| Місячний календар |
|---|
|
| Наша кнопка |
|---|
|
| Країна |
|---|
 |
|
РІДНОВІР
Головна » 2011 » Квітень » 26 » В жіночі імена
|
Жіночі імена
ВАДИМИРА
— див. чоловіче Вадимир.
ВАНДА
— можливо, утворене від Вандала (назва річки Vandalus), або від латинського
Veneda - жінка з племені венедів (слов’янка).
ВЕЛЕНА
— від веліти.
ВЕЛИКА — велика.
ВЕЛИМИРА
— див. чоловіче Велимир.
ВЕЛИСЛАВА
— велика слава.
ВЕРБИЦЯ
— ім’я однієї з русалок.
ВЕРХОСЛАВА
— дослівно "та, що знаходиться на вершині слави”.
ВЕСЕЛА — весела.
ВЕСЕЛИНА
— весела, та, що веселить.
ВЕСЕЯ — 1) жінка з племені
весь (угро-фінське плем’я, що мешкало поблизу Ладозького озера); 2) селянка:
від слов’янського весь - село.
ВЕСНЯНА
— народжена навесні.
ВЕСТА — див. Віста.
ВИДАНА — 1) видна, вродлива
(з наголосом на другому складі); 2) народжена на свято Вида (Видів-день,
коли показують все своє добро Світовиду, 15 червня н. ст. за язичницьким
календарем); 3) та, над якою здійснено обряд "продажу” (з наголосом на
першому складі, див. також чоловіче Продан).
ВИДОСЛАВА
— видна, вродлива (південнослов’янське ім’я), можливо також пов’язане зі
Світовидом літнім 15 червня).
ВИШЕНА
— те саме, що Вишня (2); у ВК згадується ім’я одного з Богів - Вишень -
у значенні Всевишній (дощ. 15-Б); існує також народна назва знаку Зодії
- Вишена (Змієносець, що припадає на період від 30 листопада до 18 грудня
за астрономічним календарем).
ВИШЕСЛАВА
— див. чоловіче Вишеслав.
ВИШНИЦЯ
— ім’я однієї з русалок.
ВИШНЯ — 1) назва ягоди вишня;
2) жіночий рід від прикметника вишній, тобто Божественний.
ВІРА
—1)з давнього індоєвропейського *vuer - справжній; слов’янське значення
- вірна, правдива, незрадлива; християнські проповідники, створюючи свої
міфи про "святих” Віру, Надію і Любов, переклали латинське Фіда нашим ім’ям
Віра; 2) офіційне мовознавство розглядає ім’я Віра як кальку з грецького
Pistis, що також непереконливо; 3) в українській, як і в інших слов’янських
мовах, є багато слів з коренем вір-: віра, вірити, довіряти, вірний, довірений,
повір’ята ін., що свідчить про його широкі словотворчі можливості, а отже,
і слов’янське походження імені. Див. також чоловіче Вірко, а також "легенди”
імен Надія, Любов.
ВІРОСЛАВА
— див. чоловіче Вірослав.
ВІСТА
— віщунка: від вість - повідомлення. Пор. у римлян Богиня Веста - хранителька
домашнього вогнища, у греків - Гістія (Гестія). Цій Богині присвячували
головні державні святилища, вогонь яких вважався символом державної міцності
й могутності. В храмах Вести служили прекрасні діви - весталки, які берегли
священний Вогонь. У скіфській релігії за державний Вогонь відповідає Богиня
Табіті, яка тісно пов’язана з інституцією царської влади, тобто державного
керма.
ВІЩЕСЛАВА
— дослівно "віща слава”.
ВЛАДА
— владна; ладна - гарна.
ВЛАДИСЛАВА
— див.чоловіче Владислав.
ВЛАСТА
— владна. Чеська княгиня Х сторіччя Власта очолювала дружину, що складалася
з дівчат-воїнів.
ВЛАСТЕЛИНА
— володарка; та, що має владу.
ВОГНЕДАНА
— ім’я-новотвір: 1) дослівно "Вогонь і Вода”. Пор. народні пісні й легенди,
де Цар-Вогонь і Цариця-Водиця (Богиня Дана) - два першопочатки буття; 2)
"Вогнем дана” (Вогнебогом).
ВОГНЕДАРА
— див. чоловіче Вогнедар.
ВОГНЕЛЮБА
— "вогонь любити”, новотвір.
ВОГНЕСВЯТА
— вогнем посвячена.
ВОГНЕСЛАВА
— див. чоловіче Вогнеслав.
ВОГНЯНА
— ім’я-новотвір: палка, пристрасна.
ВОДЯНИЦЯ
— жінка Водяника; жіночий дух Води; Водяна Баба; іноді її ототожнюють з
Русалкою. Уявляється як оголена жінка з довгими косами, які розчісує гребенем,
вийшовши на берег. Якщо рибалки знайдуть гребінь на березі, то в них заплутаються
сіті. На Півночі Росії зберігся фрагмент міфа про Водяничку і діда Савку,
який викрадає її худобу, і з яким вона бореться, щоб повернути своїх корів.
Цей сюжет вже частково християнізований, але нагадує міфи про боротьбу
Велеса з Перуном за худобу, в результаті якої йде дощ.
ВОЛЕЛЮБА
— див. чоловіче Волелюб.
ВОЛЕМИРА
— див. чоловіче Волемир.
ВОЛОДАРА
— див. чоловіче Володар.
ВОЛОДИМИРА
— див. чоловіче Володимир.
ВОЛОСИНЯ — народжена під сузір’ям
Волосині (Волосожар, Баби-звізди; 14 травня - 21 червня), що є жіночими
родовими Божествами, які, за легендами, "рухають час”.
ВОЛОТКА — жіноче від ведет,
волог - велетень.
ВОЛХВА — волхвиня, чаклунка;
служителька язичницького храму; хранителька таємничих знань етнічної релігії;
в народних переказах часто вживається професійна назва як власне ім’я:
князь Волх(в), цариця Волховиця, баба Волхитка, баба Волховка. Етимологію
див. чоловіче Волхв.
ВОЛЯ
— скорочення від імен на Воле-.
ВРАТИСЛАВА
— та, що повернула славу.
ВСЕВІДА
— та, що все відає (знає).
ВСЕМИЛА
— мила всім людям; Всемила з племені галявин дніпровських була другою жінкою
Кия (за Юрієм Козловим).
ВСЕНІЖА — ніжна всім.
ВСЕСЛАВА
— всім славетна; дочка Всеволода Велике Гніздо - князя Володимирського
(1176 - 1212 рр).
ВТОРУША — друга дочка в родині.
Зменшене Вторишка (московське).
ВЯЧЕСЛАВА,В’ЯЧЕСЛАВА—дослівно
"славетніша”. Від давньослов’янського вятший - старший, головний, більший.
ВЯЧКА — скорочення від Вячеслава.
ВЯЩЕСЛАВА — те саме, що й Вячеслава.
|
|
Категорія: Іменослов |
Переглядів: 1273 |
Додав: ZlatoЯР
| Рейтинг: 0.0/0 |
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ]
|
