Стрітення Зими з Весною. Молитви до Сонця. З
цього дня можна починати вивчати пісні-веснянки, писати писанки. В давні часи в
цей день запалювали смолоскипи (за християнства замінено "громичною
свічкою"). Спостерігаємо за погодою - хай буде цей день Сонячний! Яке
Стрітення така й весна.
Стрітення, або Громниця, - велике зимове свято, яке відзначають 2 лютого. Наші пращури уявляли, що літо - це гарна дівчина у вінку з барвистих запашних квітів, а зима - сердита, люта молодиця. І саме на Стрітення змагаються Зима з Літом: якщо цього дня почнеться відлига і зі стріх потече вода, то й Весна не за горами, і буде вона лагідна й погідна. Тому люди дуже цінували зібрану на Стрітення талу воду. Їй приписували таку ж цілющу силу, як і свяченій на Водохреща воді. А ще на Стрітення вшановували вогонь. Несли прикрашені стрічками свічки, а потім тримали їх удома цілий рік і запалювали, щоб відвернути від хати грім і блискавку. Тому ці свічки так і звалися - «громниці».
Протягом року зберігали такі свічки на покуті, або ж вплітали у дідухи. Такі свічки, за повір’ями, мають виняткову силу і оберігають оселю бурі, зливи чи смерчу, ниву – від буреламу чи граду, а членів родини – від "злого ока” та хвороб. Запалювали громничну свічку у таких випадках: коли над оселею гуляє страшна негода коли виникали труднощі при пологах коли у селі пожежа, або катаклізм коли починалася війна коли людину схопить "чорна хвороба” (епілепсія) як людина помирала, запалювали свічку, аби спокійніше перейти їй у світ інший.
Також у цей день святять воду. Стрітенську воду збирали з сосульок і додавали до звичайної води, за повір’ями – така вода цілюща і лікує від багатьох напастей: лікує рани і внутрішні захворювання рятує від "злого ока”, відьми, вовкулака, від "пристріту” нею кропили вояків перед боєм та чумаків перед походом пасічники окроплювали нею вулики на початку сезону а господарі окроплювали худобу під час першого вигону на пасовисько окроплювали стайні та обори від відьм, щоб "не виссали з корови молока”
На стрітення припадає середина астрономічної зими, проте Літо починає потроху нагадувати про себе. До прильоту птахів ще далеко, а саме вони мають принести весну з Ірію на своїх крилах, але перші подихи теплого вітерцю починають гріти зиму.
