Місячний календар |
---|
|
Наша кнопка |
---|
|
Країна |
---|
|
|
РІДНОВІР
Головна » 2011 » Квітень » 12 » Х
|
Чоловічі іменаХАЛЯВА — халява чобота. ХАТНИК — те саме, що Домовик; у Білорусі його ще називають Піднічником, за те, що він спить під піччю. Він встає на світанку й штовхає півня, тоді той кричить і будить господаря. ХВАЛИБОГ — дослівно "хвала Богові”; той, що хвалить Бога. ХВАЛИМИР — дослівно "хвалити мир”. ХВИЛИБУД — що піднімає (будить) хвилю; ім’я антського воєводи V ст. ХВІСТ — хвіст. В новгородских книгах згадується в 1495 p. селянин Хвост. ХВОРОЩА — болісний, хворобливий. ХВОЩ — жорсткий; від назви рослини "хвощ”. ХЛІБ — хліб; мотиви називання цим іменем стосувалися поняття постійного добробуту - хліб, як символ багатства, святості. ХЛІБОСЛАВ — дослівно "славить хліб”; славний хлібороб; вірогідно, ім’я-новотвір. ХЛІВНИК — у білорусів дух хліва, стайні. ХЛОПОТУН — дослівно "той, хто клопочеться”. ХМІЛЬ — Бог бенкетів, пиття; водночас назва рослини. Язичницьке ім’я носив і гетьман Богдан Хміль (Хмельницький). ХОВ — схований; від ховати, ім’я-оберіг. Так називали дітей, щоб приховати їх від злих сил, хвороб, нещасть. ХОВАН — те саме, що Хов. ХОДОТА — похідне від ходити, ходак, вірогідно, "ходити в похід, на війну”. Ім’я Ходота відоме в історії: князь в’ятичів у ХІІ ст. Воював проти насильницької християнізації слов’ян. ХОДИНА — ходок. На думку деяких дослідників, так звали автора "Слова о полку Ігоревім”, який у кінці пісні зазначив "рекли Боян і Ходина - Святославля піснетворці”. ХОЛОПИЩЕ — зневажливе прізвисько: раб, холоп. ХОРБЕР — хоробрий; згадується (ВК, дощ. 21) як оборонець храмів Предківської Віри. ХОРВАТ — 1) похідне від хоро - коло; представник племені хорватів; у ВК, дощ. 7-3 згадується як родоначальник хорватів; варіант імені Горовато. ХОРИВ — за іншою версією: родоначальник Хорватів, брат Кия, син отця Ора (за ВК, дощ. 38-А). ХОРИГА — можливо, в основі хоро - коло; отець Хорига згадується у ВК, дощ. 29. ХОРОШКО — похідне від хороший. ХОРОШУН — похідне від хороший, той, хто причепурюється, прихорошується.
ХОРС — Бог зимового Сонця, Син Сварога. Ім’я утворене від хоро — коло. За деякими версіями, Хорс - Бог Місяця (холодний; світить, тане гріє), нічне світило. Англійське Hors означає кінь (пор. білий кінь Світовида - символ світанку, світла). В деяких перекладених пам’ятках ім’я Хорс пояснене як Аполон. О. Фамінцин пропонував розглядати це ім’я як твірну основу для назви племені Рос -Рус, вірячи в Божественність походження народу: велети -від Велеса, марси - від Марса (в Італії), гермунди - від Гермеса (в Німеччині), роси - від Хорса., Хороса. Пор. перехід Hors / Hros; в німецькій мові також Hors перейшло в Ross. ХОРТ — давня назва вовка. Поняття пов’язане з войовничістю ("воїни-пси” - каста воїнів-характерників). ХОТЬ — бажаний; той, якого хотіли. ХОТЕН — те саме, що й Хот. ХОТЕНКО — похідне від хотіти. ХОТИБОР — дослівно "прагнучий до боротьби”; той, хто хоче боротися (люблячий боротьбу). ХОТКО — скорочення від імен на Хот-. ХОТОБУД — збуджуючий бажання. ХОТОВИД — той, хто має збуджуючий вигляд. ХОТОНІГ — бажаний і ніжний. ХОЦ — те саме, що й Хот. ХОТУЛЬ — зменшення від імен на Хот-. ХОТЯК — зменшене від Хот. ХРАБР — хоробрий, сміливець. Болгарський чорноризець Храбр писав у Х ст., що Слов’яни задовго до Кирила мали власну писемність, яку називали "чертами і різами”; сам християнин носив язичницьке ім’я. ХРЕСНИЙ — нечистий дух, який перебуває на перехресті доріг; на Уралі збереглася навіть лайка "пішов к хресному!”, яка, вірогідно, була первісною стосовно християнського "пішов к Чорту!”; поява ж придорожніх хрестів замість язичницького бдина (стовпа з невеличким дашком) - належить вже до християнського часу. ХУДАН — худий, кволий, виснажений, слабкий. ХУДАШ — те саме, що й Худан. ХУРС — те саме, що й Хорс. ХУРСТЕН — можливо, похідне від Хорс; ім’я купця У посольстві Ігоря Рюриковича до греків.
Жіночі імена ХВАЛИНА, ХВАЛЕНА — скорочене від імені Хвалибога. ХВАЛИБОГА — хвала Богу. ХЛАДА — холодна, народжена в холодну пору. ХОВАНКА — схована, збережена. ХОРОШКА — хороша. ХОРОШУНЯ - від Хорошка. ХОТЕНА, ХОТЯНА - від давньруського хоть . ко-ханка любимиця, наложниця; бажана жінка. ХОТИНА - те саме, що Хотена, Хотяна; сучасні мо-вознавці неправомірно виводять це ім'я з грецького Фоти-нія (від phos, photos - світло); вірогідно, це ім'я злилося із близькозвучним слов'янським. ХОТЬКА — зменшене від Хотена.
|
Категорія: Іменослов |
Переглядів: 968 |
Додав: ZlatoЯР
| Рейтинг: 0.0/0 |
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ]
|