Субота
27.04.2024
06:43
Тranslator
Календар
Місячний календар
Фазы Луны на RedDay.ru (Ровно)
Форма входу
Пошук
Наше опитування
Як Ви відноситесь до Рідновірів?
Всього відповідей: 199
Погода
Наша кнопка

Рідновір

[Отримати код кнопки]
Цікаві сайти
Світанкові роси. Ляльки, мотанки, дерев'яні вироби, амулети... Український стиль: Прикольні патріотичні футболки :: вишиванки :: подарунки Українські вишиванки Український національний інтернет-портал «Аратта. Вікно в Україну» Журнал РЕЗЬБА ПО ДЕРЕВУ Бандерштат Официальный сайт Burzum и Варга Викернеса тм Древосвет - деревянные игрушки, конструкторы Природа и др... Українські пісні Світанкові роси. Ляльки, мотанки, дерев'яні вироби, обереги... Українські скарби
Країна
free counters
Статистика
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
MP3
Зворотній звя"зок
Ім`я відправника *:
E-mail відправника *:
Web-site:
Тема листа:
Текст повідомлення *:
Оцінка сайту:
Код безпеки *:

РІДНОВІР

Травник

Головна » травник » Лікарські рослини

У категорії оголошень: 58
Показано оголошень: 46-50
Сторінки: « 1 2 ... 8 9 10 11 12 »


Сортувати по: Даті · Назві · Рейтингу · Коментарям · Переглядам
Кропива жалка
Кропива жалка (Urtica urens)
кропива мала, жалива, жаркуха, жижкуха, жигавка, покрива, коприва;
крапива жгучая
Цвіте у травні-вересні
Для лікування використовують листя кропиви, яке збирають під час цвітіння рослини, відокремлюючи його від стебла. Строк придатності - 2 роки.
Цілюща дія
У народній медицині кропиву жалку використовують нарівні з кропивою дводомною, а іноді навіть віддають їй перевагу.Свіжим соком з листочків кропиви гоїли рани.Здавна відомі в народі кровоочисні властивості кропиви. Повсюди в Україні при фурункульозі, хронічних хворобах шкіри радили пити чай зі стебел та квітів кропиви, з відвару кореневиша робили купелі, а з розпареного листя - компреси.
Відома ця рослина і як засіб від ревматизму. Найчастіше болючі місця просто жалили свіжо зірваною кропивою, хоча інколи були й складніші рецепти. На Полтавщині, наприклад, у таких випадках хворого купали у відварі хрону та кропиви. Купелі були довготривалими (доки вода не вихолоне).
Вживали кропиву при болю в грудях, сильному затяжному кашлі. На Харківщині та деяких районах Чернігівщини в таких випадках пили водний настій листя кропиви. Подекуди на Чернігівщині перевагу надавали настою рослини на молоці.Настій листя кропиви жалкої використовують як кровоспинний (при легеневих, кишкових, маткових, гемороїдальних та інших кровототечах), сечогінний (при набряках) та загальнозміцнюючий засіб.Вживання настою показане принервових розладах, ревматизмі, алергії й анемії, при звичних запорах, диспепсіях і шлункових коліках.Широко використовують препарати кропиви жалкої в дерматологіїй косметиці: всередину - при екземі, сверблячці, кропив'янці; місцево - при себореї голови, круговій або гніздовій плішивості або запрілості.Цінують кропиву жалку і як продукт харчування: з молодого листя готують салати, приправи до м'ясних страв і зелений борщ.
Лікарські форми та застосування
ВНУТРІШНЬО - настій листя (2 стол. ложки сировини на 400 мл окропу, настоюють 4 години) по півсклянки 4 рази на день до їжі;2 чайні ложки суміші (порівну) листя кропиви жалкої і ожини сизої напарюють 2 години на склянці окропу і п'ють по півсклянки 3 рази на день для регулювання функціональної діяльності шлунка та від дизентерії;свіжий сік з листя кропиви жалкої вживають по 1 чайній ложці 3 рази на день як кровоспинний засіб.
ЗОВНІШНЬО - відвар листя (100 г сировини кип'ятять 30 хвилин в 1 л оцту, розведеного водою у співвідношенні 1:1) для миття голови при себореї та круговій або гніздовій плішивості (мити ввечері перед сном, без мила);насичені свіжим соком кропиви стерильні тампони прикладають до запрілостей, ран і варикозних виразок.

