Не сам я іду — Дажбог веде,
Мати Лада слідом іде,
А я за ними з Богами своїми!
* * *
Дай, Дажбоже з Неба
Усе, що нам треба!
* * *
До нас, Дажбоже, до нас!
Щоб у нас був гаразд.
І ти, Лада-Мати,
Заходь до нас в хату!
(вранці, запрошуючи Сонце до хати)
Молитва на порозі
(перед виходом з дому)
Вийду я на вулицю:
Сонце — в лице,
Місяць — в плече,
Зорею підпережуся,
Нікого не боюся.
Миробогу
Миробоже!
Виходжу я в путь,
а ти поруч будь!
Та вбережи мене
від чоловіка, від жінки,
від свинцю, від заліза,
від сталі!
Щоб вони не могли мене
Дажбожого онука (ім'ярек)
ні поранить, ні порізать,
ні кісток зламати,
ні словом дойняти!
Миробоже!
Жіночий оберіг
Мене мати породила,
Місяцем обгородила,
Зіроньками обтикала,
Сонечком підперезала,
І між добрі люди послала.
До Чура
Чур — Божество Роду: родоначальник, пращур, який охороняє
свій Рід на землі від ворожих чужих родів. Чур — Щур — Пращур
проводить захисну межу у вигляді магічного кола, тому
його закликають на допомогу для захисту людини або її майна.
* * *
Чур — моє! (оберіг власності)
* * *
Чур — мене! (оберіг людини)
|
