| Місячний календар |
|---|
|
| Наша кнопка |
|---|
|
| Країна |
|---|
 |
|
РІДНОВІР
Головна » 2011 » Квітень » 26 » В чоловічі імена
|
Чоловічі імена
ВАДИМ
— скорочення від Вадимир; історична особа Вадим Хоробрий підняв повстання
в Новгороді проти Рюрика і його дружини, але повстання потерпіло невдачу,
ватажок був страчений (ПВЛ, 864 рік).
ВАДИМИР
— той, що веде мир (людей), провідник громади.
ВАДКО — скорочення від Вадимир.
ВАЖИН — поважний.
ВАЦЛАВ — чеське; те саме, що
й давньоруське Вячеслав.
ВЕЛЕС
— Бог таємничих знань, покровитель музики й поезії; опікун домашніх тварин;
зв'язковий світів Яви і Нави. Походження імені: від південнослов'янського
*vels-/ *vols-, що пов'язане з *volstb - власть, влада, *voldeti - володіти;
існує також припущення, що в основі слова - веле - великий, а також воля-
повелитель. Велесу присвячувались окремі храми, де на жертовнику підтримувався
вічний вогонь. Культ Велеса - один з найрозвинутіших культів у Східній
Слов'янщині, пов'язаний насамперед з господарською діяльністю наших Предків.
ВЕЛЕСИК — син Велеса; нині
існує прізвище Велесик (Рівненщина).
ВЕЛЕСИЧ
— син Велеса.
ВЕЛИКОСАН — 1) можливо, від
косан - великий косак (козак), така форма існує й нині; 2) довговолосий;
ім'я давньослов'янського князя; 3) етимологія «великий сан» (як подає В.
Казаков) - не відповідає часу побутування імені.
ВЕЛИН — можливо від веліти,
або від вельми- дуже; західнослов'янське.
ВЕЛИМИР
— 1) дуже мирний; 2) той, що повеліває миром (людьми).
ВЕЛИСАР — ймовірно, великий
цар; західнослов'янське.
ВЕЛИСЛАВ
— 1) «вельми славний»; 2) той, хто повеліває славою.
ВЕЛИМУДР—
людина великої мудрості.
ВЕЛИЧКО — від великий, величний,
величавий; син великого.
ВЕНДЕСЛАВ — дослівно «уславлений
венед»; у ВК, дощ. 32: князь, який розбив готів і помстився за те, що вони
розіп'яли князя Буса і сімдесят руських старійшин.
ВЕНЦЕСЛАВ — польський варіант
від Вячеслав; болгарське - уславлений вінцем (короною).
ВЕРГУНЕЦЬ — синонім Перуна;
згадується у ВК, дощ. 30: «Се Бога Ондере маємо, який є інший Перунець»,
«Вергунець Ондере упаде на нас і зростить віна і злаки»; тотожний індійському
громовержцю Індрі.
ВЕРЕН — значення неясне; Верен
був родом з Великограддя і княжив у Києві після Києвого сина Славера двадцять
літ (ВК, дощ. 36-Б).
ВЕРНИГОР —
від «вернути гори»; казковий богатир, що може звернути гору.
ВЕРНИДУБ
— від «вивертати дуба»; казковий богатир, що може вивернути дуба.
ВЕРШИГОРА — буквально «вершина
гори» -високий, великий, здоровий; або те, що й Вернигора.
ВЕСЕЛИК — журавель (породжене
часовою заборо-ною вживати слово журавель); коли вперше прилітають журавлі,
їх називають веселики, щоб позбутися журби й бути веселими).
ВЕСЕЛИН
— веселий.
ВЕСЕЛУН — веселий; той, хто
розвеселяє.
ВИБОР — 1) вибраний; 2) виборений;
це ім'я новго-родського князя ІХ ст. - сина Гостомисла, на честь якого
батько заснував місто на березі моря.
ВИТ, ВИД
— Бог західних слов'ян (напр., у чехів), тотожний Святовиту; його день
в дохристиянські часи святкувався 15 червня і супроводжувався принесенням
в жертву чорного півня; відомі звичаї «показувати» Сонечку весь красивий
одяг, рушники, що є в скрині - виносити на подвір'я, щоб Вид «видів» і
давав примноження добра.
