С чоловічі імена ч.1 - 15 Квітня 2011 - РІДНОВІР
Неділя
04.12.2016
23:23
Категорії розділу
Новини [21]
Коло Свароже [74]
Правослов [63]
Іменослов [32]
Тranslator
Календар
«  Квітень 2011  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930
Місячний календар
Фазы Луны на RedDay.ru (Ровно)
Форма входу
Пошук
Наше опитування
"Велесова книга " для Вас це:
Всього відповідей: 102
Погода
Наша кнопка

Рідновір

[Отримати код кнопки]
Цікаві сайти
Світанкові роси. Ляльки, мотанки, дерев'яні вироби, амулети... Український стиль: Прикольні патріотичні футболки :: вишиванки :: подарунки Українські вишиванки Український національний інтернет-портал «Аратта. Вікно в Україну» Журнал РЕЗЬБА ПО ДЕРЕВУ Бандерштат Официальный сайт Burzum и Варга Викернеса тм Древосвет - деревянные игрушки, конструкторы Природа и др... Українські пісні Світанкові роси. Ляльки, мотанки, дерев'яні вироби, обереги... Українські скарби
Країна
free counters
Статистика
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
MP3
Зворотній звя"зок
Ім`я відправника *:
E-mail відправника *:
Web-site:
Тема листа:
Текст повідомлення *:
Оцінка сайту:
Код безпеки *:

РІДНОВІР

Головна » 2011 » Квітень » 15 » С чоловічі імена ч.1
15:39
С чоловічі імена ч.1
Чоловічі імена
САВУР — походження неясне: назва
Савур-Могила за ім’ям ватажка, вірогідно, дуже давнього походження; легенди,
які дійшли до нас називають вже християнське ім’я Сава. Серед билин києво-руського
циклу є "Саур і його син”: цар Саур вирушив на війну, йому повідомляють
про народження сина, цар вагається, чи повертатися додому - якби знав,
що син буде, купував би коня, якби знав, що донька буде, купував би скриню;
цей же сюжет є і в колядках, але вже без імені.
 
САДКО
— 1) ім’я героя новгородського епосу; в новгородських діалектах означає
надсадний, непосильний: "Садко терпіти” — почувати біль від удару, синця
(В. Даль. "Толковый словарь”); 2) на думку В. Федосова, ім’я Садко - похідне
від сотко, що означає "багатий, як соти”; обидві думки видаються малопереконливими;
3) язичницьке пояснення простіше і природніше - "зачатий або народжений
в садку”.
 
САМО — 1) чеське "якраз, у
міру”; 2) як потрібно, як повинно бути; 3) ім’я князя потужної держави
на заході Славії. Західний союз племен був створений в 623 p. Його вождь
Само до 627 року був князем Чехії, розбив аварів, зупинивши їхнє подальше
просування в Європу. Цей союз до 658 p. успішно стримував натиск франків.
 
САМОРОД — самородок, рідкісний,
самобутній. CAP — ім’я одного з легендарних князів давнього Києва; походження
імені неясне (можливо "цар”); деякі вчені вважають, що від цього імені
може походити етнонім сармати і виводять його етимологію з індоєвропейського
cap - жінка; сармат - належний жінкам або жіночний (пор. Амазонки - жінки-воїни).
 
САХА — 1) походить від скіфського
сака — олень (пор. "сохатий”). З найменувань скіфських племен збереглися
назви Сака, Саї-Сайхи. На думку А. Попова ("Історія Донського Війська”
1814), перською мовою "Козак значить Скіф”. Імена Коссайхи, Коссака, Козака,
можливо, утворилися додаванням префіксів до основних скіфських найменувань
Сайхи і Сака прикметників зі значениям: кос— білий і ка— головний, високий;
2) історична особа на ім’я Сах згадується у ВК, дощ. 6-Б — князь берендеїв.
Племена берендеїв, які поселилися на берегах Дону після татаро-монгольської
навали, стали називатися черкасами і козаками.
 
СВАРОГ
— чоловіче втілення Роду. Бог-творець Всесвіту, Сварог - небесний коваль,
що викував Світ. Він населив Землю різними істотами, створив перших людей,
став покровителем шлюбу й сім’ї.  Ім’я
Сварог походить із санскритського кореня Свар-, Свара-, що означає голос,
звук, нота, від яких походять слова зі значенням: сварити, звучати, співати,
сяяти, блищати, а також Сонце, сонячне сяйво, небо. Див. також форму Зварог.
 
СВАРОЖИЧ
— син Сварога; так іменуються Боги слов’янського пантеону, наприклад, в
Україні Вогонь-Сварожич, у балтійських слов’ян Редигаст-Сварожич, Книтлінг-сага
іменує Світовида - Svaravis, що також означає Сварожич.

