| Місячний календар |
|---|
|
| Наша кнопка |
|---|
|
| Країна |
|---|
 |
|
РІДНОВІР
Головна » 2011 » Квітень » 28 » А
|
Чоловічі імена
АВСЕНЬ
— див. Овсень.
АГАТІРС — значення неясне,
можливо, ім’я перекручене Геродотом; за скіфською легендою - син Геракла
і Змієногої Богині, дочки Борисфена-Дніпра, родоначальник одного із скіфських
племен. Варіант імені - Агафірс.
АНАХАРСІС — грецька вимова
імені скіфського мудреця, філософа, який отримав освіту в Греції та в інших
країнах, де подорожував. Він мав свої філософські праці та листи, які грецькі
мудреці цитували ще довгий час після його смерті. Анахарсій був забитий
з лука самим царем (його братом) за те, що, повернувшись додому, хотів
завести в Скіфії іноземні звичаї й обряди.
АРЕЙ, АРЕС
— ім’я скіфського Бога Воїнської доблесті, якому скіфи будували величні
дерев’яні храми з символом цього Бога - старим залізним мечем. Існує припущення,
що кожна волость скіфської землі приносила в святилище свої мечі для освячення.
Геродот описав це святилище досить примітивно, археологічні дослідження
нині дають значно величнішу картину цього культу. Міфологема чарівного
меча, який поборює всіх ворогів, існувала на Слов’янщині кілька тисячоліть,
а відгомін її й досі живий в народних казках, легендах та билинах. Сюжет
пошуку непереможного меча використав Іван Білик у своєму романі "Меч Арея”.
Щодо походження імені цього Бога, то мовознавці його просто зігнорували:
у словниках української мови нема ніяких згадок цього слова. Однак, в народній
Зодії (яка, вірогідно, має свої витоки з язичницьких "Звіздочотів”) збереглась
назва сузір’я Арес (за часом близьке до Овна), в якому Сонце перебуває
18 квітня - 14 травня. Ареєм також в народі називається планета Марс, день
якої - вівторок. Виходячи з цього, можемо припустити, що в основі імені
Арей - корінь Ар-, Яр- або Ор-, що цілком узгоджується зі слов’янською
мовною і міфологічною системою. У скіфській мові до нього близьке слово
аріма - один.
АРІАНТ — ім’я скіфського царя;
щоб порахувати кількість скіфського населення, Аріант наказав кожному принести
по наконечнику стріли. Наконечників виявились так багато, що ніхто не міг
порахувати їх кількість. Тоді цар наказав переплавити їх і виготовити величний
пам’ятник - ритуальний казан для святилища в місцевості Ексампей. За словами
Геродота, цей казан в шість разів перевершує бачений ним у Греції ритуальний
посуд. Казан уміщав шістсот амфор священного напою. Вважають, що ця місцевість
розташована на сучасній Миколаївщині, поблизу річки Мертвовод (шлях, яким
відправляли скіфських царів до місць вічного спочинку).
АРІАПЕЙТ — ім’я скіфського
царя, батька Скіла. Варіант імені - Аріапіф.
АРПОКСАЙ — син Таргітая, родоначальника
скіфів (легенду про них див. Таргітай).
АХІЛ
— брат Змієногої Богині слов’ян; "О, Ахілес, владика землі Скіфської!”
- так писав грецький поет кінця VІІ - початку VI ст. до н.е. В Північному
Причорномор’ї існує чимало графіто з подібними написами. На думку дослідників,
усі імена, що мали корінь Ах-, пов’язані з потойбічним царством; на о.
Левкас (нині о. Зміїний у Чорному морі поблизу гирла Дунаю) було святилище
Ахіла, куди, за повір’ями, відправлялися душі покійних. Пізніше місцем
культу Ахіла став о. Березань (поблизу сучасного м. Очакова), а також -
Кінбурнська коса. Ахілу присвячене дерево - срібляста тополя. Дотичність
до символіки зміїності вказує на його близькість до слов’янського культу
Велеса. Пор. Ахілес - Велес. Саме з цим культом пов’язані уявлення про
острів Вирій. Див. також: Змієнога Богиня, Ірій.
Жіночі іменаАЛКОНОСТ
— значення неясне; напівжінка, напівптах, що зображається на слов’янських
лубочних картинках. Вона має різнобарвне пір’я, дівочу голову в золотій
короні з ореолом, у руках тримає райські квіти, на давніх зображеннях є
й пояснювальні написи. Вона називається райською птицею за свій чарівний
голос: той, хто почув спів Алконоста, забуває про все на світі. Можливо,
цей образ бере свій початок з образу Матері-Слави. До неї подібна також
слов’янська Жар-птиця та Птиця-Сирин російської міфології.
АПІ
— ім’я скіфської Богині Матінки-Землі.
АРГА
— значення неясне; вірогідно, в основі перекручене Геродотом Яр- (Ярка);
Геродот називає двох дочок гіпербореїв, очевидно слов’янок Аргу та Опіду,
які прибули колись із Скіфії на о. Делос, щоб принести дари в святиню Артеміди.
Ці дари мали на меті сприяти полегшенню пологів у жінок. За часів Геродота
могили цих скіфських дів знаходились за храмом Артеміди, а делоські жінки
щороку на честь Арги й Опіди збирали дари Богині й співали гімни, які склав
лікієць Олень.
|
|
Категорія: Іменослов |
Переглядів: 1080 |
Додав: ZlatoЯР
| Рейтинг: 0.0/0 |
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ]
|
