Травник

Розхідник звичайний

Sun, 26 Sep 2010 19:07:18 GMT

Розхідник звичайний

Розхідник звичайний (Glehoma hederacea)

розхідник плющовидний;

будра обыкновенная

Цвіте з квітня по серпень

Використовують траву розхідника. Квітконосні гілочки зрізують під час цвітіння рослини (краще у квітні-травні) і використовують свіжими або сушать. Строк придатності сировини - 1 рік.

Цілюща дія

Препарати розхідника збуджують апетит, активізують травлення, стимулюють загальний обмін речовин в організмі, мають антисептичні, протизапальні, болетамувальні, кровоспинні, відхаркувальні й потогінні властивості, підвищують діурез, виявляють холеретичну, холекінетичну й протитоксичну дію.

Настій розхідника дають усередину при захворюваннях органів дихання (фарингіти, ларингіти, коклюш, хронічні бронхіти, запалення легень, бронхіальна астма), від кровохаркання, для підвищення апетиту, як тонізуючий і вітрогінний засіб, при катарах шлунка і кишечника, захворюваннях жовчного міхура, печінки (особливо при неспецифічних хворобах печінки, що проявляються недостатнім виділенням жовчі, збільшенням кількості шкідливих продуктів обміну речовин у крові, нудотою, збільшенням печінки), селезінки і сечових шляхів (нирковокам'яна хвороба, гострий і хронічний цистит), як допоміжний засіб при хронічних захворюваннях, спричинених неправильним обміном речовин, та як профілактичний засіб проти отруєнь свинцем.У терапевтичних дозах розхідник не отруйний, але передозування може спричинити збільшення слинотечі, пітливість, порушення серцевого ритму і набряк легень.Зібрані навесні рослини придатні як додаток до вітамінних салатів та як спеція для ароматизації супів та соусів.Як зовнішній засіб настій розхідника використовують для примочок при сльозотечі та при кон'юктивіті, для промивання ран, виразок і опіків, для компресів при фурункулах, гнійних набряках, запаленні суглобів, вивихах і переломі кісток та для ванн після виснажливих хвороб (як тонізуючий і стимулюючий засіб).Міцною настойкою розхідника на оцті лікують коросту (2 рази на день натирають уражені ділянки шкіри).Потовчене свіже листя прикладають до наривів.Свіжий ік рослини використовують як засіб від мігрені (втягуют в ніс).

Лікарські форми та застосування

ВНУТРІШНЬО - настій (1 чайна ложка сухої трави на 200 мл окропу) по 1/3 склянки 3 рази на день.

ЗОВНІШНЬО - компреси, примочки і промивання настоєм (1 стол. ложка сухої трави на 200 мл окропу);
ванни з відвару (100 г сухої трави на 2 л окропу).

http://barvinok.ucoz.net

Перстач гусячий

Sun, 26 Sep 2010 18:57:53 GMT

Перстач гусячий

Перстач гусячий (Potentilla anserina)
гусяча лапка, рябинник дорожній;
лапчатка гусиная

