| Місячний календар |
|---|
|
| Наша кнопка |
|---|
|
| Країна |
|---|
 |
|
РІДНОВІР
Головна » 2011 » Квітень » 14 » Т
|
Чоловічі імена
ТАГИМАСАД — ім’я скіфського Бога
моря, джерел, водної стихії загалом, покровителя родючості; зображався
з тризубом у руці; тотожний слов’янському Водянику, грецькому Посейдону
та римському Нептуну.
ТАЇСЛАВ — дослівно "той, хто
утаїв (приховав) славу”; потаємна слава.
ТАКСАК — значення неясне; ім’я
скіфського воєначальника, який брав участь у війні з перськими військами
Дарія.
ТАЛАЛАЙ — балакун, пустомеля.
ТАЛЕЦЬ — народжений навесні
в березні, що раніше називався протальник (від танути, талий сніг). Ім’я
боярина вижгородського Талець Єлович.
ТАРГІТАЙ — значення неясне.
Давнє ім’я прабатька Слов’ян. Батьками Таргітая, за скіфськими легендами
у переказі Геродота, були Зевс і дочка ріки Борисфена (за слов’янською
релігією, вірогідно - Батько Сварог і Матінка Земля). У Таргітая було троє
синів: Ліпоксай, Арпоксай і наймолодший — Колоксай. За їхнього царювання
на Скіфську землю впали з неба золоті речі: плуг з ярмом, сокира і чаша.
Першим побачив ці речі старший брат; тільки він підійшов, щоб підняти їх,
як золото спалахнуло. Як наблизився другий брат, сталося те саме. Але коли
підійшов третій, молодший брат, полум’я погасло, і він узяв золоті дарунки
Богів. Тому старші брати віддали владу над всім Царством наймолодшому Колоксаю.
(Геродот. Історія, ІV - 5). Від старшого Ліпоксая пішло скіфське плем’я,
що називається авхатами. Від середульшого Арпоксая — катіари з трастями,
а від найменшого царевича - паралати. Всі вони загалом носять ім’я сколоти
- за ім’ям їхнього царя. Скіфами ж їх називають греки (Геродот. Історія,
ІV - 6). Досі Таргітай згадується в Слов’янських казках під ім’ям Тарха
Тарховича. Першочоловік Таргітай - культурний герой скіфської доби. Його
символ - водоплаваючий птах, бо він є посередником між світом Предків (Навою),
світом людей (Явою) і світом Богів (Правою). Вода, Земля, Повітря - три
стихії, які підвладні водоплаваючому птаху.
ТАУСЕНЬ
— див. Овсень.
ТВЕРДИЛО — похідне від твердий,
міцний. Боярин Твердило відкрив німцям-христоносцям ворота Пскова в 1242
p.
ТВЕРДИМИР
— твердий (міцний) мир.
ТВЕРДИСЛАВ
— тверда (міцна) слава, витривалий.
ТВЕРДОЛИК
— суворий з виду (лик - обличчя).
ТВЕРДЯТА — зменшене від імен
з основою Тверд-.
ТВОРИЛАД
— дослівно "творити лад”, упорядковувати.
ТВОРИЛО — скорочення від імен
на Твор-.
ТВОРИМИР
— дослівно "той, хто творить мир”. Історична особа боярин Творимир згадується
в 1216 p.
ТВОРИСЛАВ
— дослівно "той, хто творить славу”.
ТЕПЛО — теплий, народжений
в теплий час року. Ім’я відоме в ХV ст.
ТЕРПИЛО — терплячий.
ТЕТВА
— тятива лука.
ТЕШИЛО — дослівно "той, хто
тішить” - утішаючий; втіха. Ім’я з берестяної грамоти.
ТИТОМИР — захисник миру; можлива
суміш з латинським ім’ям Тит ("той, хто захищає”). Порівняй зі слов’янським
щит.
ТИХОЛІТО — народжений тихого
(мирного, спокій ного) літа (року).
ТИХОМИР
— тихий і мирний.
ТИХОСЛАВ
— ім’я-новотвір: спокійна слава (тиха).
ТИШКО — зменшене від імен на
Тихо-.
