Для виготовлення ліків використовують траву, яку збирають з квітучих стебел протягом усього часу цвітіння рослини.

ВВажають що рослина поліпшує діяльність серця і стан нервової системи, зменшує різні больові відчуття, спиняє кровотечу, загоює гнійні рани й розсмоктує пухлини різного походження, виявляє протизапальну, антисептичну та протицинготну дію.Настій трави або свіжий сік рослини вживають при захворюваннях печінки і жовчного міхура, легень (особливо при кровохарканні), при кривавому блюванні, геморої а також при тиреотоксикозі.Настоєм трави промивають оі при запаленнях і лікують початкові стадії помутніння рогівки (катаракта).Зовнішньо міцний настій у вигляді примочок використовують при хворобах шкіри (вугри, порізи, висипи, гнійні рани), у вигляді ванн - при набряках ніг і при неровому збудженні.До лікувально-профілактичного харчового раціону (особливо при хворобах легень, серця, печінки та нирок) включають салати з молодого свіжого листя і пагонів.

Про запас рослину квасять і маринують.

ВНУТРІШНЬО - сік свіжої рослини, змішаного з невеликою кількістю меду, по 1 чайній ложці 4-6 разів на день;настій трави (1 стол. ложка сировини на 1 склянку окропу, настоюють у термосі 8 годин, проціджують) по 1/4 склянки 4 рази на день;салат: траву зірочника середнього і зелену цибулю подрібнюють, солять, заправляють вершками, прикрашають кусочками круто звареного яйця і посипають кропом (на 100 г трави зірочника середнього беруть 100 г зеленої цибулі, 20 г вершків, половинку вареного яйця та спеції).

ЗОВНІШНЬО - настій свіжої трави (10 сто. ложок сировини на 1 л окропу, кип'ятять 5 хвилин, настоюють 4 години) для компресів та промивань.