Використовують траву, зібрану під час цвітіння рослини

У народній медицині зимолюбка відома як засіб, що підвищує діурез, дезинфікує сечові шляхи, підвищує виділення з організму азотистих і хлористих солей, знижує вміст цукру в крові, збуджує апетит, покращує тавлення, регулює менструації.Настій трави вживають при хронічних захворюваннях нирок (альбумінурія, гематурія, нефрит), при запальних процесах і піску в сечовому міхурі, хронічному гонорейному уретриті, звуженні уретри, при захворюваннях передміхурової залози, при набряках і водянці, захворюваннях суглобів і подагрі, діабеті і диспепсії.Як в'яжучий засіб настій вживають при запаленнях шлунково-кишкового тракту та при катарі верхніх дихальних шляхів; якзагальнозміцнюючий і тонізуючий засіб - при внутрішніх захворюваннях , зумовлених надмірним фізичним напруженням.

Місцево у вигляді настою або припарок з трави лікують хронічні хвороби шкіри, карциному, різні тверді пухлини.

ВНУТРІШНЬО - настій трави (20 г сиовини на 200 мл окропу) по 1/3 склянки 3 рази на день;

стол. ложку суміші трави зимолюбки (40 г) і листя мучниці звичайної (60 г) заливають склянкою окропу, кип'ятять 10 хв, проціджують і п'ють 3 рази на день по 1 склянці при захворюваннях нирок, сечовому піску, катарі сечового міхура та при ревматизмі.