ТОВСТУН — товстий, повний.
ТОЛИГНІВ — "той, хто вгамовує
гнів” (від старослов’янського утолять).
ТОЛИСЛАВ — дослівно "той, хто
вгамовує славу” (від старослов’янського утолять).
ТОЛМАК — дослівно "той, хто
тлумачить” (пояснює).
ТОМИЛО — дослівно "той, хто
втомлює”.
ТОМИСЛАВ
— утомлений славою. Ім’я Хорватського князя Х ст.
ТОПОР — сокира. Згадується
в новгородських книгах 1539 г. "холоп Топор”.
ТОРОП — хапливий, поспішний,
від московського торопиться. Ім’я слуги Альоші Поповича, що брав участь
в битві на р. Липиці в 1216 р.
ТОРЧ — держало списа, ратище.
ТОРЧИН — можливо, "той, хто
належить до племені торків”. Історична особа Торчин згадується в 1015 р.
в ПВЛ як кухар князя Гліба, що зарізав свого господаря кухарським ножем.
Торчин також ім’я боярина Чернігівського.
ТРАЯН — див. Троян.
ТРЕГУБ, ТРИГУБ — 1) дослівно
"тригубий”; ім’я може вказувати як на природню ваду (товсті губи, ніби
потрійні), так і на ваду характеру - занадто говіркий, балакун, пустомеля,
брехун тощо; 2) той, що "погубив трьох”, тобто силач, богатир, який подужає
трьох у боротьбі (пор. душогуб, або міфологему перемоги одного над трьома,
сімома та ін.); 3) потрійний (пор. у Г.Дяченка четверогубо -вчетверо).
ТРЕТЯК — третій син в родині.
ТРИГЛАВ
— 1) Богознавча система етнічної релігії всіх слов’янських народів; 2)
назва статуї Бога Трояна, яка мала три голови - символ єдності трьох світів
(вимірів). ВК подає докладно вчення про Триглава: "Се бо, молячись, найперше
Триглаву поклонятися маємо і йому велику Славу співаємо...” (дощ. 11-А).
ТРИГОСТ — дослівно "третій
гість”.
ТРИМИР
— дослівно "три мири”; єдність трьох вимірів (світів: Прави, Яви і Нави).
Хорватське ім’я. ТРИРІГ — дослівно "три роги”, див. ще Рог.
ТРИЯН — див. Троян.
ТРОЯН
— Бог Триєдності у Слов’ян, покровитель людських душ у трьох царствах:
Яві, Наві й Праві. У "Слові о полку Ігоревім” згадуються "тропа Трояна”,
"віки Трояна”; також у ВК згадується "вік Троянь” (дощ. 3-Б). Трояном ще
називають батька, який має трьох синів. Не слід плутати Трояна із Траяном
- у ВК також йдеться про римського імператора Траяна: "Згадаємо як Траян
був дідами нашими розтрощений, і легіони полону брали до полів наших, і
так трудилися на нас десять літ і одпущені були од нас” (дощ. 29).
ТРУВОР — хибно сприйняте за
ім’я; Трувор - міфічний брат Рюрика, що нібито прибув княжити в Ізборську
(див. докладніше Синеус).
ТУГАР — 1) від тугий - міцний,
дужий, повний; 2) сумний, від туга - печаль. Ім’я побутувало в слов’ян
до ХVІ ст. Деякі дослідники вважають, що воно тюркського походження, однак,
можна припускати, що так називали дитину, народжену в час лихоліть, воєн,
в час загибелі батька, коли мати була в тузі та ін.
ТУГАРИН — те саме, що Тугар.
ТУГОДУМ — тупий, неосвічений.
ТУЖИР — дослівно "тучний багач”
(від туки - жирний, повний, масивний і жир - багатство, достаток, запаси
їжі, повнота).
ТУПОЧОЛ — дослівно "тупий чоловік”,
або людина з низьким чолом - тупа особа. В ХІІ сторіччі був відомий "тивун
Тупочол”.
