З - 21 Квітня 2011 - РІДНОВІР
Середа
07.12.2016
17:18
Категорії розділу
Новини [21]
Коло Свароже [74]
Правослов [63]
Іменослов [32]
Тranslator
Календар
«  Квітень 2011  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930
Місячний календар
Фазы Луны на RedDay.ru (Ровно)
Форма входу
Пошук
Наше опитування
"Велесова книга " для Вас це:
Всього відповідей: 102
Погода
Наша кнопка

Рідновір

[Отримати код кнопки]
Цікаві сайти
Світанкові роси. Ляльки, мотанки, дерев'яні вироби, амулети... Український стиль: Прикольні патріотичні футболки :: вишиванки :: подарунки Українські вишиванки Український національний інтернет-портал «Аратта. Вікно в Україну» Журнал РЕЗЬБА ПО ДЕРЕВУ Бандерштат Официальный сайт Burzum и Варга Викернеса тм Древосвет - деревянные игрушки, конструкторы Природа и др... Українські пісні Світанкові роси. Ляльки, мотанки, дерев'яні вироби, обереги... Українські скарби
Країна
free counters
Статистика
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
MP3
Зворотній звя"зок
Ім`я відправника *:
E-mail відправника *:
Web-site:
Тема листа:
Текст повідомлення *:
Оцінка сайту:
Код безпеки *:

РІДНОВІР

Головна » 2011 » Квітень » 21 » З
17:21
З
Чоловічі імена

ЗАВИД — заздрісний; той, кому
заздрять; документальне ім’я князя 1125 -1132р.
 
ЗАДОРА — 1) бадьорий, енергійний;
2) задерикуватий.
 
ЗАЄЦЬ — похідне від індоєвропейського
зай - той, що скакає, стрибає; ім’я зафіксоване в багатьох джерелах, починаючи
з берестяних грамот.
 
ЗАЖИНОК — народжений перед
початком жнив.
 
ЗАЙДА — захожа людина, мандрівник.
 
ЗАЙДИСВІТ — мандрівник, бродяга.
 
ЗАПІЧНИК
Домовик, що живе за піччю.
 
ЗАРЕБОГ
— Бог Зорі згадується у ВК, дощ. 26.
 
ЗБИҐНІВ — надмірно занальний
(гнівливий); 2) скорочення від Ізбиґнів - ізбиток (надмір) гніву (вогню);
ім’я польського князя Збіґнєв (ХІІ ст.).
 
ЗБИСЛАВ — 1) дуже славний (від
ізбиток); 2) або "збираючий славу”.
 
ЗБРАСЛАВ — той, хто обрав славу.
-
 
ЗВАН — покликаний.
 
ЗВАРОГ
— те саме, що Сварог; Ю.Миролюбов записав на Українському Подніпров’ї назву
свята Зворожини (Діди осінні), і вважав, що первісна назва - Сварожини;
словоформу Зварог подав також О. Фамінцин.
 
ЗВІЗДАН
— від звізда.
 
ЗВІЗДОЧОТ — 1) знаючий (читаючий)
зоряне небо; той, хто шанує зорі (від чтити - шанувати, поважати); 2) корінь
зв-, дзв- первісно означав яскравий, дзвінкий (сильне світло і сильний
звук виражалися однаково); пор. дзвеніти, звук, свист (перехід з - с).
 
ЗВІРОПОЛК — можливо, мисливець
(в основі поняття "війна на звірів”).
 
ЗВОНИМИР
— оголошувач вісті про мир.
 
ЗВЯГА — дзвінкий, голосний.
 
ЗДЕБОР — здобуваючий у боротьбі.
 
 ЗДЕНЕК — скорочення від
Здебор.
 
ЗДЕРАД — здобуваючий радість.
 
ЗДИСЛАВ — те саме, що Збислав;
ім’я боярина Київського Здислава Жирославовича.
 
ЗДОРОВЕГА — велетень, здоровило.
 
ЗДРАВОМИР
— здоровий і мирний.

ЗДРАВОСЛАВ
— ім’я-новотвір: прославляючий здоровий спосіб життя.
 
ЗДРАВОТВОР — ім’я-новотвір:
лікар (дослівно "творець здоров’я”).
 
ЗЕЛЕНЯ — молодий.
 