ВИЛКО — вірогідно, пов'язане
з Вилами (русалка-ми): дослівно «син Вили»; можливо так називали народжених
в час Русалій. Русальний тиждень за календарем наших Предків нині припадає
на середину травня.
ВИТОМИР
— те саме, що Вітомир.
ВИТОСЛАВ
— те саме, що Вітослав.
ВИХОР — одне з імен Бога Посвистача
(ця форма імені названа в «Хронографі» Л. Боболинського в ХVІІ ст.).
ВИШАН
— високий; той, хто живе на горі (у вишині); західнослов'янське.
ВИШАТА — скорочення від Вишеслав;
ім'я воєводи згадується в літописі під 1043 p.).
ВИШЕЗОР
— народжений під високими зорями.
ВИШЕНЬ
— язичницьке ім'я Бога Всевишнього (згадується у ВК, дощ. 15-Б).
ВИШЕСЛАВ
— 1) дослівно «вищий славою»; 2) той, хто славить Всевишнього; документальне
ім'я одного з синів князя Володимира-христителя.
ВИШНЯК — 1) скорочення від
Вишень - син Вишня; 2) вишневий сад.
ВІДОГОНЬ — душа; духовний вогонь,
який живе в тілесній людській оболонці (віра у Відогонь існує в Чорногорії
та в сербів).
ВІРОСЛАВ
— ім'я-новотвір: 1) віруючий у Богиню Славу; 2) віру славлячий.
ВІРКО — південнослов'янське
від жіночого Віра.
ВІТЕР — від загального іменника
вітер.
ВІТОМИР
— привітний з людьми (миром).
ВІТОСЛАВ
— дослівно «славний своєю привітністю», привітний; ім'я-новотвір.
ВІЩЕСЛАВ
— 1) той, кому «віщують славу»; 2) або сам славний віщун.
ВЛАДИСЛАВ
— той, хто володіє славою.
ВЛАД
— скорочення від імен на Влад-, Волод.
ВЛАДИЛО — від влада.
ВЛАДКО
— скорочення від Владислав.
ВЛАДУН
— від влада; західнослов'янське.
ВОВА — міфічна істота, якою
лякають дітей; подібний до Буки; пор. українське Вовка - вовк.
ВОВК — належний до касти воїнів;
ім'я-оберіг; документальне ім'я воєводи князя Святослава Ігоровича.
ВОВЧОК — вовченя; ім'я з новгородської
берестяної грамоти.
ВОГНЕБОГ
— синонім Симаргла: «Цьому Богу Вогнику Семурглі речемо показатися і стати
на Небі і так бути до блакитного світа. Наречемо його ім'ям Вогнебога і
йдемо трудитися, всяк день молитви творячи» (ВК, дощ. 3-А). Вогнебог посередник
між Богами і жертводавцем, богомольцем.
ВОГНЕВІД—
ім'я-новотвір: той, хто відає (знає і завідує) священним вогнем - священнослужитель.
ВОГНЕДАР
— ім'я-новотвір: той, хто дарує вогонь; дослівно «запалюючий».
ВОГНЕМИР
— ім'я-новотвір; вогонь для миру (людей); вогонь, який горить на громадському
жертовнику під час язичницької Богослужби.
ВОГНЕСЛАВ
— той, хто славить вогонь.
ВОГНИК — зменшено-пестливе
від імен на Вогне-.
ВОДЯНИК
— чоловічий дух води; уявлявся у вигля-ді Царя Річного в короні й з тризубом,
як грецький Посейдон, римський Нептун. Йому приносять жертви рибалки (першу
пійману рибину), пасічники (перший мед), мірошники (перше борошно з нового
врожаю) та ін., щоб був добрий промисел.
ВОЇН — боєць; давньоруське.
ВОЙБОР — старослов'янське войовничий.
ВОЙКО
— зменшене від імен на Вой-.
ВОЙНІГ — войовничий і ніжний.
ВОЙНЯТА — син воїна.
ВОЙСВІТ — світлий воїн.
ВОЙСЛАВ — уславлений воїн.
ВОЙТЕХ — міський голова; згадується
в 997 році.
ВОЙТИША — зменшене від Войтех.
ВОЙЦА(-Я) — войовничий; ім'я
з берестяної грамоти.
ВОЙЦЕХ — те саме, що й Войтех
(чеське).
ВОЛЕГ — від воля; див. також
Олег. ВОЛЕЛЮБ — ім'я-новотвір: люблячий волю.