Цвіте з травня по серпень
Для медичних потреб використовують траву (заготовляють під час цвітіння),
кореневище (весною, поки немає листя, або восени, коли листя зів'яне),
зрідка використовують і плоди (заготовляють восени на стадії повної стиглості).
Готову сировину зберігають у коробочках або в паперових мішечках.
Цілюща дія
В народній медицині лікування перстачем гусячим дуже популярне. Використовують його болетамувальні, в'яжучі, кровоспинні й "кровоочисні" властивості, здатність підвищувати діурез, стимулювати виділення шлункового соку і жовчі, регулювати функціональну діяльність товстої кишки і запобігати запорам.Характерно, що розслаблюючий вплив препаратів перстачу поширюється в першу чергу на гладенькі м'язи травного тракту і матки, дещо менше - на жовчовивідні шляхи і зовсім не поширюється на органи сечовивідної системи і кровоносні судини.Особливістю цієї рослини є те, що діє вона повільно і терапевтичний ефект настає після тривалого вживання препаратів.
Застосування препаратів перстачу показане при судомі різного характеру і навіть при правці, при спазматичних шлункових болях, при проносах, що супроводяться кишковими коліками, при альгоменореї й субінволюції матки, при нирковокам'яній та жовчокам'яній хворобах, при різних внутрішніх кровотечах, у разі мігрені, бронхіту, грудної жабі та дизентерії.При сильних маткових болях і при болісних менструаціях найефективнішим зассобом вважається настій плодів на молоці в поєднанні з компресом з настою трави в нижню частину живота.Настій трави на козиному кип'яченому молоці рекомендується народною медициною як сильний сечогінний засіб, що не подразнює нирок.Свіжий сік з перстачу гусячого в суміші з свіжим соком жита посівного вживают при жовчокм'яный хворобі і при хворобах печінки.Салати з молодого листя вживають як джерело вітаміну С і для профілактики судоми.
Для місцевого лікування використовують свііжий сік і настій трави перстачу: соком промивають рани і роблять примочки на гнійні виразки;настоєм полощуть рот при гінгівітах і стоматитах, при кровоточивості ясен, тріщинах і виразках на язиці, при болі зубів, роблять місцеві ванни, обмивання і примочки при висипах на шкірі.Трава перстачу гусячого входить до складу сумішей, з яких готують лікувально-профілактичні ванни для дітей і дорослих.
Лікувальні форми та застосування
ВНУТРІШНЬО - настій трави (2-4 стол. ложки сировини на 200 мл окропу) по 1/3 склянки 3 рази на день до їжі;відвар корневищ (1 стол. ложка сировини на 200 мл окропу) по 2 стол. ложки 4 рази на день до їди;настій насіння (1 чайна ложка сировини на 200 мл води або кип'яченого молока, кип'ятити 5 хвилин) по півсклянки вранці і ввечері;столову ложку суміші перстачу гусячого, гірчака перцевого і листя меліси лікарської, взятих у співвідношенні 3:2:1 настоюють 10 хвилин на 200 мл окропу і п'ють по три склянки на день при болісних менструаціях;столову ложку суміші (порівну) перстачу гусячого, листя меліси лікарської та коріння валеріани лікарської настоюють 10 хвилин на 200 мл окропу і п'ють по 1/3 склянки на день при спазмах кишечника, грудній жабі, та при менструальних болях;
2 стол. ложки суміші перстачу гусячого, рути садової і полину гіркого, плодів ялівцю звичайного взятих у співвідношенні 2:2:3:3 заливають 500 мл води і кип'ятять 5 хвилин, проціджують, охолоджують і п'ють по 400 мл протягом 5 днів з першого дня місячних при гіпоменструальному синдромі;2 чайні ложки суміші (порівну) трави перстачу гусячого і деревію звичайного, коріння валеріани лікарської настоюють до охолодження на склянці окропу і п'ють по 400 мл на день з першого дні місячних при гіперполіменореї;
столову ложку суміші (порівну) трави престачу гусячого, деревію звичайного і чистотілу звичайного та квіток ромашки лікарської настоюють до охолодження на 200 мл окропу, проціджують і п'ють по 1 склянці двічі на день при патологічному клімаксі;салат: подрібнене листя перстачу гусячого, щавлю й цибулі посолити, додати оцту, змішати, заправити вершками, присипати подрібненим листям кропу (на 150 г молодого листя перстачу беруть 50 г щавлю, 25 г заленої цибулі та 20 г вершків, а сіль, оцет і кріп - на смак).ЗОВНІШНЬО - Місцеві ванни, обмиивання, примочки і полоскання настоєм трави (4 стол. ложки сировини на 600 мл води, кип'ятити 5 хв, настояти 2-4 години, процідити);2 стол. ложки суміші (порівну) трави перстачу гусячого і квіток ромашки лікарської настоюють 20 хвилин на 1 л окропу, проціджують і використовують для спринцювань і ванночок при вульвовагініті;лікувально-профілактична ванна для дітей (дезинфікує і заспокоює, стимулює обмін речовин, лікує різні алергічні захворювання, особливо ексудативний діатез, виявляє загальнозміцнюючу дію): 150-200 г суміші трави перстачу гусячого, материнки звичайної, череди трироздільної і медунки лікарської та листя берези бородавчастої і кропиви дводомної, взятих у співвідношенні 5:3:5:5:3:5 заливають 5 л холодної води, доводят до кипіння, настоюють 40-50 хвилин, проціджують і вливають у ванну (температура води 36-38 С, тривалість процедури - 10-20 хвилин, приймають 1-2 рази на тиждень;лікувально-профілактична ванна для дорослих (стимулює й регулює обмін речовин в організмі, виявляє загальнозміцнюючу дію): 250 г суміші (порівну) трави перстачу гусячого, кропиви дводомної, вівса посівного, череди трироздільної і материнки звичайної та листя берези бородавчастої, коріння з молодим листям лопуха справжнього й коріння з молодим листям кульбаби лікарської змішують з 250 г сінної потерті, заливають 10 л холодної води, доводять до кипіння, настоюют 40-50 хв, проціджують і вливають у ванну (температура води 36-39 С, тривалість процедури до 20 хвилин, приймають 1-2 рази на тиждень).

