Місячний календар |
---|
|
Наша кнопка |
---|
|
Країна |
---|
|
|
РІДНОВІР
Головна » 2011 » Квітень » 16 » Р
|
Чоловічі імена
РАГОЗА — від укр. назви рослини рогіз, рогоза. РАГУЙЛО — неясне; ім’я київського боярина Рагуйла Добринича, згадується в ПВЛ кілька разів у ІХ ст. РАДЕЙ — 1) порадник; похідне від рада; радеть (пор. давньоруське Радетель - опікун, старійшина роду, племені, який пильнував дотримання Звичаю представниками общини); 2) похідне від радість, можливо імена на Рад- (радість) пов’язані з періодом Радуниці (поминальний тиждень після Великодня). РАДЕХ — див. Радей. РАДЕЧКО — похідне від радість. РАДИВОЙ — порадник воїнів, охоронець воїнського Звичаю. РАДИЛО — можливо, форма імен на Рад-; ім’я-боярина київського відоме в ІХ ст. РАДИМ — скорочення від Радимир; ім’я легендарного прабатька радимичів - вірогідно, польське плем’я (брат В’ятка - родоначальника в’ятичів). РАДИМИР — порадник людський; дослівно "заради миру”; той, хто піклується про мир; пор. радетель. РАДИСЛАВ — той, хто дбає про славу; радетель слави; ім’я київського воєводи (ПВЛ, 1161 p.). РАДИЩА — скороч від імен на Рад-; велика радість. РАДКО — похідне від радість. РАДОБУД — дослівно "пробуджуючий радість”. РАДОВАН — той, хто радує. РАДОГОСТЬ — див. Радогощ. РАДОГОЩ — гостинний, дослівно "радий гостям”; ім’я Бога давніх слов’ян, святилище якого було в Ретрі, де стояла його золота статуя. На статуях Радигаста (Радогоста) зображали орла, бика, або буйвола, що відповідало народним гербам певної місцевості. Він вважається Сварожичем (сином Сварога); Бог - оракул, символ потужної плідної сили, сонячного вогню й воїнської доблесті. За легендами, з Богом Радигастом ототожнювали хороброго царя й героя Радагеза що жив у V ст. і отримав Божественний чин за свій героїзм. На думку Фамінцина, Радогощ означає "ратник”, "ратний муж”. РАДОЖАР — дослівно "гаряча радість”, "радість жарка”: слово жар застосовувалось і до поняття сонячного світла, тобто осяйний, осяяний радістю. РАДОМ — скорочення від імен на Рад-. РАДОМИР — той, хто радує мир (людей). РАДОСЛАВ — дослівно "радісна слава”, або "радість прославляючий”.
РАДУЛЬ — від радіти; західнослов’янське. РАДУША — скорочення від імен на Рад-. РАДША — те саме, що Радуша. РАЙКО — можливо, народжений на Різдво, або на обжинки: див. Райок. РАЙОК — означає Вирій, де перебувають душі Предків; райок - це сніп жита (Дідух), якого запрошують на Різдво до хати: "Ходи, Райок, до мене у двір”, "А прошу, Раю, к собі в хату”. Він же називається Добро, а в білорусів і москвинів - Спориш: "Ходзи, Спорыш, ко мне на двор”. Ім’я надавалося народженим на Різдво Божича-Коляди. Райок запрошують до стодоли також після обжинок. РАЛКО — орач, оратай. РАНКО — народжений вранці, ранній. РАРОГ — похідне від старослов’янського рарі - дзвін, звук (в давнину звук і світло ототожнювалися: грім і блискавка); дух Вогню, охоронець домашнього вогнища; вогняний сокіл чеської релігії, за якою, Рарог може з’явитися із яйця, яке 9 днів і ночей людина висиджує на печі; він зображався у вигляді сокола з вогненними крилами і з вогняним язиком у дзьобі. Пор. чеське ім’я Ререк, польське Рірик, можливо й Рюрик. РАТАЙ — орач, хлібороб. РАТИБОР — воїн, "ратний борець”; ім’я поширене в Київській Русі, неодноразово згадується в ПВЛ: боярин переяславський, посадник Тмутораканський, воєвода Володимира Всеволодовича, син поморського князя Святополка та ін. РАТИМИР — борець за мир; ім’я воїна Александра Невського, відомого надзвичайною хоробрістю (піхотинець, який відбивався від багатьох ворогів одночасно, загинув у бою 1240 p.) і був відзначений серед найхоробріших героїв цієї битви. РАТИСЛАВ — уславлений ратник (воїн); ім’я боярина ХІІ ст. РАТМИР — див. Ратимир, Ратомир. РАТОМИР — захисник миру (людей); див. Ратимир. РАТША — зменшене від Ратимир, Ратибор; згадується в літописах у 1146 p.