ЗЕМЕБОГ
— 1) ім’я Бога Землі згадується у ВК, дощ. 36-А: "Се бо Ор-отець іде перед
нами, і Кий іде з русами, і Щек веде плем’я своє, а Хорев хорватів своїх.
І Земебог радіє з того, які то ми внуки Божі”; 2) від старослов’янського
зємя - низький, первісно як відповідник чоловічого роду (пор. сучасне:
чорнозем, глинозем).
 
ЗЕМЕННИК
— Бог Землі - чоловіча пара Богині Земіни (у литви і жмуді). Стрийковський
у своїй "Хроніці” описує осінні жертвопринесення Земеннику, які відбувалися
наприкінці жовтня. Мешканці кількох поселень сходилися в громадський будинок
(вірогідно, первісно святилище), накривали спільний стіл з хлібом, пивом.
На подвір’ї різали бичка і телицю, барана і вівцю, козла і козу, кабана
і свиню, півня і курку, гусака і гуску - всіх по парі, тут же готували
його. Записана також молитва віщуна: "Тобі, Земенник, Боже наш, приносимо
ми жертву і дякуємо тобі за те, що ти зберіг нас у минулому році в доброму
здоров’ї, дарував нам в достатку всяких благ, хліба і добра і уберіг нас
від вогню, заліза, мору і всяких ворогів наших”. Далі кидали на землю,
під стіл, в кутки хати шматочки жертовного м’яса і закликали Земенника
скуштувати, щоб вберіг громаду й далі, в наступному році.
 
ЗЕМИСЛАВ
— дослівно "славлячий Землю”; ім’я польського князя.
 
ЗЕМЛЕДУХ
— дух землі; мотивація наречення таким іменем, вірогідно "народжений на
землі, на ріллі” то що; в Україні також існує назва рослини земледух -
лікарська назва "медведка звичайна”.
 
ЗЕМОВИТ — 1) дослівно "на землі
витаючий”, тобто той, хто живе на землі; документальне ім’я князя Польського,
князя Черського і Мазовецького (Земовит - Сомовит); Земовит князь Добжинський.
 
ЗЕМОМИСЛ — мислячий про землю;
документальне ім’я - батько польського князя Мечислава І, який охристив
Польщу.
 
ЗЕРНЬКО — зерно; ім’я воїна
князя Данила Романовича. Див. також жіноче Зерня.
 
ЗИМА — народжений взимку; холодний.
 
ЗИМОРОД — народжений взимку
(пор. також сучасну назву птаха зимородок).
 
ЗЛАТАН
— золотий; українське золотий походить від старослов’янського жолтий.
 
ЗЛАТОВЛАС
— золотоволосий.

ЗЛАТОДАР
— золотий дарунок; даруючий золото.
 
ЗЛАТОСЛАВ
— золотом славний; той, хто має золоту (осяйну) славу.
 
ЗЛАТОЯР
— епітет Бога Вогню (дослівно "золотий і ярий”).
 
ЗЛИДЕНЬ — уособлення бідності;
уявлявся у вигляді худого, обірваного чоловічка, який поселяється за піччю
і "поїдає” всі запаси сім’ї; позбутися злиднів можна, піймавши їх в якусь
посудину чи коробку й винести подалі від дому; є спеціальний обряд вигнання
злиднів з допомогою хлібного колобка.
 
ЗМАГОЛЮБ — дослівно: той, хто
любить змагання, боротьбу; ім’я-новотвір.
 
ЗМІЙ — від старослов’янського
змія, південнослов’янського земея, що означає земля і пов’язане з давньою
забороною (табу) називати імена священних тварин, тобто "земна істота”.
Змії за трипільської доби були символом земноводної стихії, оберегами родючості.
Як ім’я людини, первісно несло позитивну інформацію. Символіка вогняного
змія - жар кохання (пор. Перелесник, що уявлявся в образі літаючого змія).
Змій - первісно Божество, пізніше - символ язичництва (згадаймо постійне
"змієборство” християн). Змію-Дракону поклонялися новгородські словени
на Ільмень-озері, ще в VI ст. вони носили бронзові застібки з його зображенням.
У білорусів є повір’я: коли Зміїний Цар веде своїх зміїв у Вирій, можна
вимолити в нього щастя, якщо поклонитись йому до землі й розстелити білу
скатертину з хлібом-сіллю, тоді Зміїний Цар на знак подяки скине зі своєї
голови один золотий ріжок із золотої корони. Хто матиме цей ріжок, буде
мудрим ясновидцем, знатиме чужі думки, виходитиме з будь-якої скрути і
не боятиметься отрути. Див. також жіночі імена: Змія, Змієнога Богиня.
 
