Місячний календар |
---|
|
Наша кнопка |
---|
|
Країна |
---|
|
|
РІДНОВІР
Головна » 2011 » Квітень » 19 » К
|
Чоловічі іменаКАДМ — значення неясне; можливо від давньослов’янського кадити; син Скіфа, про якого згадує Геродот. Відзначався високою порядністю й почуттям обов’язку, виконав доручення Гелона під час війни з греками. КАДЮК — від давньоруського кадити - курити, диміти пахучими рослинами при язичницьких Богослужбах; кадило - назва ефіроносної рослини, квітки якої розкриваються вночі і сильно приємно пахнуть (лат. назва Melittis L). КАЗИМИР — від "казати про мир”, тобто передбачати, провіщати мир; ім’я польського короля Казімєжа (нар. 1458 p.), який прославився надзвичайною християнською набожністю. КАЗКА — оповідач, казкар. КАЛИНА — назва рослини; чоловіче і жіноче імена, які надавалися переважно знавцям трав, знахарям. КАЛИНКА — від калина; ім’я знахаря, закатованого християнами в Москві 1677 року за "чародєйство”. КАПИЦЯ — вірогідно, від капище - слов’янський храм, місце поклоніння Богам; пор. український південний діалект кабиця - плита, невеличка пічка, що будується на подвір’ї для приготування їжі в теплу пору року. КАРИСЛАВ — прославлений карою. КАРН — можливо від кара; ім’я згадується в літописах - посол Олега Віщого до греків. Див. жіноче Карна. КВАСУРА — дослівно: той, що "квасить суру” (готує священний напій); ім’я з ВК, дощ. 22: Бог Ладо відкрив Квасурі секрет приготування священної сури. КВІТАН — народжений у квітні. КИЙ — кий, палиця з навершям - атрибут князівської влади; історичне ім’я князя, засновника м. Києва; неодноразово згадується у ВК (дощ. 7-Б, 15 -Б, ЗІ, 38-А та ін.). КІСЕК, КИСЬКО — 1) киса - мішок, гаманець для грошей; 2) похідне від кіска - коса (пор. варіант назви косак - козак); 3) похідне від кицька; ім’я зафіксоване у ВК: один з прабатьків слов’ян, названий "сином Дажбога”: Кишек Великий, внук Бастарна, правив у Голині (Голуні) -столиці Руськолані, який руси залишили через прихід гунів і осіли в Києві (дощ. 17-а, 17-В, 19, 25, 35-А та ін.); варіанти імені: Кісте, Киська, Кишек. КЛЯ — закляття; ім’я з берестяної грамоти. КОБЯ — поширена думка, що це ім’я тюркського походження за аналогією імені половецького хана Кобяка; однак, є припущення - від слов’янського кобник - ворожбит; той, хто ворожить за польотом птахів; цікаво також порівняти зі словацьким коблииа - податок священикові, що сплачується міркою зерна (міра сипучих речовин взагалі); кобь - ворожба. КОВАЛЬ — коваль.
КОЗА — коза (можливо, народжений на Коляду, коли водять "козу”, або під сузір’ям Козоріг; астрономічно для нашого часу: 19 січня -16 лютого). КОЛ — кілок; ім’я згадується у ПВЛ - боярин, посол від князя Ігоря до греків. КОЛА, КОЛО — можливо, від коло - сонце, а також небо (подібне до грецького polos - вісь, полюс, небо, оберт; пор. слов’янське Сварга, коловорот); один з прабатьків слов’янорусів (пор. з ім’ям Колоксая - сина першого скіфа Таргітая). КОЛИВАН — ім’я казкового велетня, під яким "коливається земля”. КОЛОБУД — пробуджуючий сонце. КОЛОВЕРША — дух, що допомагає відунам накопичувати багатство; уявляється у вигляді зайця, або чорної кішки, що живе під полом, або під піччю, має спеціальний мішок для припасів, які приносить господарю (господині). Інша форма імені - Коловергиш; значення імені - швидкий, вертлявий. КОЛОВРАТ — коловорот (знак Сварги, Сварога); документальне ім’я хороброго русича, що відзначився в битвах з полками Батия. КОЛОКСАЙ — можливо, "Сонце-цар”; ім’я скіфського царя, наймолодшого сина першочоловіка Таргітая, який успадкував батьківський трон і став родоначальником племені паралатів. Див. легенду про це: Таргітай. Грецький поет VІІ ст. до н.