РАХМАН — брагман, індійський жрець; в Слов’янщині слово рахман отримало значення: віщун, чарівник, кудесник; в Україні соловей називається "птицею рахманною”; в Московії билинний персонаж Соловей-розбійник має по-батькові Рахманов, Рахманович, що може бути наслідком пізнішої християнізації світогляду. Однак, зв’язок понять рахман і соловей свідчить про первісну міфологему, вірогідно, одного з давніх віщунів або співців індоєвропейської прарелігії. Власні імена людей з основою Рахман-, можливо, походять від часу народження (Рахманський Великдень - 25-й день після Великодня Дажбожого) або певного присвячення дитини. РАЦЛАВ — вірогідно, скорочення від Ратислав; ім’я згадується на берестяній грамоті. РАЧУЙКО — старанний (старослов’янське рачительний); ім’я згадується в літописі в 1147 p. РЕДИГАСТ — див. Радогост, Радогощ. РЕКУН — проповідник; той, хто рече - віщун. РЕКУХА — форма імені Рекун. РОГ — ріг - символ добробуту; ритуальні роги використовувались в Богослужіннях, жертвопринесеннях священних напоїв; ім’я згадується в літописі 1096 року в Новгороді. РОГВОЛОД — володар рогу багатства; ім’я Полоцького князя - батька Рогнеди (першої жони князя Володимира). РОГДАЙ — 1) той, хто дає багатство (ритуальний ріг передавався на братчинах кожному з учасників з побажаннями і славослів’ями Богам); 2) можливо, виночерпій - той, хто наливає напій на священній Братчині. РОД — ім’я Прабога - творця Всесвіту і людського роду; згадується у ВК: "І тут у Сварги перші Пращури молили: в Роду і Рожаниць - джерело (криницю) випросили, а у Дуба - частку хліба нашого” (дощ. 15 - А). Род - духовна енергія Пращурів, яка перебуває в Сварзі, дарує життя людям, звірам, птахам, дає родючий дощ полям і городам, посилає людині Долю. Род єднає всі покоління: померлих пращурів, їхніх живих нащадків і майбутні ще ненароджені гілки родів, тобто Він є зміцнюючим ядром народу (нації) - зв’язком минулого, теперішнього і майбутнього, виразником історії свого етносу, який формує і його майбутнє. Рода вшановують на другий день зимового сонцестояння; здійснюють "рождественноє волшеніє”, що означає віщувати за зірками майбутнє родів ("родословіє”), читати "Рожденик - книгу, в которій указані добриє і злиє дні і часи і вліяніє їх на судьбу нарождающихся младенців”. РОДАК — родич; можливо так називали дітей, які народились на Свято Рода (другий день Різдва Божича -нині святкується 22-23 грудня). РОДАН — те саме, що Родак. РОДИК — див. Родак, Родан.