http://barvinok.ucoz.net

Льонок звичайний

Sun, 26 Sep 2010 19:11:27 GMT

Льонок звичайний

Льонок звичайний (Lanaria vulgaris)

чистик пісковиий;

льнянка обыкновенная

Цвіте у травні-серпні

Використовують траву льонку, яку збирають в період цвітіння рослини.

Цілюща дія

Знижує артеріальний тиск, збільшує наповнення пульсу, уповльнює серцеві скорочення, підвищує тонус і збільшує амплітуду скорочень гладеньких м'язів кишечника і матки та виявляє жовчогіннй та послаблюючу дію.Рідкий спиртовий екстракт льонку має легкі проносні властивості й дає добрий терапевтичний ефект при атонії кишок , метеоризмі і тривалих запорах. Льонок звичайний приймають усередину у вигляді настою при задишці, головному болі з блювнням, при жовтяниці різного походження, запаленні жовчних шляхів, хронічному коліті і геморої, від глистів, від енурезу й запалень сечового міхура, у разі запалення і гіпертрофії простати, при затримці менструацій та при хронічних шкірних хворобах.Виготовлену з трави льонку мазь використовують для лікування геморою (змащений маззю кусок марлі вводять у задній прохід на 4-5 годин), екземи та лишаїв.
Лікарські форми та застосуванняВнутрішньо - настій трави (1 стол. ложку сировини настоюють 2 години на двох склянках окропу) по пів склянки 3 рази на день до їжі;екстракт льонку рідкий готують на 40%-му спирті у співвідношенні 1:1, приймають по 1-3 чайні ложки на ніч як проносний засіб;столову ложку суміші трави льонку звичайного, квіток цмину піскового і приймочок кукурудзи звичайної у співвідношеннях 1,5 : 1,5 : 1 настоюють 10 хвилин на склянці окропуі п'ють по 1/4 склянки 3 рази на день при жовтянціЗовнішньо - відвар трави (20 г сировини на 500 мл води або молока кип'ятити 20-25 хвилин) для обмивань і компресів;відвар трави (10 г сировини на 200 мл лкропу) для клізм при свербінні в задньопрохідному отворі;Мазі для лікування геморою та шкірних звороб: а) 2 частини сухої трави льонку обприскують 1 частиною 70%-ного спирту,витримують кілька годин у закритій посудині на водяній бані, поки весб спирт не випарується, проціджують і віджимають; б) 2 частини свіжої нагрівают з 5 частинами свинячого смальцю до повного випаровування води, проціджують і відтискують.Притаманні льонку звичайному токсичні властивості змушують бути обережними при вживанні його всередину.

