Календар |
---|
« Січень 2025 » | Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд | | | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 |
|
Місячний календар |
---|
|
Наша кнопка |
---|
|
Країна |
---|
|
|
РІДНОВІР
Головна » Коло Свароже
30 листопада - Калита (парубоча посвята). Свято парубочої долі - парубки вибирають пару. В цей день молодих хлопців посвячують у дорослих парубків та приймають до парубочої громади. Молоді парубки стрибають до Калити, прилучаючись до жіночого начала природи. Вечорниці. В Калиті яскраво простежуються дві сюжетні лінії, перша пов'язана з
культом сонця, друга — із шлюбною магією. Це свято припадає на найбільш
темний період року, коли як кажуть, день до обіду. При допомозі магічних
ритуалів люди намагалися допомогти сонцю розгорітися. Найтісніше
пов'язаний з культом сонця вогонь, в тому числі домашнє вогнище, тому на
Калиту так широко використовувались атрибути печі та знаряддя праці,
як
...
Читати далі »
|
24 листопада свято Богині Долі . Дівчата ворожать про свою долю, подружжя вагітні жінки молять Богів про легкі пологи. Доля-Стріча – Богиня, яка наділяє немовлят при народженні всіма
добрими чи поганими якостями, пророкує їм майбутнє. Серби називають її
Срєча, Стріча. Дослівно доля означає «частина, частка». Ім’я Судьба має
слов’янське походження близьке до «суд божий», або означає сам процес
дії від «судити, присуджувати» (виносити вирок). Віра у вічне життя душі
сформувала уявлення про Судьбу, як про Богиню, яка вершить суд над
душею в загробному світі. За заслугами людини в минулому житті, вона
відповідно дає добру чи злу долю в майбутньому її перевтіленні.
Богині Долі приносять пожертви у вигляді каші – символу родючості. В Україні на свято Долі дівки готують горщик
каші й виносять на вулицю зі с
...
Читати далі »
|
Сварог – Бог-творець Всесвіту, чоловіче втілення Роду. Він населив
Землю різними істотами, створив перших людей, став покровителем шлюбу й
сім’ї. Він відомий ще в давніх аріїв: у ведійській релігії йому тотожний
Тваштар – творець усіх живих і мертвих форм природи. Про нього
розповідає давня культова пам’ятка аріїв Ріґведа. В Україні про нього
лишилась хіба що згадка у Велесовій Книзі як майстра – твастира (дощечка
22).
Від Сварога, Бога світла і небесного вогню, походять інші Боги – його
сини Сварожичі: «вони від крові його походять і кожен з них тим
важливіший, чим ближче він стоїть до цього Бога Богів». Чеська книга
«Mater Verborum» (Мати Слів) перекладає ім’я Сварог словом Зодіак.
Культ, подібний до нашого Сварога, мала й Давня Греція, проте ніде не
ставили йому кумирів, як єдиному Богові. Існувал
...
Читати далі »
|
Мокоша - Покровителька
жінок, роду та немовлят. Її свято завжди
в п'ятницю. Принесіть Мокоші хліб, калину,
прядиво, щоб напряла вам і вашим діткам
довгу нитку Життя. Суворі заборони цього
дня такі: не шити, не різати, не працювати
з нитками, прядивом, веретином тощо.
Згадуються всі Богині: Лада, Леля, Дана,
Доля, Мокоша, Мати Слава, Жива. Освячують
квіти, які протягом року використовують
у лікуванні.
...
Читати далі »
|
15 жовтня Зворожини (Дідова Субота, Осінні Діди) Поминальний
День. Громада літніх людей, навіть у холодну пору, варить куліш на лоні
природи, який споживають тут же, сидячи на землі. Вони знають, що скоро
"відправляться на Луки Сварожі", тому й свято назване
Сварожини-Зворожини. Завжди відмічається в суботу.
...
Читати далі »
|
26- вересня - Світовид осінній (осіннє рівнодення, духовні пошуки, мистецькі заняття):"Творіть Світовиду славу всяку! Бо цей Бог очищає серце наше, і ми відрікаємося від злого, а спрямовуємо себе до доброго" - говорить Велесова Книга. У давнину відбувалося всенічне моління в храмі Світовида. Випікався великий у зріст людини коровай. Жрець ховався за хлібом і запитував, чи люди бачать його. Почувши відповідь, казав:"Дай, Боже, щоб і на той рік хліб родив такий високий!" (щоб не було його видно за хлібом). Світовид, або давніша форма Його імені - Святовит, - це Святий Дух українсь
...
Читати далі »
|
8-9 вересня –
Богині-Рожаниці (жіночі родинні і
родильні свята). Жінки викликають кожна
свою Рожаницю:"Жертву тобі правим -
овсяне борошно, і так співаємо славу і
велич твою" - таке жертвопринесення
справляють жінки на березі річок,
посипаючи борошно на воду заквітчані
калачі та бублики. Мами поливають дочок
водою на порозі свого Дому, щоб росли
щасливі та здорові. Водять хоровод навколо літньої жінки , яка тримає вівсяний хліб. По закінченню обряду цей хліб ділять і роздають для лікування людей і домашніх тварин.Святкують два дні , бо Рожаниць зображували як матір та доньку (Ладу і Лелю). Це Богині родинного благополуччя , яким присвячуються жіночі моління про пологи , немовлят , сім"ю , здоров"я живих і поминання покійних родичів.
| |
|