Мокоша
Богиня-покровителька родини, материнства, здоров'я дітей, цілителька, Берегиня домашнього вогнища, яка є матір'ю живучої сили природи. З давніх часів вона зображалася у вінку з колосся та пишних квітів з піднятими до Сонця руками, в оточенні двох вершників на конях, іноді з півнем у руках чи над головою, а поруч неї - знаки Сварги (образ на рушниках); є її зображення з рогом достатку в руках (образ у камені, на статуї Світовида). Інша форма її імені Макоша, як вважають, походить від назви рослини мак, який в українців завжди був символом родючості, достатку, а також розуму. Тому мак широко використовують для приготування обрядових страв, печива, пирогів, куті та ін. Мокоші приносять у жертву прядиво (вовну, нитки), бо вона, як і Доля - Богиня-пряля. Подекуди її також вважають вівчарства: "Мокуша стриже овець".
Мокошами ще в ХVІ ст. називали знахарок, чаклунок; загалом Мокоша позначає водну, жіночу природу Землі. В Україні й досі існує назва квітів водяних рослин мокоша (водяна лілія, лотос, латаття біле). Мокошин день - п'ятниця. У цей день жінки не шиють, не прядуть, не перуть білизни, щоб не розгнівити свою покровительку. Найбільшими Мокошиними святами є п'ятниця на Русальному тижні та остання п'ятниця жовтня (так звані "Бабські Святки"). У Колі Сварожому Мокоші також відповідає сузір'я Водолія.
Уривки з книги Галини ЛОЗКО " БОГИ КОЛА СВАРОЖОГО"
Українським малятам, а також їхнім мамам і татам про українські Свята.
Київ, "Сварог", 1999