждень після Стрітення (яке за астрономічним календарем настає 1-2 лютого). В усій Слов'янщині ці святки відомі як своєрідні маскаради (в Західній Європі - карнавали), коли гурти молоді (а в давні часи це були волхви), одягши маски, роги, вивернуті хутром догори кожухи з причепленими хвостами, ходили від хати до хати зі спеціальними побажаннями здоров'я домашнім тваринам, багатства родинам. Цей барвистий веселий гурт співав урочисті пісні, говорив чарівні слова, дзвонив у безліч мелодійних дзвіночків, які виконували роль закликання добрих духів оселі. Важливо було так добре замаскуватися, щоб ніхто не впізнав учасників обрядодійства, бо тоді чари втрачають свою силу. Церква засуджувала такі веселощі, назвавши свято "Чортовим тижнем", та й самих артистів з їхніми масками, обізвавши чортами. Але це прадавнє свято і нині побутує вже у жартівливій формі серед дітей, які часто й зберігають давні звичаї в своїх іграх.
Імена, похідні від Велес: ВЕЛЕСИК, ВЕЛЕСИЧ - син Велеса, надавалися народженим у лютому. Нині існує українське прізвище Велесик (Рівненщина).
Уривки з книги Галини ЛОЗКО " БОГИ КОЛА СВАРОЖОГО"
Українським малятам, а також їхнім мамам і татам про українські Свята.
Київ, "Сварог", 1999