Вживання кропиви всередину протипоказане при гінекологічних кровотечах у хворих з поліпами і різними пухлинними захворюваннями яєчників і матки.

Джерело

Лікарські рослини | Переглядів: 3505 | Дата: 26.09.2010 | Коментарі (0)

Медунка м'якенька

Медунка м'якенька
(Pulmonaria mollis);
медуница мягкая

Цвіте у квітні-травні
Зрізують надземну частину під час цвітіння рослини. Збирають і здорові прикореневі листки (після одцвітання). Заготовляють сировину в сонячну погоду. Зібрану зберігають від злежування, бо вона легко запарюється і чорніє. Сушити слід зразу після заготівлі. Для цього сировину розстилають тонким шаром на решітках у провітрювальному приміщенні, часто перевертаючи. При зберіганні суху сировину треба добре провітрювати.
Цілюща дія
Рослина виявляє протизапальну, відхаркувальну, сечогінну, кровотврну та метаболічну дію. Марганець є активатором і складовою частиною окислюючих ферментів, бере участь у реакціях гідролізу, декарбоксиляції, сприяє засвоєнню деяких вітамінів, утворенню еритроцитів. У народній медицині рослину широко використовують від кашлю (жменя трави на півлітра води, у вигляді настою), листя прикладають до ран, а соком промивають рани; порошком з листя засипають різні рани. За успішен лікування ран у деяких місцевостях медунку називают йод-травою. Прикореневі листки придатні до їжі (салати, супи_.
Лікарська форма та застосування

Внутрішньо - відвар трави (1 столова ложка води на 1 склянку води, варити 10 хвилин) пити по півсклянки 2 рази на день як відхаркувальний засіб; відвар (по 10 г трави медунки, листя подорожника великого і підбілу звичайного на 1 л води, повільно довести до кипіння, варити 3 звилини, настояти 10 хвилин, додати меду) пити по півсклянки через регулярні інтервали як допопміжний хасіб при грипі, бронхіті, фарингіті й охриплості.

Джерело

Лікарські рослини | Переглядів: 784 | Дата: 26.09.2010 | Коментарі (0)

Хвилівник звичайний

Хвилівник звичайний
(Aristolochia clematitis);
кирказон ломоносовидный
Цвіте у травні - червні

Для медичних потреб використовують  коріння (заготовляют восени після достигання насіння), а також траву хвилівника (яку заготовляють в період цвітіння рослини, зрізуючи верхівки стебел завдовжки 30 см). Зібрану траву використовують свіжою (у вигляді потовченого листя), або ж сушать. Сировину зберігають у добре закритих банках або бляшанках.
Цілюща дія
Особливо ефективним є зовнішнє застосування хвилівника. Відвари з коріння або трави рослини використовують для промивання ран від укусів гадюк і комах, для компресів при нашкірних висипах, сверблячці й запрілостях шкіри, фурункулах, гнійних ранах, виразках та екземах. Для гоєння ран з успіхом використовують і розтерта свіже листя рослини. Всередину препарати хвилівника дають при гіпертонічній хворобі (на ранніх стадіях), подагрі, водянці, хронічному кашлі, туберкульозі легень (на початковій стадії), простудних захворюваннях, атонії шлунка та аменореї.
Перпарати хвилівника стимулюють роботу серця, розширюють кровоносні судини, збуджують дихання, виявляють сечогінну та відхаркувальну дії, посилюют менструації. Наукою також підтверджено гранулюючу, епітелізуючу і антимікробну дію хвилівника, його болезаспокійливі й протисверблячі властивості.
Лікарські форми та застосування
Внутрішньо - настій (1 чайну ложку коріння або трави настояти 2 години на 300 мл окропу, процідити) по чверті склянки 3 рази на день до їжі;
настойку (3 г трави настояти 7 днів на 100 мл горілки, процідити) по 20 крапель 3-4 рази на день.
Зовнішьо - відвар (1 чайна ложка коріння або 2 стол. ложки трави на 200 мл окропу, варити 30 хвилин) для компресів та промивань.