е. Алкман писав: "швидконогі Колоксаєві коні”, де коні є метафорою Сонця. Колоксай - не тільки культурний герой скіфів, але й астральне Божество, пов’язане зі святом весняного воскресіння Сонця. КОЛОТ — можливо, скорочення від сколот (представник племені сколотів). КОЛОТИЛО — 1) від колотити (розмішувати, збивати масло тощо); 2) колотити - бити. КОЛЯДА — 1) у Густинському літописі так називається Бог зимового Сонця (це досі єдине писемне джерело, що вказує на Бога Коляду, бо решта належать до усної народної міфології); 2) слово коляда - багатозначне: Святий Вечір, обряд славлення на Різдво, сама пісня, винагорода за колядування, різдвяний подарунок; значення слова сучасне мовознавство пов’язує з нижньолужицьким колода., праслов’янським коленда, колокол, латинським calendae та ін.; 3) мотиви надання імені людині - народження на свято Коляди (21, 22 грудня). Нині існує прізвище Коляда. Див. ще жіноче Коляда. КОМОНЕБРАНИЧ — кінний воїн; ім’я князя згадується у ВК, дощ. 25. КОРІНЬ — корінь; символіка кореня глибока - зв’язок з родом, міцність, джерело росту: "Де є коріння, там виросте й гілля”.
КОРОЧУН — є припущення, що Корочун (Карачун) -одне з імен давньослов’янського Бога зимового Сонця, однак писемних відомостей про нього не маємо; дослівно "короткий день”; назва різдвяного пряника у вигляді вісімки, яким пригощають колядників; найбільш доведеним є його значення як періоду часу від осіннього рівнодення до зимового сонцестояння; мотиви називання дітей - народження в цей час. Див. також Кречун, Куцень. КОСНЯТА — скорочення від Коснятин. КОСНЯТИН — 1) українське запізнілий- від діалектного косніти - зволікати, затримуватися; ім’я зафіксоване в 1018 p. 2) нерішучий, небалакучий (пор. також московське "косноязичний”). КОСНЯЧКО — те саме, що й Коснятин. КОСТИРЯ — 1) від костер - купа дров, складена для вогнища; 2) від костриця - назва рослини стоколос житній (кукіль); вірогідно, ім’я хранителя святині Огнебога; варіант перекладу ВК, дощ. 6-Е: "Аскольд і пізніше Дир усілися на землях наших, як непрошені князі, і почали князювати. Над ними досі ж були отці. По сьому Костиря, хранитель дому Огнебога [вірогідно, жрець], відвернувся від них, бо були вони охрищені у греків”. КОСТРУБ — вірогідно, близький до Ярила - втілення чоловічої пристрасті; після Купальських свят його солом’яне опудало "хоронили” із спеціальними жартівливими обрядами. Це символізує спад продукуючої сили природи. КОТИГОРОШКО — похідне від "котиться горошина”; міфологема народження дитини чарівним способом, коли мати з’їла горошинку і народила сина-богатиря; ім’я казкового велетня; див. також Котишко. КОТИШКО — 1) можливо, скорочення від Котигорошко; 2) похідне від котитися - народжувати потомство. КОТЯН — похідне від кіт, або від котитися. КОТЬКО — похідне від кіт, котитися. КОЦЕЛ — неясне, можливо тотожне іменам на Кот-; документальне ім’я моравського князя 874р. КОЦЬ — килим, ковдра. КОЧЕНЬ — дослівно "головатий”; можливо, круглий (пор. качан капусти). КОЩЕЙ — 1) худий, виснажений чоловік; від слов’янського кость - кістка, або кощ, кощей - раб, прислужник; як вказує Г. Дяченко, "поруч з сідлальниками, конюхами, що сідлали коней, в Київському літописі згадуються і кощеї, які очевидно, служили при рухомих обозах”; 2) ім’я казкового персонажа, що уособлює потойбічне царство, ніч, зиму, холод; 3) можливе припущення, що це ім’я походить від старослов’янського кощюна - язичницька дума, пісня; пізніше християнізоване переосмислення слова кощунствовати (виконувати кощуни) - "оскверняти” християнську церкву.