РОДИМИР — 1) родючий; 2) народжуючий людей (мир); 3) мирний рід. РОДИСЛАВ — 1) народжений для Богині Слави; 2) людина славного роду. РОДКО, РОДЬКО — скорочення від імен на Род-. РОДОБОГ — 1) див. Род; 2) народжений Богом; 3) жрець святині Роду, за аналогією до Миробог, Дажбог. РОДОМИР — див. Родимир. РОДОМИСЛ — мислячий про рід. РОДОМИШЛЬ — те саме, що РОДОМИСЛ. РОДОСВІТ — народжуючий світло; світлого роду. РОДОСЛАВ — 1) слава роду; 2) нащадок Богині Слави. РОЖДЕН — народжений; так називали преважно дітей, народжених на Різдво Божича (див. Родак). РОЗНІГ — розніжений (ім’я згадується на берестяній грамоті). РОЗПУТА — 1) народжений на роздоріжжі (розпутті); 2) народжений в негоду (бездоріжжя); ім’я селянина (писемна згадка ХVІ ст.). РОЗУМ — розумний. РОКСОЛЯН — ім’я відетнонімного походження: чоловік з племені роксоланів. РОСВОЛОД — можливо, "володар росів”; ім’я київського князя - сина Всеслава Полоцького (1044 - 1101рр). РОСТИМИР — ім’я-новотвір: "рости для миру”. РОСТИСЛАВ — зростаюча слава; поширене серед князів ім’я. РОСТИЧАР — майбутній (зростаючий) чарівник; набираючий потужності чарівник. РОСТУН — 1) зменшене від імен на Рости-; 2) народжений на Молодику (на зростаючій фазі Місяця). РУДАК, РУДИК — 1) від рудий- рудоволосий, русий;2) від руда - кров, тобто "кровний”. РУЄВИТ — слов’янський Бог літньої спеки; корінь чеське rujny - палкий, гарячий, пристрасний; або сербське rujan - темно-червоний, жовтогарячий (як епітети Сонця); статуя Руєвита мала сім облич - символ семи теплих місяців, на поясі ж у нього було причеплено сім мечів - символ літнього запалу й пристрасті; його протилежність - див. Поренут.
РУЛАВ — неясне; можливо, скорочення від Руслан; ім’я боярина Олега Віщого, згадується в літописі 907 року. РУНО — хутро вівці - символ багатства (використовувалось в обрядах народин та весілля для магії родючості; вірогідно, ім’я має цю ж символіку). РУРИК — див. Рюрик. РУС — 1) русявий, світловолосий; рудий, червонуватий; 2) імена на Рус- близькі до етнонімів (назв племен і народів): роси, аорси, ороси, русі, руси; 3) ім’я згадується у ВК: Рус - родоначальник племені русів - наймолодший син Богумира (дощ. 9-А). РУСАЛКО — народжений на Русальному тижні (в середині травня, під час Русалій). РУСАН — те саме, що Рус. РУСИН — син Руса; належний до Русі. РУСЛАН — в сучасній лінгвістиці дуже суперечливі погляди на походження цього імені: 1) тюркське арсдан -лев, однак ця гіпотеза вже дещо застаріла і малопереконлива; 2) рус - назва народу і лан - земля, країна (пор. в інших індоєвропейських мовах laine, land: венелайи, саксолайн, роксолайи, інґленд, айдендта ін.), що видається природнішим. На думку переважної більшості дослідників, це ім’я - індоарійського походження. РЮРИК — сокіл; варіанти імені: Єрек, Ерек, Юрик згадуються у ВК і в ПВЛ; онук новгородського князя Гостомисла (за Татищевим), відомий своїм надзвичайним здирництвом. Згадується у ВК, дощ. 8, 8(27), Жіночі імена
РАДА, РАДКА — 1) порадниця; радісна; 2) див. Рада; ім’я дружинниці чеської княгині Власти. РАДМИЛА — дослівно "рада милуватися”, або "радісна і мила”. РАДОГОЩА — див. чоловіче Радогость, Радогощ. РАДОЙЦЯ(А) — радісна; західнослов’янська форма імені. РАДОМИРА — дослівно "радуюча мир” (людей). РАДОСТЬ — радість. РАДОСВІТА — дослівно "радість світла”. РАДОСЛАВА — див. чоловіче Радослав. РАТИСЛАВА — "ратна слава”. РИНДА — 1) назва царського придворного, що виконує різні дрібні царські повеління (за Г.Дяченком); 2) дослівно, готова "ринутися”, щоб виконати будь-яку забаганку свого повелителя; 3) ім’я руської княгині ІІ століття, відоме з праці Саксона Граматика. РІПКА — ріпа (назва рослини); ім’я жони П’яста -родоначальника польських князів П’ястів. РОГНЕДА, РОГНІДА — 1) корінь слова Рог- походить із санскритського ruh, rohati, що має значення "рости, родити”, тому в слов’ян ріг означає і силу, і добробут, і гори (пагорби); 2) офіційно-мовознавче виведення етимології із скандинавського Рагнхільд, де Ратин - рада, хільд- бій, непереконливе; пор. ім’я її батька Рогволод, що є цілком слов’янським (ріг і володар, тобто "володар рогу достатку”); чому ж тоді Рогнеда слід виводити з іноземних (?); швидше тут маємо справу з фамільною традицією імен на Рог-: Рог + Неда (оберіг); 3) ім’я дочки Полоцького князя Рогволода, що була першою жоною Володимира-христителя (див. ще Горислава). РОДИМИРА — див. чоловіче Родимир. РОДНИКА, РОДНІКА — джерельце; західнослов’янське. РОДОСЛАВА — дослівно "роду слава”.
