ЖАДАНА
— бажана (від укр. жадати - хотіти); див. ще Ждана.
ЖАЛИЦЯ
— ім’я однієї з русалок; повір’я про те, що Жалиця переслідує жницю, яка
замешкалась у полі ополудні, і скаржиться на свою долю; їй не можна співчувати,
бо відбере силу.
ЖАРЕНИЦЯ
— дух (персоніфікація) жару пічного; зафіксоване на Вологодщині (Росія).
ЖАР-ПТИЦЯ
— 1) від жар - горіти, палати; 2) образ променистого Сонця, що сяє, як
жар. Той, хто добуде хоч одну її пір’їну, матиме велике щастя. Жар-птиця
живе в райському саду, де ростуть "молодильні яблука” - плоди вічної молодості.
В цих легендах відображене вічне відродження природи навесні. Слов’янська
Жар-птиця подібна до грецького Фенікса.
ЖДАНА
— очікувана (від слов’ян, ждати - чекати).
ЖДИСЛАВА
— та, що чекає славу.
ЖЕЛАНА
— те, що й Бажана, Жадана.
ЖЕЛАНЯ
— пестливе від Желана.
ЖЕЛИСЛАВА
— див. чоловіче Желислав.
ЖЕЛЯ
— Богиня похоронного плачу, жалю, скорботи, яка супроводжує покійного на
похоронне вогнище. Звідси жальник - могила. У ВК згадується Карна (Кара,
Кручина) і Жля (Жаль, Журба), дощ. 25. Пор. також назву селища Жуляни -
Желяни (саме ця форма згадується у літописанні).
ЖИВА
— Богиня життя, дочка Лади, яка, за уявленнями слов’ян, перевтілюється
в зозулю, пророкує майбутнє. Її вшановують 2 травня, молять про довголіття
та здоров’я. Поляки вважають її дочкою Трояна.
ЖИВАНА
— те саме, що Жива, Живена; польське Жевонія. За Прокошем, Жевонії приносили
жертви тоді, коли почули перший спів зозулі, рахуючи, скільки років життя
"накує” зозуля. Вважають, що в зозулю перетворюється сам Володар Всесвіту
і говорить людям про їхнє майбутнє. У Польщі храм на честь Живи називався
Живець, а в українців живцями називаються священні джерела. Див. ще чоловіче
Жив’є.
ЖИЛЕНА
— живуча.
ЖИРОМИРА
— див. чоловіче Жиромир.
ЖИРОСЛАВА
— див. чоловіче Жирослав.
ЖИТНИЦЯ
— ім’я однієї з русалок.
ЖИТОМИРА
— див. чоловіче Житомир.
ЖУРАВКА
— жін. рід від назви птаха журавель.