КРАСНОМИР — красивий людям (миру). КРАСНОСЛАВ — красою славний. КРАСУН — красивий. КРЕС — народжений у місяці вогню (червень, сонцекрес); пор. кресати, кресало, викрешувати вогонь тертям дерева (живий вогонь); за Г. Дяченком, свято Купайла називається кресини. КРЕСЕНЬ — те саме, що Крес. КРЕСТНИЙ — в деяких районах Росії (Смоленщина, Середній Урал) збереглось уявлення про Крестного як нечистого духа, що живе на перехресті доріг, або невдоволеного покійника, що загинув не своєю смертю; значення імені пов’язують не тільки з формою хреста (перехрестя, дерев’яні хрести, що ставились на роздоріжжях), але й з поняттям "хрещений батько”, що може носити на собі відбиток давнього негативу по відношенню до чужої релігії, в яку навертали насильно. Існує вислів "Крестной попутал”, який пізніше перероблений християнами на "Чорт попутав”. Див. ще Хресний. КРЕЧУН — див. Корочун. КРИВОРІГ — кривий ріг; ріг - символ добробуту, ритуальний посуд; історичне ім’я князя з роду Білоярів, який розбив греків в м. Сурож (згадується у ВК, дощ. 4-В). КРИВОСЛАВ — викривлена слава. КРИЛАЧ — крилатий. КРИКУН — крикливий. КРИЦЯ — сталевий, залізний, загартований (у значенні міцний). КРИШЕНЬ — один з Богів Кола Сварожого, згадується у ВК, дощ. 11-Б; ім’я надавалося народженим у місяці Кришні (вірогідно, зимовий період, найближче виведення слова від крига, крижень; або від криж - Сварґа, символ Сварога). КРІПЧУН —міцний, "кріпкий”. КРУГЛЕЦЬ — кулястий, повний, товстий. КРУТ — крутий, грізний; історичне ім’я князя бодричів ХІ ст. КУДЕНЯ — кудесник. КУДЕЯР — див. Кудіяр; документальне ім’я боярського сина, який закликав кримських татар спустошити Москву в 1571 p. КУДІЯР — язичницьке: кудесник Ярила;
КУДЛАЙ — кудлатий, патлатий. КУЙБІДА — дослівно той, що "скував біду”. КУПАВОН — збуджений, пристрасний. КУПАЛБОГ — те саме, що Купайло; за ВК, дощ. 38-А, Купалбог "до Митнищ правитиме всяким омовінням”. КУПАЙЛО — Бог літнього сонцевороту (сонцестояння), покровитель шлюбу, кохання, продовження роду; походить від купа - поєднання статей, вступ у шлюб; купайлицею також називається ритуальне вогнище цього свята, де священну роль виконують вогонь і вода як засоби очищення (пор. також купатися). На думку археологів, у лісостеповій зоні України Купайло (Собутка) святкувалося вже три тисячі років тому. На честь цього свята у поляків названа священна гора Собутка (Слєнжа). Цікаво, що у росіян нема пісень з іменем Купайло і багатьох обрядів, які збереглися в інших слов’ян (за І. Сахаровим). На півночі Росії є тільки християнізована Аграфена Купальниця. КУПЛЕНИК — куплений; той, над яким здійснили обряд "продажу”; див. опис обряду чоловіче ім’я Продан, жіноче - Кума та ін. КУРИЛО — народжений під час бурі (куряви), сильного вітру. КУЧКО — від куча; ім’я боярина, який мав хутір Кучкове на місці сучасної Москви і був забитий Ю. Довгоруким. КУЧМА — висока кошлата шапка; дослівно: кудлатий, патлатий. КУЦЕНЬ — 1) куций, малий; найкоротший день; 2) народжений в період Куценя (від осіннього рівнодення до зимового сонцестояння), який ще має народну назву Корочун. КУЦЬ — 1) те саме, що й Куцень; 2) чортик. КУШПЕТ — від кушпела, кушпетити - здіймати пил, куряву.
Жіночі імена
КАЗІ — казкарка; ім’я чеської княгині V-VI ст.