Джерело

Глід колючий

Sun, 26 Sep 2010 19:13:46 GMT

Глід колючий

Глід колючий (Crataegus oxycantha)

глід звичайний;

боярышник колючий

Цвіте у травні-червні

Викорисовують квітки та плоди.Квітки (з листками або без них) заготовляють на початку цвітіння рослини, коли частина їх ще не розкрилась. Плоди збирають у у період повного достигання. Строк придатності – 2 роки.

Цілюща дія

Глід здатний збільшувати силу серцевих скорочень, регулювати кров’яний тиск (підвищений – знижує, знижений – підвищує), зменшує збудливістьнервової системи, зумовлювати глибокий, спокійний і тривалий сон, не спричиняючи після пробудження станів психічного пригнічення.Слід відзначити, що напрвленість терапевтичної дії препаратів глоду залежить від дозування. Якщо малі дози впливають на серцеву діяльність тонізуюче, то великі є чудовим спазмолітичним і седативним засобом. Надто великі дози, в 4-5 разів більші за звичайно призначувані, спричиняють зайву сонливість і сповільнення пульсу.

Препарати рослини малотоксичні , не мають кумулятивних властивостей і не спричиняють побічних явищ. Їх використовують при різних захворюваннях серцевого м’яза, зокрема, при коронаритах, які супроводяться симптомами стенокардії; при гіпертонічній хворобі, особливо при склеротичній та вегетативно-нервовій її формі; при артеріосклерозі, нервово-психічному збудженні, запамороченнях; при гострому суглобовому ревматизмі, а також при клімактеричному неврозі як засіб, що зменшує збудливість нервової системи й усуває різні болісні симптоми, характерні для цього періоду життя жінок.

Квітки і плоди глоду використовують окремо або в поєднанні з іншими лікарськими рослинами. Перевагу слід надавати препаратам, виготовленим з квіток рослини (краще брати свіжі квітки), пам’ятаючи що вони малоефективні при декомпенсації серця.

Лікарські форми та застосування

Внутрішньо – настоянка квіток (настоюють 10 г свіжих квіток на 100 мл 70% спирту або міцної горілки протягом 14 днів, проціджують) по 15-30 крапель в чарці води 3 рази на день (коли використовують настойку як седативний або десенсилізуючий засіб, дозу збільшують у 2-3 рази);

настій квіток(5 г або 1 стол. ложка висушених квіток на 200 мл окропу) по півсклянки 2-3 рази на день;

настойку плодів (настоюють 10 г сухих подрібнених плодів на 100 мл 70-% спирту або міцної горілки протягом 14 днів, проціджують) по 30-40 крапель у чарці води;настій плодів (15 г або стол. ложка сухих подрібнених плодів на 200 мл окропу) по половині або третині склянки 2-3 рази на день;