ТУР — 1) степовий дикий бик;
на території України був поширений до ХVІІ сторіччя; 2) в ПВЛ згадується:
"Тур княжив у Турові, від нього і туровці прозвалися”; відомі імена боярина
Київського та боярина Туровського (ПВЛ); 3) Тур як Божество вшановується
на Коляду (Синопсис); Гізель, засуджуючи язичницькі звичаї, записав: "Нєкоєго
Тура-Сатану і прочія богомерзкія скарєди промишляюща вспоминають”.
ТУРБОГ
— сузір’я Тура (Тільця); сузір’я, як сини Сварога, вважаються Божествами,
звідси Тур - Бог; народжений під сузір’ям Тура (астрономічно 14 травня
- 21 червня).
ТУРДІЙ — діями подібний до
тура. ТУРИЛО — ім’я, похідне від Тур.
ТУРОВИД — виглядом подібний
до тура.
ТУРЯК — похідне від Тур; ім’я
боярина Володимир-Волинського.
ТУЧА — 1) народжений у хмарну
погоду; 2) від тучний - повний, товстий; ім’я новгородського посадника
Тучі, який з багатьма іншими боярами потрапив у полон в 1456 p. у бою з
московсько-татарським військом князя Шем’яки під Русявою.
ТУША — товстий; ім’я записане
в Польщі у 1210 p.
ТЯГА — 1) від "тяга, тягнути”
- в значенні заможний; пор. українське "козак-нетяга” - козак, що немає
"тягла” для плуга, тобто коня, вола тощо; 2) втікач, пор. "дати тягу” -
втекти.
Жіночі імена
ТАБІТА — чаклунка; можливо, близьке
до Табіті.
ТАБІТІ —1) ім’я скіфської Богині
домашнього вогнища, опікунки сім’ї і державного устрою; 2) пор. південноукраїнське
діалектне кабиця - пічка для приготування їжі надворі; кадити - курити
пахучі трави на честь Богів, а також топити піч, враховуючи, що ім’я записане
через посередництво старогрецької (Геродот). Пор. також коба -ворожіння,
чаклунство та похідне від нього кобіта (польське, старочеське, західноукраїнське)
- жінка. Отже, можливе припущення, що ім’я Табіті пов’язане з жіночими
чарами.
ТАЇСЛАВА
— див. чоловіче Таїслав.
ТАЯ, ТАЇНА
— скорочення від Таїслава.
ТВОРИЛАДА
— див. чоловіче Творилад. ТВОРИМИРА
— див. чоловіче Творимир, Творило. ТВОРИСЛАВА
— див. чоловіче Творислав.
ТЕПЛА
— народжена в теплу пору.
ТЕРЕБИЛА — вірогідно, від давньослов’янського
треба жертва Богам; мотиви називання - дитину присвячували для служби Божої,
щоб вона вижила (коли дитина була квола і було мало надії на її порятунок).
ТИХА, ТИШКА — скорочення від
імен на Тихо-.
ТИХОМИРА
— від тиха і мирна; спокійна.
ТИХОСЛАВА
— від тиха і слава - скромна.
ТІМАРЕТА — значення неясне;
ім’я однієї з пророчиць храму в Додоні, яка, на думку Геродота, була пеласгійського
походження. Докладніше легенду див.: Променея.
ТОЛИГНІВА — див. чоловіче Толигнів.
ТОЛИСЛАВА
— див. чоловіче Толислав.
ТОМИЛА — втомлююча; від давньоруського
томити, мучити, терзати (вірогідно, мали на увазі томити любощами).
ТОМИСЛАВА — див. чоловіче Томислав.
ТРИГЛАВА
— давньослов’янська Богиня Землі, означає три складові частини землі: ґрунт,
вода і повітря. Див. чоловіче Триглав.
ТРИМИРА — див. чоловіче Тримир.
ТРОЯНА
— ім’я-новотвір, див. чоловіче Троян.
ТУГА — сум, печаль. Персоніфікація
горя, близька до Карна, Жля, Обіда (кара, жалощі, збитки, втрати); див.
у ВК (дощ. 7-Б,8, 25 та ін.).
|
|
Категорія: Іменослов |
Переглядів: 927 |
Додав: ZlatoЯР
| Рейтинг: 0.0/0 |
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ]
|