ЗНАМЕН — знаменитий; знаменний;
болгарське від знамено.
 
ЗОЗУЛЕЦЬ — самець зозулі (пор.
ще народне зозуль), мотивація називання - народження на свята Живи (або
Солов’їний Великдень - 2 травня).
 
ЗОРЕМИЛ
— 1) милий для зору; 2) зорям милий; 3) той, хто милується зорями. Слово
зоря походить від індоєвропейського жер - сяяти, споріднене з литовське
zarija - жаринка.
 
ЗОРЕСЛАВ
— 1) дослівно "озорений славою”; 2) або дослівно: "зором славний” (той,
хто має променисті очі); 3) той, хто славить зорі; 4) народжений на зорі
(на світанку).
 
ЗОРЯН
—скорочення від Зореслав.
 
ЗОРЬ — від зорі; ім’я легендарного
праслов’янського Волхва, якого Перун забрав до Лук Сварожих.
 
ЗУБКО — дослівно зубатий (народжений
з зубами); 2) або переносно: той, хто вміє добре говорити.
 
ЗУХ — з польської zuch - молодець;
(скорочення від українського зухвалий).
 
ЗЮЗЯ — дитяче холод-, народжений
в мороз. За народними переказами, нібито існувало таке Божество як Дюдя
(почуте в Києві); у білорусів Зюзя (Дюдя) - те спме, що Дід Мороз: "Зюзя
на дворе - кутья на столе”.



Жіночі імена

ЗАБАВА
— та, що бавить, дає відпочинок; відома з української билини (галицького
циклу) Забава Путятична, яка стала жінкою Соловія Гудимировича.



ЗАВИДА — див. чол. Завид.
 
ЗАГОРКА — та, що прийшла із-за
гір (південнослов’янське ім’я).
 
ЗАМУНЬ
— значення неясне; ім’я священної корови, від якої, за ВК, походять кравенці
(дощ. 7-Є): "Дажбог народив нас від корови Замунь, і були ми кравенці”.
"І тече вода жива до нас, і пиймо тую, бо все од Сварога до нас життям
тече. І пиймо її, як джерело життя Божого на Землі. Тут бо корова Замунь
іде до поля синього і почина їсти траву ту і молоко давати. І тече те молоко
до хлябів, і світить уночі звіздами над нами” - дощ. 8(2).
 
ЗАСЛАВА
— вірогідно, скорочення від Ізяслава.
 
ЗБИҐНІВА — див. чоловіче Збиґнів.
 
ЗБИСЛАВА — див. чоловіче Збислав.
 
ЗБРАСЛАВА
— див. чоловіче Збраслав.
 
ЗВАНА — покликана.
 
ЗВЕНИСЛАВА
— те саме, що Дзвенислава; ім’я дочки Всеволода ІІ Ольговича князя київського
(1139-1146 рр).
 
ЗВІЗДАНА
— від звізда; сучасна народна етимологія "звіздам дана” - показана зорям.
 
ЗЕЛЕНА — зелена, мабуть народжена
навесні, коли з’являється зелень.
 
ЗЕМНА — Богиня Землі у поляків.
Прокопі писав, що цій Богині приносили в жертву різні плоди полів, садів
і городів, а під час жнив - для неї випікали хліб.
 
ЗЕРНЯ — зерно; мотиви називання
- народження під час посіву, символ родючості. Дітей у давніші часи ласкаво
називали "зернятко моє”. Існує звичай сіяти зерно на могилі родичів - вважається,
що їхні душі перевтілюються в дітей цього роду.
 
ЗИМА — Богиня зими; уявляється
як повна білосніжна жінка в шатах із хуртовини. Буває доброю й сердитою,
залежно від поведінки людей.
 
ЗИМАВА — 1) дослівно "дочка
Зими”, народжена взимку; 2) холодна, непривітна.
 
ЗІРКА
— 1) зірка (небесна), планета; 2) з наголосом на другому складі - ясновидиця,
далекоглядна.
 
ЗЛАТА
— золота (західнослов’янське ім’я).
 
