| Місячний календар |
|---|
|
| Наша кнопка |
|---|
|
| Країна |
|---|
 |
|
РІДНОВІР
Головна » 2010 » Жовтень » 28 » 1 листопада - Свято Сварога
17:34 1 листопада - Свято Сварога |
Бог-творець Всесвіту, чоловіче втілення Роду. Сварог - небесний коваль, що викував Світ. Він населив Землю різними істотами, створив перших людей, став покровителем шлюбу й сім'ї. Він відомий також давнім предкам українського народу арійцям (аріям, оріям): у їхній прадавній релігії йому тотожний Тваштар - творець усіх живих і мертвих форм природи. Про нього розповідає давнє святе письмо аріїв "Рігведа". В Україні таким Святим Письмом є Велесова Книга, написана на дубових дощечках, яка також донесла до нас праукраїнське слово твастир - майстер (дощечка 22). В давні часи Сварог зображався лише символічно, бо він був збірним поняттям для всіх Богів-Місяців, але пізніше його зображали з топірцем у золотих руках, або з молотом у Небесній кузні. Він має епітет прекраснорукий, тобто Бог-митець. Саме від цього образу походить український вислів "золоті руки", яким позначають майстрів якоїсь справи. Сварог є втіленням космічних потуг Світла, Вогню, Повітря (Ефіру), а також Батьком зодіакальних сузір'їв, які отримали назви Сварожичів. Давня чеська книга "Mater Verborum" - "Мати Слів" - перекладає наше ім'я Сварог словом Зодіак.
Отже, Коло Свароже означає річне коло сузір'їв, тобто календар. Ім'я Сварог походить із санскритського (давньоарійського) кореня Свар-, що означає голос, звук, нота, від яких походять слова зі значенням: звучати, співати, сяяти, блищати, сварити, а також Сонце, сонячне сяйво, небо. Існує також форма Зварог, Зворожини - назва свята, яку старі люди пам'ятали в Україні ще на початку ХХ століття. Існували й імена, похідні від Сварог, які надавалися людям, народженим в січні: СВАРУНА - можливо від санскритського свару - жертовний стовп; також санскритське сваруші - власна воля, бажання, радість, натхнення.
Хвалимо Сварога - Діда Божого, Який тому роду Божеському є началом І всенькому роду криниця вічна, Яка витікає влітку від джерела свого, І взимку ніколи не земерзає. А тієї Води Живучої п'ючи, живемо, Допоки не прийдемо, як і все, до нього І прибудемо до Лук його райських. Велесова Книга, дощечка 11-А. Джерело |
|
Категорія: Коло Свароже |
Переглядів: 1223 |
Додав: ZlatoЯР
| Рейтинг: 0.0/0 |
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ]
|