Хвилівником, який належить до отруйних рослин, слід користуватись обережно, не перевищувати допустимих доз (а при вагітності високі дози можуть спричинити аборт)


Джерело

Лікарські рослини | Переглядів: 1968 | Дата: 26.09.2010 | Коментарі (0)

Материнка запашна
Материнка запашна (Origanum vulgare)
душанка, душинка;
душица обыкновенная
Цвіте у червні-вересні
Для лікарських потреб використовують траву материнки, зібрану під час цвітіння рослини (зрізують облистнені верхівки стебел завдовжки 20-30 см). Строк придатності - 1 рік.
Цілюща дія
Материнка звичайна заспокійливо діє на центральну нервову систему, посилює секрецію травних, бронхіальних і потових залоз, посилює перистальтику і тонус кишечника, тонізуюче впливає на скорочення гладенької мускулатури матки, стимулює секрецію жовчі, підвищує діурез, регулює менструальний цикл, виявляє протизапальну, болетамувальну, протиглистяну і антимікробну дію.
Застосування материнки показане при гострому й хронічному бронхіті, коклюші, при зниженому апетиті й поганому травленні, особливо при секреторній недостатності шлунково-кишкового тракту, при холециститах, ентероколітах, які супроводжуються запорами і метеоризмом, при первинній і вторинній аменореї, альгоменореї, підвищеній нервовій і статевій збудливості, пригніченому настрої та при безсонні.
ПРОТИПОКАЗАНО приймати настій материнки запашної всередину при вагітності і підвищеній секреції шлунка.Як зовнішній засіб материнку вживають для компресів на нариви, набряки, фурункули та висипи; для полоскання горла і ротової порожнини при ангінах, стоматитах, гінгівітах та для промивання ран; для спринцювання вагіни при сверблячці, білях і хронічному кольпіті; для миття голови при мігрені, безсонні, випадінні волосся і лупі; для ванн при сверблячих екземах, скрофульозі у дітей.
Від нежитю і головного болю, при знепритомленні, дають нюхати порошок з трави материнки.
У побуті висушеною травою материнки перекладають одяг, щоб уберегти його від молі.
Лікарські форми та застосування
ВНУТРІШНЬО - настій трави (10 г або 2 стол. ложки сировини на 200 мл окропу) по півсклянки 2 рази на день за 15 хвилин до їжі (приймають теплим!);настій трави (10 г сировини на 300 мл окропу) по півсклянки 3 рази на день за 15 хвилин до прийняття їжі при епілепсії (курс лікування - 3 роки);
2 чайні ложки суміші трави материнки звичайної, листя підбілу звичайного, коріння алтеї лікарської, взятих у співвідношенні 1:2:2 настоюють 15-20 хвилин на склянці окропу, проціджують і приймають теплим по півсклянки 3-4 рази на день як відхаркувальний засіб у випадках гострого чи загострення хронічного бронхіту;1 стол. ложку суміші трави материнки звичайної, маоенки запашної, листя меліси лікарської і суниць лісових, взятих у співвідношенні 1:2:2:3 настоюють 15-20 хвилин на 300 мл окропу, проціджують і приймають по півсклянки 3 рази на день при шлунково-кишковому катарі.
ЗОВНІШНЬО - настій трави (10 г сировини на 200 мл окропу) для компресів, полоскання та обмивань;
настій трави (20-30 г сировини на 2-3 л окропу, настоюють до охолодження, проціджують) для спринцювань(вживають теплим);настій трави (50 г сировини на 10 л води) для ванн.

Лікарські рослини | Переглядів: 1408 | Дата: 26.09.2010 | Коментарі (0)

Смовдь гірська
Смовдь гірська (Peucedanum orioselinum)
заяча рутка, морква гадюча;
горичник горный
Цвіте у червні-липні
Для лікарських потреб використовують траву і корені. Траву збирають протягом усього вегетаційного періоду. Корені копають після визрівання насіння або навесні - на початку вегетації.
Цілюща дія
Смовдь гірська виявляє сечогінну, потогінну і седативну дію.
У народній медицині рослину використовують при болях у шлунку, в відварі її купали полохливих дітей, рекомендували її як допоміжний засіб при венеричних хворобах.
Лікарські форми та застосування

ВНУТРІШНЬО - відвар (5 г трави або коріння на 200 мл окропу, варити 5 хвилин) по 1 стол. ложці 4-5 раз на день при недостатньому виділенні травних соків і при кишкових коліках, а також як допоміжний засіб при уролітіазі.


Джерело

Лікарські рослини | Переглядів: 922 | Дата: 26.09.2010 | Коментарі (0)