екстракт плодів (25 г подрібнених плодів на 100 мл окропу кип’ятити до зменшення об’єму наполовину) по 40 крапель 3 рази на день;1 стол. ложку з верхом суміші квіток глоду (10 г) трави собачої кропиви звичайної (20 г), маренки запашної (20 г), листя ожини сизої (25 г), трави сухоцвіту багнового (15 г) настоюют 10 хвилин на 200 мл окропу і п’ють по 1 склянці 3 рази на день при дратівливості, істеричних припадках, клімактерії;1 стол. ложку суміші квіток та плодів глоду, трави хвоща польового, омели білої, зубців часнику (по 30 г), квіток арніки гірської (10 г) і трави деревію звичайного (40 г) настоюют на 200 мл окропу і п’ють по ¼ склянці 4 рази на день при гіпертонічній хвообі;3 стол. ложки суміші квіток та листя глоду (20 г), трави кропиви собачої звичайної (20 г), кореневищ з корінням валеріани лікарської (20 г), чебрецю звичайного (5 г), материнки звичайної (5 г), чистя меліси лікарської (10 г), м’яти перцевої (5 г), шишок хмелю звичайного (5 г), квіток лаванди колоскової (5 г), трави горицвіту весняного (5 г) і листя конвалії звичайної (5 г) настоюють до охолодження на 300 мл окропу і п’ють по півсклянки 3 рази на день при серцевих неврозах (збір використовується в болгарській офіціальній медицині);дві стол. ложки суміші квіток і листя глоду (30 г), трави хвоща польового (15 г), омели білої (30 г), квіток бузини чорної (30 г), слані ламінарії цукристої (5 г), листків меліси лікарської (5 г), м’яти перцевої (5 г), трави чаберу садового (5 г), собачої кропиви звичайної (25 г), фіалки триколірної (15 г), листя берези пухнастої (15 г), кореневищ з корінням валеріани лікарської (10 г) і трави барвінку малого (15 г), заливають 250 мл окропу, кип’ятять 5 хвилин, настоюють до охолодження, проціджують і випивають протягом дня за 3 рази після їжі рпи гіпертонічній хворобі.

Джерело

Бузок звичайний

Sun, 26 Sep 2010 19:15:37 GMT

Бузок звичайний

Бузок звичайний (Syringa vulgaris);

сирень обыкновенная

Цвіте у травні

Використовують квітки і листя. Заготовляють квітки на початку цвітіння, звільняючи їх від суцвіть, ісушать спочатку на сонці, а потім досушують під наметом. Листя збирають під час цвітіння рослини.

Цілюща дія

Настойку квіток використовують при ревматизмі, невралгії, реватоїдному поліартриті, артралгії, виразці шлунка, задишці. Чай з квіток п’ют при епілепсії. Свіже подрібнене листя прикладають при виразок і ран для швидкого загоювання.

Лікарські форми і застосування

Внутрішньо – настій листя (10 г на 200 мл окропу, настоюють 8 годин) по стол. ложці тричі на день;

Суміш квіток бузку, трави деревію звичайного і квіткових кошиків пижма звичайного у співвідношенні 2:2:1 готують як настій (1 стол. ложка суміші на 1-1, 5 склянки окропу, настоюють 8 годин) і п’ють по ¼ склянки тричі на день при простудних захворюваннях;Нстойку квіток (1/4 склянки квіток на склянку горілки) по 50 крапель тричі на день при ревматизмі.Зовнішньо – мазь (1 частина порошку листя або бруньок на 4 частини вазеліну чи вершкового масла) втирають при невралгії й артралгії.

Рослина отруйна!

Джерело

Горицвіт весняний

Sun, 26 Sep 2010 19:16:59 GMT

Горицвіт весняний

Горицвіт весняний (Adonis vernalis)

мак, купавник, польовий кріп, стародубка, чорногірка;

горицвет весенний

Цвіте у квітні-травні

З лікувальною метою використовують траву, яку заготовляють від початку цвітіння рослини і до осипання плодів, тобто з травня до початку липня.

Найкращою є сировина, зібрана під час цвітіння рослини. Рослину зрізують на висоті 5-10 см від землі, вилучають побурілі частини і сушать. Строк придатності – до 1 року. Аптеки сировину не відпускають.

Цілюща дія

Горицвіт має кардіотонічну дяю, уповільнює ритм серця, подовжує діастолу, посилює систолу, збільшує ударний об’єм крові, повільно гальмує внутрішньосерцеву провідніть.Препарати горицвіту показані при серцевій недостатності, яка супроводиться порушенням провідності.Горицвіт застосовується при функціональних неврозах серця, вегетодистонії, інфекційних захворювннях, що проходять з ослабленням серцевої діяльності, при нервово-психічних зворобах, наркових захворювань з явищами недостатності серцево-судинної системи та при гострих приступах глаукоми.Горицвіт – давній народний засіб лікування серцевих і ниркових захворювань. Його використовують при набряках серцевого походження, як заспокійливий засіб при судомі, кашлі, особливо при коклюші, як болетамувальний засіб – при ревматичних болях у суглобах і м’язах. Горицвіт застосовували і при емфіземі, запаленні й туберкульозі легень, при лихоманці, воджянці, жовтусі, тифі, грипі й скарлатині, а у вигляді присипок – при пораненнях.

