Місячний календар |
---|
|
Наша кнопка |
---|
|
Країна |
---|
|
|
РІДНОВІР
Головна » 2011 » Квітень » 15 » С чоловічі імена ч.1
15:39 С чоловічі імена ч.1 |
Чоловічі імена
САВУР — походження неясне: назва Савур-Могила за ім’ям ватажка, вірогідно, дуже давнього походження; легенди, які дійшли до нас називають вже християнське ім’я Сава. Серед билин києво-руського циклу є "Саур і його син”: цар Саур вирушив на війну, йому повідомляють про народження сина, цар вагається, чи повертатися додому - якби знав, що син буде, купував би коня, якби знав, що донька буде, купував би скриню; цей же сюжет є і в колядках, але вже без імені. САДКО — 1) ім’я героя новгородського епосу; в новгородських діалектах означає надсадний, непосильний: "Садко терпіти” — почувати біль від удару, синця (В. Даль. "Толковый словарь”); 2) на думку В. Федосова, ім’я Садко - похідне від сотко, що означає "багатий, як соти”; обидві думки видаються малопереконливими; 3) язичницьке пояснення простіше і природніше - "зачатий або народжений в садку”. САМО — 1) чеське "якраз, у міру”; 2) як потрібно, як повинно бути; 3) ім’я князя потужної держави на заході Славії. Західний союз племен був створений в 623 p. Його вождь Само до 627 року був князем Чехії, розбив аварів, зупинивши їхнє подальше просування в Європу. Цей союз до 658 p. успішно стримував натиск франків. САМОРОД — самородок, рідкісний, самобутній. CAP — ім’я одного з легендарних князів давнього Києва; походження імені неясне (можливо "цар”); деякі вчені вважають, що від цього імені може походити етнонім сармати і виводять його етимологію з індоєвропейського cap - жінка; сармат - належний жінкам або жіночний (пор. Амазонки - жінки-воїни). САХА — 1) походить від скіфського сака — олень (пор. "сохатий”). З найменувань скіфських племен збереглися назви Сака, Саї-Сайхи. На думку А. Попова ("Історія Донського Війська” 1814), перською мовою "Козак значить Скіф”. Імена Коссайхи, Коссака, Козака, можливо, утворилися додаванням префіксів до основних скіфських найменувань Сайхи і Сака прикметників зі значениям: кос— білий і ка— головний, високий; 2) історична особа на ім’я Сах згадується у ВК, дощ. 6-Б — князь берендеїв. Племена берендеїв, які поселилися на берегах Дону після татаро-монгольської навали, стали називатися черкасами і козаками. СВАРОГ — чоловіче втілення Роду. Бог-творець Всесвіту, Сварог - небесний коваль, що викував Світ. Він населив Землю різними істотами, створив перших людей, став покровителем шлюбу й сім’ї. Ім’я Сварог походить із санскритського кореня Свар-, Свара-, що означає голос, звук, нота, від яких походять слова зі значенням: сварити, звучати, співати, сяяти, блищати, а також Сонце, сонячне сяйво, небо. Див. також форму Зварог. СВАРОЖИЧ — син Сварога; так іменуються Боги слов’янського пантеону, наприклад, в Україні Вогонь-Сварожич, у балтійських слов’ян Редигаст-Сварожич, Книтлінг-сага іменує Світовида - Svaravis, що також означає Сварожич.