КАЗИМИРА — та, що повідомляє про мир (від казати). КАЛИНА — назва куща і ягід; символ жіночості й краси. КАНУПЕРНИЦЯ — ім’я однієї з русалок (записане Ю. Миролюбовим на Подніпров’ї); народна назва бальзамуючої рослини, можливо шавлія лучна (з лаганського canna-ferula), яка використовується в лікуванні багатьох хвороб. КАРИНА — 1) від карий - коричневий, темноволосий; 2) від кара - покарання; 3) войовнича (іноді словом кара називають військо). КАРИСЛАВА — військова слава. КАРНА — 1) скорботна; ім’я Богині скороботи (див. ще Желя, Жля); 2) карна - кара, кручина (від крушити -кришити, руйнувати; пор. старослов’янське сокрушити); вірогідно, пов’язане з втратами на полі бою; кара в деяких індоєвропейських мовах - військо. КАТРАНИЦЯ — ім’я однієї з русалок. КАШЕВА — від слова каша (священна їжа слов’ян), що вживається в багатьох обрядах, особливо пов’язаних з культом Предків та Рожаниць; відомий напис на пряслиці: "Верітате йу Калієві”; вірогідні мотиви називання - жінка, яка займається приготуванням священної страви, або народжена після жертвопринесень Рожаниці: "вимолена з допомогою каші” - Кашева. КВІТКА — квітка; символ цвітіння і краси. КИСЛИЦЯ — кисла; у значенні "плакса”. КЛЕНА — від назви дерева клен. КОЛЯДА — народжена на Коляду - свято зимового сонцестояння (21-22 грудня); за сучасними міфологічними уявленнями, Коляда - Богиня, яка народжує молоде Сонце-Божича. Нині існує прізвище Коляда. Див. також чоловіче Коляда. КРАСА — вродлива. КРАСНОМИРА — від красна - красива; вродлива миру (людям). КРАСНОСЛАВА — див. чоловіче Краснослав. КРАСУНЯ — вродлива, красива. КРЕЧУНА — народжена перед Різдвом Божича; Кречун, Корочун - назва осінньо-зимового періоду, коли настають найкоротші дні в році (від осіннього рівнодення до зимового сонцестояння). Іноді Крачун, Крачуна означає "кінець” - закінчення року, а не "смерть” у буквальному значенні, і тим більше, не "Чорт”, як це подають окремі фольклористи.
КУДІЛЬНИЦЯ — жіночий дух, що живе в каменях, які в давні часи стояли на межах земельних володінь; за народними уявленнями, вона плете віночок, або пряде нитку з куделі; інша форма імені - Кадильниця, можливо, пов’язана з розпалюванням межового Вогню; пор. Паликопа, Чур; ще одна форма імені - Удільниця - охорониця земельного наділу. КУМА — жінка, яка побожившись, взяла відповідальність разом з рідними батьками виховувати їхню дитину; в давніші часи саме така жінка здійснювала обряд посвячення і наречення дитини. Є повідомлення, що кума -це й "купована мати”, яка заміняє хворій дитині первісно обраних кумів після спеціального обряду: жінка, якій номінальне продають хвору дитину (за 2-3 коп.), від чого дитина, згідно народного повір’я, має одужати (за Б. Грінченком). Тобто обряд, подібний до того, який описаний під іменами Продан, Купленик та ін. В скіфо-сарматські часи існувало й власне ім’я Кума, відоме з напису на могилі "амазонки”, яка загинула на війні (О. Чертков). КУПАВА — від давньоарійського кореня куп-, що первісно мало значення збудження. Так називали дівчаток, народжених на свято Купайла, день літнього сонцекресу. Купавою також називають рослину - водяну лілею. Слово купавий означає красивий, гарно, по-святковому вбраний: "На нашій вулиці все купали й молодці, а нема, нема найкулавшого” - співається в одній з купальських пісень. Купава, Купавна - "жінка з гордою ходою, пишно вбрана” - народне пояснення імені. КУПАЛА — те саме, що й Купава; жіноча пара Бога Купайла. Її день святкується 21- 22 червня. Пор. з латинським Купидон, грецьким Кибела - імена Богів шлюбу і парування. КУПЛЕНА — див. чоловіче Купленик. КУТИХА — жіночий дух хатнього кутка, що живе переважно в кутку під піччю; пор. назву святого кутка -Покуть, а також назву поминальної страви кутя, яка присвячується духам Предків, охоронцям дому. Пор. ще московське кутить - пити, гуляти, веселитися (поминальні обряди завжди супроводжувалися надмірним вживанням їжі та пиття).
|
Категорія: Іменослов |
Переглядів: 1135 |
Додав: ZlatoЯР
| Рейтинг: 0.0/0 |
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ]
|