Лікарські форми і застосування

ВНУТРІШНЬО – настій трави (4-10 г трави на 200 мл окропу) 3-5 раз на день по 1 стол. ложці дорослим і по половині – одній чайній або десертній ложці дітям;одну стол. ложку суміші трави горицвіту (10 гкореневища валеріани лікарської (20 г), трави собачої кропиви п’ятилопатевої (30 г) і листя меліси лікарської (40 г) настоюють 10 хв на склянці окропу і п’ють по 1/4 склянки вранці і ввечері при неврозах серця;1 стол. ложку суміші трави горицвіту (40 г), листя мучниці звичайної (50 г), бруньок берези пухнастої (30 г) і трави хвоща польового(20 г) заливають 1 склянкою окропу, парять у духовці 2 години, кип’ятять на малому вогні 5-10 хв і п’ють щодня по 1 стол. ложці при набряках ниркового походження, дотримуючись безсольної дієти, постільного режиму і приймаючи через день теплі ванни.

Препарати НЕ РЕКОМЕНДУЄТЬСЯ призначати хворим на виразкову хворобу шлунка і дванадцятипалої кишки, гастрит і ентероколіт. При вживанні їх можуть виникнути диспепсичні явища. Зважаючи на те, що гориціт весняний – сильнодіючий засіб, вживати його треба під контролем лікаря.

Джерело

Береза бородавчаста

Sun, 26 Sep 2010 19:19:09 GMT

Береза бородавчаста

Береза бородавчаста (Betula pendula)
береза повисла;
береза бородавчатая
Цвіте у квітні - травні
Використовують бруньки, молоде листя і сік весняного "плачу"
Бруньки заготовляють рано навесні, в період їхнього набрякання, листя - у квітні-травні, коли воно ще запашне та клейке. Бруньки, що розкрилися, і старе листя втрачають свої лікувальні властивості. Готову сировину зберігають у сухому добре провітрюваному місці. Строк придатності - 2 роки.
Цілюща дія
Препарати берези проявляють сечогінні, жовчогінні, протиспазматичні, протизапальні, ранозагоювальні, антивірусні, глистогінні та протипаразитарні властивості. Вони регулюють обмін речовин, функцію травного тракту й жіночих статевих органів.Березовий сік виявляє загальзміцнюючу дію, сечогінну та відхаркувальну дію, сприяє виведенню з організму шкідливих речовин, допомагає при серцнвих набряках. Його використовують як загальнозміцнюючий та кровоочисний засіб при втратах крові, порушенні обміну речовин, при хворобах шкіри, дихальних шляхів і при хворобах, що супроводжуються високою температурою тіла.В акушерсько-гінекологічній практиці препарати берези використовують при гіпоменструальному синдромі, при набряках вагітних, нефропатії, клімактеричних неврозах; відвар бруньок - при нефропатії; настоянку листя і березови сік - як загальнозміцнюючий засіб при анемії в післяпологовий період і при клімактеричних неврозах.У народній медицині препарати з листя та бруньок використовують при бронхіті, гіперацидному гастриті та виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, при жовчокамяній хворобі, набряках і подагрі.Відвар або настоянка бруньок, крім того, вважається ефективним засобом при хронічній діареї та глистяній інвазії (аскаридами та гостриками).
Препарати з бруньок та листя, а також свіжий березовий сік вживають у народі в усіх випадках, коли необхідне загальне оздоровлення й поліпшення обміну речовин в організмі.Використання березових віників у парильнях є корисним при болях у суглобах, подагрій радикулітах, а також при простудних та шкірних захворюваннях.
Лікарські форми та застосування
Внутрішньо - настій листя (2 чайні ложки на 200 мл окропу, настоюють 30 хв, охолоджують, фільтрують і додають на кінчику ножа питної соди) по 50 мл 3-4 рази на день перед їжею; настоянку бруньок (у співвідношенні 1:5 на 90% спирті) по 1 чайній ложці на прийом як жовчогінний і сечогінний засіб;
відвар бруньок (10 г на 200 мл окропу) по 1 стол. ложці 3-4 рази на день;настій бруньок (10 г або половина стол. ложки на 200 мл окропу) пити теплим по половині-третині склянки 2-3 рази на день за 10-15 хвилин до їжі як сечогінний і жовчогінний засіб та при мікозах;свіжий березовий сік по 1 склянці 2-3 рази на день.
НЕ РЕКОМЕНДУЄТЬСЯ вживати настої і відвари бруньок берези при функціональній недостатньості нирок і жінкам в період вагітності.