СВАРУНА — можливо від санскритського свару -жертовний стовп; пор. також санскритське сваруші - власна воля, бажання, радість, натхнення. Ім’я вже в часи Київської Русі було рідковживаним, тому народна етимологія літописця-християнина надала йому значення "сварливий”. СВЕБОЖ — можливо, "свій Бог”. СВЕНТОРОГ — святий ріг; ім’я Литовського князя. СВЕНТОЯР — див. Світояр, Святояр. За ВК, Свентояр - князь борусів, який об’єднавши своє плем’я з русами, воював проти готів (дощ. 4-Б). СВІТЛАН — світлий; можливо, просвітитель; південнослов’янське. СВІТОБОР — від світло і боротися, борець за світло. СВІТОВИД — Бог Осіннього Сонця (день осіннього рівнодення), Бог світла і святості. В храмі Світовида (у балтійських слов’ян) аж до ХІІІ ст. відбувалась урочиста всенічна Богослужба, рівнозначна Великодній. Статуя Світовида має чотиригранну форму, на якій зображені чотири Бога під одною шапкою: Перун, Дажбог, Лада і Мокоша, що символізує світ Прави, п’ятий - Велес зображений внизу як основа, на якій тримається вся світобудова - це світ Нави; середній ярус статуї позначає світ Яви - зображення людей. Варіанти цього імені Свантевит, Святовит. Див. також Святовид. СВІТОВИК — казковий богатир; можливо, під ім’ям Світовик згадується Дажбог. СВІТОЗАР — дослівно "озаряючий світлом”, "озорений світлом”; можливо так називали народжених на світанку - "світанкова зоря”; давньослов’янське світлий- святий. СВІТОКОЛ — виднокруг, небесне коло. СВІТОЛИК — світлоликий; той, хто має світле, ясне лице. СВІТОМИР — ім’я-новотвір: просвітитель миру (людей). СВІТОЯР — дослівно "плодюча сила світлого Сонця”, світло Ярила; сонячне і місячне світло. Етимологія слова світ - індоєвропейське "білий, сяючий, променистий, випромінюючий біле світло”; яр - нестримний, збуджуючий, плідний. Ім’я проповідника Української Рідної віри. СВИРЯ — сопілкар (від рос. свирель - сопілка). СВИРЯТА — зменшення від Свиря.
СВОБОДА — свобода. СВОЙБОГ — 1) нащадок свого Бога, родич; 2) своїм Богам присвячений (західнослов’янське). СВОЙСЛАВ — своїх (родичів) прославляючий (чеське ім’я). СВОЯТА — свій, родич; можливо, скорочення від імен з основою на Свой-. СВЯТИГНІВ — священний гнів; ім’я чеськ. князя Х ст. СВЯТОВИТ — див. Світовид. У ВК Святовит входить у Великий Триглав (дощ. 11-А, 11-Б). Особливо вшановувався у балтійських слов’ян. В Арконі було святилище Святовита, зруйноване єпископом Абсальйоном 15 червня 1168 року. СВЯТОГОР — дослівно "свята гора”; ім’я казкового богатиря. СВЯТОЗАР — дослівно "світанкова, свята зоря”; див Ще Світозар. СВЯТОДАР — ім’я-новотвір: святий дарунок. СВЯТОПЛУГ — святий плуг; за скіфською легендою плуг, що впав з неба - дарунок Богів; ім’я Моравського князя. СВЯТОПОЛК — святе воїнство; ім’я кількох князів Київської Русі, відоме також в інших слов’ян.
СВЯТОСЛАВ — свята слава; "славлячий святість, світло”. Великий князь Святослав Хоробрий, воював з ворогами Русі-України: як з юдеями Хозарського каганату, так і з візантійськими християнами.
СВЯТОША — зменшене від імен на Свят-; можливо, народжений на святки; на Київській околиці є й нині місцевість (район) Святошин. СВЯТОЯР — див. також Світояр; дослівно "священна плідність”; у ВК, дощ. 4-Б згадується це ім’я князя борусів, який вигнав з Руської землі готів. СЕВЕР — чоловік з племені сіверян; суворий, північний; виведення з латини, як це подають сучасні мовознавці, не досить переконливе. СЕВІР — те саме, що Север. СЕГЕНЯ — значення неясне; у ВК згадується боярин Сегеня (дощ. 6-Д). СЕДЕНЬ — 1) можливо від сидіти (діалектне українське седіти): пор. "сиднем сидіти”; 2) ім’я одного з прабатьків Русі згадується у ВК, дощ. 33 "ся треба наша (поминальний обід) по Седеню, отцю нашому”. СЕЛИМИР — від "заселяти мир” - людське поселення; поселенець. СЕЛЯН — селянин, сільський житель. Те саме значення імен Селята, Селянин. СЕМАК — сьомий син в родині. СЕМАРГЛ — див. Симаргл.