РОЖАНИЦЯ — Богиня Роду в слов’ян; уявлялася як небесна Діва, хранителька живої води, наділена мудрістю пророчиця, супутниця Перуна (пор. народну назву блискавки - Родія). Рожаниця приносить на землю душі немовлят і забирає душі старих людей в потойбічний світ, отже, вона - розпорядниця людської долі. Ще за давніх часів наші літописці ототожнювали слов’янську Рожаницю з грецькою Артемідою, яка є покровителькою жінок і шлюбу: вона завідує пологами (дітонародженням), "розрішає пояс родильниці”, виконує роль баби-повитухи і годувальниці. Грецьке Artemis, латинське Diana первісно означали Богиню Луну (Місяць), що відображає зв’язок жіночого організму з місячними циклами природи. Геродот пише, що Артеміда-Рожаниця прийшла на о. Делос з Гіперборейського краю, тобто із Скіфії (України); щороку дівчата із України несли в святилище Богині дари, загорнуті в солому (див. про це: Арґа, Опіда). Мотиви називання дівчаток - народження в святкові дні (8-9 вересня та Різдвяні свята у грудні, зимове сонцестояння). РОЖДЕНА — народжена; відтеонімне ім’я (від Богині Рожаниці). РОЗНІГА — вища якість ніжності (префікс роз- близький за значенням до префікса пре-, тобто преніжна). РОКСАНА — скорочення від Роксоляна; офіційна мовознавча думка, що це ім’я походить з перського Рушані - навряд чи переконлива. РОКСОЛЯНА — дослівно "жінка з племені роксів” (роксоланів), які жили на території України, хоча досі серед вчених нема одностайності, щоб визнати їх слов’янами. ВК зберегла етнічну назву землі наших Предків Русісодувь (дощ. 4-А). РОСТИМИРА — та, що зросла на людях. РОСТИСЛАВА — див. чоловіче Ростислав. РОСТИЧАРА — див. чоловіче Ростичар. РОСТУНЯ — див. чоловіче Ростун. РУЖЕНА — рожева; пов’язане з назвою квітки: польське ружа - троянда. РУСАВА — русява, світлокоса. РУСАЛКА — Богиня рослинної сили і водної стихії; русалок є 27 (тридев’ять сестріниць) і кожна з них має своє ім’я, пов’язане з назвою рослини чи якоюсь дією її в природі (див. напр., Полудниця, М’ятниця, Пшениця, Жалиця, Краса та ін.). В цьому Іменослові подаються імена всіх русалок. РУСАНА — від чоловічого імені Русан. РУСЛАНА — див. чоловіче Руслан. РУСУДАНА — похідне від Рус і Дана.
РУТА — руда, червона; рута-м’ята використовується в жіночих чарах.
|
Категорія: Іменослов |
Переглядів: 1213 |
Додав: ZlatoЯР
| Рейтинг: 0.0/0 |
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ]
|