Джерело

Горлянка повзуча

Sun, 26 Sep 2010 19:20:27 GMT

Горлянка повзуча

Горлянка повзуча (Ajuga reptans)
дівоча краса;
живучка ползучая
Цвіте у травні-червні
Використовують траву, зібрану під час цвітіння рослинки.
Цілюща дія
Рослина має кровоспинні, потогінні, протизапальні й антисептичні властивості.
Настій трави вживають при простуді, ревматизмі, туберкульозі легень, захворюваннях шлунка (зокрема, при виразковій хворобі), проносах, жовчокам'яній хворобі, при запаленні придатків матки, а також як протмалярійний засіб і як засіб, що поліпшує обмін речовин.Зовнішньо настій трави горлянки використовують при опіках, виразках, ранах, захворювання ротової порожнини, при ангіні та для миття голови при випадінні волосся.
Як зовнішній засіб використовують і свіже подрібнене листя або сік рослини.
Лікарські форми та застосування
ВНУТРІШНЬО - настій трави (2 стол. ложки сировини на 200 мл окропу настоюють 2 години) по 1 стол. ложці 3-4 рази на день.
ЗОВНІШНЬО - настій трави (5 стол. ложок трави на 1 л окропу, настоюють 4 години).

Джерело

Кінський часник черешковий

Sun, 26 Sep 2010 19:22:04 GMT

Кінський часник черешковий

Кінський часник черешковий (Alliaria petiolata)

часникова трава;

чесночница лекарственная

Цвіте у квітні-червні

Використовують насіня і листя, зібране під час цвітіння рослини.

Цілюща дія

Настій трави вживають при бронхіальній астмі, проносах та як глистогінний засіб.

Товчене насіння іноді використовують заміть гірчичників.

Лікарські форми та застосування

ВНУТРІШНЬО - настій трави (1 чайна ложка трави на 200 мл окропу настоюють до охолодження) по 1 стол. ложці 4-5 разів на день

Джерело

Віскарія звичайна

Sun, 26 Sep 2010 19:23:28 GMT

Віскарія звичайна

Віскарія звичайна (Viskaria vulgaris)
віскарія клейка;
смолка обыкновенная
Цвіте у травні-липні
Використовують траву,зібрану під час цвітіння рослини
Цілюща дія
Кровоспинний і відхаркувальний засіб при легеневих хворобах, незрозумілих і маткових кровотечах, інколи - при тривалій жовтяниці і при хворобах нирок.
Напаром трави миють забруднені рани, компреси накладають на чиряки, нариви, виразки і на місця, уражені коростою.
Лікарські форми та застосування
ВНУТРІШНЬО - відвар трави (20 г сировини на 200 мл окропу) по 1 стол. ложці 3 рази на день.
ЗОВНІШНЬО - напар трави (40 г сировини на 1 л окропу, настоюють у термосі 8-10 годин для обмивань і компресів.

Джерело