СЕМАШКО — сьомий син в родині. СЕМИБОР — той, хто поборює сімох. СЕМИДОЛ — той, хто подолає сімох. СЕМИРАД — 1) семикратна радість; 2) той, хто дає сім порад (переносно - мудрий, розумний). СЕМОЙКА — сьомий син в родині. СЕМУША —однозначне з іменами Семойка, Семашко. СЕРДИТКО — сердита дитина (ім’я-оберіг). СЕРЕДОГОСТ — 1) можливо, народжений на свято Правої Середи (Рахманський Великдень) або взагалі в середу; 2) за іншою версією - "сердечний гість”; 3) середній, середульший. СЕРЕЖЕНЬ — 1) середній, середульший; 2) народжений посередині жнив; князь Сережень княжив у Русі десять літ (див. ВК, дощ. 36 - Б). СЄВА — 1) можливо, від север, сівер - північ; 2) син Богумира, від якого походить плем’я сіверян, згадується у ВК (дощ. 9-А). СИВЕР — сіверянин (слов’янське племя, столиця -Новгород-Сіверський). Ще в І тис. до н. е. грекам були відомі племена саварів, які жили на місці Сіверщини. Див. Север, Сівер. СИВИЙ — зимовий. СИВОДІД — сивий дід. СИВОЛАП — сива лапа. СИВОЯР — біле сонце; ім’я Бога або назва місяця, якому покровительствує Сивий Яр (ВК, дощ. 11 - Б); вірогідно -зимове сонце, народжений в зимовий час місяця Сивояра. СИГНІВ — перша частина неясна, друга - гнів; ім’я воєводи польського при Болеславі Стидливому (середина ХІІІ ст.). СИДАН — посидющий. СИЛА — сильний, міцний, силач. Санскритське сила означає якість, достойність, красу і міць; загальна ідея міцності і твердості - близьке за значенням до камінь. СИЛАН — те саме, що Сила. СИЛОБОР — ім’я-новотвір: сильний, непоборний. СИЛОСЛАВ — ім’я-новотвір: прославлений силою.
СИМАРГЛ — Вогнебог, Сварожич; Бог вогняних жертвоприношень, посередник між світом Яви і Прави (людей і Богів), який несе молитви жертводавця до Сварги. Зображається у вигляді крилатого собаки (починаючи з трипільської доби), пізніше у вигляді вогняного сокола Рарога, яким завершувався священний Тризуб. Іноді Симаргла порівнюють з "Семи-Ярилом” - сім і яр (Сим і Регла). П. Беринда (ХVІІ ст.) пояснив Симъ - слава, достойність, досконалість. СИМАРСА — див. Симаргл (така форма імені в "Космографії” ХVІІ ст.) . СИМИР — див. Симаргл (така форма імені в "Хронографі” Леонтія Боболинського, кінець ХVІІ ст.). СИНЕУС — синій (сизий) вус; міфічний брат Рюрика (дослідники вважають, що це не ім’я, а неправильно прочитане словосполучення: про Рюрика було сказано, що він прийшов з "родичами своїми” - шведською мовою сине усе й "вірною дружиною” - шведською тру вор, які літописець, перекладаючи зі скандинавського сказання, сприйняв за імена братів). СИНКО — вірогідно, дитяче ім’я, що походить від загальної назви, зменшення від син; на думку В. Казакова, чортик; від "синець” - чорт (московське), що є непереконливим, див: Чорт. СИНЬООК — синьоокий. СІВЕР — див. Сивер. СІЄВА — див. Сєва; ВК, дощ. 9-А. СІМ’ЮН — сім’янин; той, хто любить родинне життя. СКАЛОЗУБ — дослівно "той, хто скалить зуби”; переносно смішливий. СКАРБОМИР — від скарб (добро, пожитки) і мир (польське ім’я). СКІВ — значення неясне; згадується у ВК (дощ. 17-А) як князь, брат князя Славена, обидва вели славні війни на сході; вважають, що це грецька форма імені скіфського вождя V ст. до н. е. За переказами, Сків заснував Велику Скуф (Скіфію). Вірогідно, ім’я й етнонім (назва народу) пов’язані між собою. Див. також Скіф. СКІЛ — ім’я скіфського царя, сина Аріапейта від матері істріянки (гречанки), яка навчила його грецьких звичаїв і мови. СКІЛУР — значення неясне; грецька вимова імені скіфського вождя (60 - ті роки І ст. до н. е.).
|
Категорія: Іменослов |
Переглядів: 1311 |
Додав: ZlatoЯР
| Рейтинг: 0.0/0 |
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ]
|