ВОЛЕМИР
— ім'я-новотвір: 1) вільний і мирний; 2) воля для людей (миру); 3) прагнучий
до миру.
ВОЛЕСЛАВ
— той, хто славить волю.
ВОЛЕТВОР
— ім'я-новотвір: той, хто є творцем (здо-бувачем) волі.
ВОЛОБУЙ — той, хто воює за
волю; від воля і боєць.
ВОЛОДАР
— 1) власник; 2) той, кому подарована влада; ім'я ватажка, який в 1000
p. боровся проти впровадженого силоміць християнства.
ВОЛОДИМИР
— 1) той, хто володіє людьми (миром, громадою); 2) на думку сучасних мовознавців
- запозичення з готського Вольдемар - знаменитий правлінням (владою), що
видається непереконливим. Володимир - слов'янське ім'я (форми імені: Владимир,
Ладимир - від «влада над миром» або «ладувати мир»).
ВОЛОДИСЛАВ
— див. Владислав. ВОЛОС — див. Велес.
ВОЛОТ — велетень, богатир;
є легенда про перших людей велетів, які населяли слов'янську землю, і що
вони поховані в курганах, які називаються волотками; синонім вол ота -
магит, могут, могута; пор. також чоловіче ім'я Могута, жіноче ім'я Волотка.
ВОЛУЙ — крикун (від волати).
ВОЛХВ — 1) з санскритського
volva - світлий, блис-кучий; литовське volho - палаючий; наділений чарівною
силою (волхв); жрець; провісник; 2) старослов'янське влъхвъ - маг, ворожбит,
лікар, знахар; 3) язичницький священик. Див. також жіноче Волхва.
ВОЛХОВЕЦЬ — молодий волхв або
син волхва.
ВОЛЯ
— скорочення від імен на Воле-.
ВОЛЬГА — 1) скорочення від
Вольгост; 2) одна з версій - тотожне з Олегом (пор. Ольгост, Волег); 3)
похідне від ольха, вільха (див. також Олех, Олешко).
ВОЛЬГОСТ — дослівно «благоволящий
до гостей».
ВОРОБЕЙ — горобець; ім'я новгородського
посадника, який намовляв людей охриститися.
ВОРОНІГ(Ж) — чорний, чорнявий;
від ворон.
ВОРОНКО — скорочення від Вороніг.
ВОРОПАЙ — 1) від давньоруського
вороп - напад; епітет молодого у весільному обряді (парубок, який, за давнім
язичницьким обрядом викрадає дівчину); 2) весільний коровай.
ВОРОТИСЛАВ, ВРАТИСЛАВ
— той, хто повернув славу; ім'я згадується в 945 p.
ВОЯТА — скорочення від імен
на Вой-.
ВПАРУНА — можливо, те саме,
що Перун (ВК, дощ. ЗІ): «Слава Впаруні, Богу нашому, який нас охороняє
і здоров'я дає!».
ВСЕВИД
— всевидючий, передбачливий.
ВСЕВІД
— всевідаючий, всезнаючий, передбачливий.
ВСЕВОЛОД
— 1) володар села (від давньоруського весь - село); 2) власник всього (володар).
ВСЕМИЛ
— всім милий.
ВСЕМИР
— 1) той, хто всіх мирить; 2) той, хто живе для всіх людей (миру).
ВСЕСЛАВ
— 1) той, хто прославив село (старослов'янське весь - село); 2) всім славний;
ім'я князя Всеслава Полоцького, якого в народі називали віщим, бо він був
народжений матір'ю від волхвування.
ВСЕТВОР
— дослівно «все вміє творити»; слов'янське здалий, умілець.
ВТОРАК — другий син в сім'ї.
ВЯТКО
— скорочення від Вячеслав; легендарне ім'я прабатька племені в'ятичів (предків
московитів).
ВЯЧЕСЛАВ,В'ЯЧЕСЛАВ—
1) славніший (від вяче- більше); 2) старший у славі (від вятше - старіше);
3) варіант імені - Вящеслав, словацьке і чеське -
Вацлав; пор. також Венцеслав.
ВЯЧКО — скорочення від Вячеслав.
|
|
Категорія: Іменослов |
Переглядів: 1632 |
Додав: ZlatoЯР
| Рейтинг: 0.0/0 |
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ]
|