ЗЛАТОЦВІТА
— дослівно "золота квітка”; мотиви називання - мали на увазі колір волосся
новонародженої або красиву зовнішність взагалі.
 
ЗЛАТОГОРКА — золота гірка;
міфологічний персонаж - дочка підземного князя (за В. Казаковим).

ЗЛАТОДАРА
— див. чоловіче Златодар.
 
ЗМІЄНОГА
— за скіфською легендою, прамати скіфів-слов’ян; грецькі писемні джерела
подають дуже плутані відомості про неї: вона дочка Тартара (Підземного
світу) і Геї (Землі), жила в Гїлеї (на узбережжі Чорного моря), де сховала
в печері коней Геракла. Побачивши таку дивну істоту, Геракл здивувався
і запитав про своїх коней. Діва-Змія запропонувала взяти її за жінку, лише
за такої умови вона поверне коней. Від Геракла вона народила трьох синів.
Залишаючи Змієногу, Геракл передав їй свій лук, пояс і золоту чашу, що
була причеплена до пояса, та наказав їй виростити синів і випробувати їх
таким чином: хто зуміє підперезатися поясом Геракла та натягнути тятиву
його лука, тому бути царем землі. Зміг виконати це наймолодший син на ім’я
Скіф. Саме від нього походить народ скіфів. Її брат - Ахіл, також у грецьких
джерелах вважається скіфом (див. Ахіл). Символіка образу напівдіви-напівзмії
може лише вказувати на її жіночу земно-водну сутність; зображалася як морська
діва, русалка; Змієнога Богиня має ще назву Муза Борисфеніда, дочка Дніпра.
Зображення Богині були поширені ще за часів Київської Русі на медальйонах,
названих змієвиками, що використовувались як обереги. За легендами, що
існують до нашого часу, місце печери Змієногої Богині на о. Хортиця. Див.
ще Геракл та Скіф.
 
ЗМІЯ
— за давньою Вірою слов’янських народів -охоронниця домашнього майна, подвір’я,
добробуту родини, первісно наділена позитивною символікою: дух родоначальниці,
Предкині, господині. Збереглася засторога, що зміїв (вужів) не можна бити
в себе на подвір’ї, навіть, якщо вони смокчуть молоко з корови. Щоб цього
не сталося, дворовим зміям спеціально залишають на ніч молоко в мисочці.
Змія в давніх релігіях пов’язана з достатком молока, сметани, масла, тобто
багатством і родючістю взагалі. Є прикмета: якщо змія повзе в двір - на
добро, з двору - бути біді. В деяких областях Слов’янщини змія зображається
в короні; є багато легенд про змію, яка приносить багатство. У всіх віруваннях
простежується зв’язок між поведінкою людини і тим, що приносить змія. Християнство
намагалось знищити поняття священності змії в світогляді слов’ян, нав’язавши
негативні риси цьому образу і створивши образи змієборців. Можливі мотиви
називання - народження на "зміїні свята” - час сузір’я Змієносця (ЗО листопада
- 18 грудня), Здвиження (14 вересня) та ін. Див. також Змій.
 
ЗОЛОТОВОЛОСКА — та, що має
золоті коси; ім’я казкової красуні.
 
ЗОЗУЛЯ — назва пташки, що,
за легендами, зберігає ключі від Вирію; мотиви називання цим ім’ям - час
народження, свято Живи (що уособлює зозуля) 2 травня. Див. ще Жива.
 
ЗОРЕМИЛА
— див. чоловіче Зоремил.
 
ЗОРЕСЛАВА
— див. чоловіче Зореслав. Волхвиня Зореслава - духовний провідник першої
в Україні Громади, яка відроджує Віру Предків, створеної на Різдво Божича
в 1993 році у Києві.
 
ЗОРИНА
— блискуча; від зорити — блискати, блищати.

ЗОРЯНА
— скорочення від імен на Зоре-.
 
ЗОРЯ
— Богиня вранішньої Зорі згадується у ВК: "Тут бо Красна Зоря іде і коштовності
нанизує на прикраси свої” - дощ. 8(2).
 
ЗОРИНЯ
— варіант імені Богині вранішньої зорі: "ти бо Зориня, Сонцю вістяща” (ВК,
дощ. 7-Ж).


Категорія: Іменослов | Переглядів: 597 | Додав: ZlatoЯР | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]