СВАРУНА — можливо від санскритського
свару -жертовний стовп; пор. також санскритське сваруші - власна воля,
бажання, радість, натхнення. Ім’я вже в часи Київської Русі було рідковживаним,
тому народна етимологія літописця-християнина надала йому значення "сварливий”.
 
СВЕБОЖ — можливо, "свій Бог”.
 
СВЕНТОРОГ — святий ріг; ім’я
Литовського князя.
 
СВЕНТОЯР — див. Світояр, Святояр.
За ВК, Свентояр - князь борусів, який об’єднавши своє плем’я з русами,
воював проти готів (дощ. 4-Б).
 
СВІТЛАН
— світлий; можливо, просвітитель; південнослов’янське.
 
СВІТОБОР
— від світло і боротися, борець за світло.
 
СВІТОВИД
— Бог Осіннього Сонця (день осіннього рівнодення), Бог світла і святості.
В храмі Світовида (у балтійських слов’ян) аж до ХІІІ ст. відбувалась урочиста
всенічна Богослужба, рівнозначна Великодній.  Статуя Світовида має чотиригранну форму, на якій зображені
чотири Бога під одною шапкою: Перун, Дажбог, Лада і Мокоша, що символізує
світ Прави, п’ятий - Велес зображений внизу як основа, на якій тримається
вся світобудова - це світ Нави; середній ярус статуї позначає світ Яви
- зображення людей. Варіанти цього імені Свантевит, Святовит. Див. також
Святовид.
 
СВІТОВИК — казковий богатир;
можливо, під ім’ям Світовик згадується Дажбог.
 
СВІТОЗАР
— дослівно "озаряючий світлом”, "озорений світлом”; можливо так називали
народжених на світанку - "світанкова зоря”; давньослов’янське світлий-
святий.
 
СВІТОКОЛ — виднокруг, небесне
коло.
 
СВІТОЛИК
— світлоликий; той, хто має світле, ясне лице.
 
СВІТОМИР
— ім’я-новотвір: просвітитель миру (людей).
 
СВІТОЯР
— дослівно "плодюча сила світлого Сонця”, світло Ярила; сонячне і місячне
світло. Етимологія слова світ - індоєвропейське "білий, сяючий, променистий,
випромінюючий біле світло”; яр - нестримний, збуджуючий, плідний. Ім’я
проповідника Української Рідної віри.
 
СВИРЯ — сопілкар (від рос.
свирель - сопілка).
 
СВИРЯТА — зменшення від Свиря.

СВОБОДА — свобода.
 
СВОЙБОГ — 1) нащадок свого
Бога, родич; 2) своїм Богам присвячений (західнослов’янське).
 
СВОЙСЛАВ — своїх (родичів)
прославляючий (чеське ім’я).
 
СВОЯТА — свій, родич; можливо,
скорочення від імен з основою на Свой-.
 
СВЯТИГНІВ — священний гнів;
ім’я чеськ. князя Х ст.
 
СВЯТОВИТ
— див. Світовид. У ВК Святовит входить у Великий Триглав (дощ. 11-А, 11-Б).
Особливо вшановувався у балтійських слов’ян. В Арконі було святилище Святовита,
зруйноване єпископом Абсальйоном 15 червня 1168 року.

 
СВЯТОГОР
— дослівно "свята гора”; ім’я казкового богатиря.
 
СВЯТОЗАР
— дослівно "світанкова, свята зоря”; див Ще Світозар.
 
СВЯТОДАР
— ім’я-новотвір: святий дарунок.
 
СВЯТОПЛУГ — святий плуг; за
скіфською легендою плуг, що впав з неба - дарунок Богів; ім’я Моравського
князя.
 
СВЯТОПОЛК
— святе воїнство; ім’я кількох князів Київської Русі, відоме також в інших
слов’ян.

СВЯТОСЛАВ
— свята слава; "славлячий святість, світло”. Великий князь Святослав Хоробрий,
воював з ворогами Русі-України: як з юдеями Хозарського каганату, так і
з візантійськими християнами.

СВЯТОША — зменшене від імен
на Свят-; можливо, народжений на святки; на Київській околиці є й нині
місцевість (район) Святошин.
 
СВЯТОЯР
— див. також Світояр; дослівно "священна плідність”; у ВК, дощ. 4-Б згадується
це ім’я князя борусів, який вигнав з Руської землі готів.
 
СЕВЕР — чоловік з племені сіверян;
суворий, північний; виведення з латини, як це подають сучасні мовознавці,
не досить переконливе.
 
СЕВІР — те саме, що Север.
 
СЕГЕНЯ — значення неясне; у
ВК згадується боярин Сегеня (дощ. 6-Д).
 
СЕДЕНЬ — 1) можливо від сидіти
(діалектне українське седіти): пор. "сиднем сидіти”; 2) ім’я одного з прабатьків
Русі згадується у ВК, дощ. 33 "ся треба наша (поминальний обід) по Седеню,
отцю нашому”.
 
СЕЛИМИР — від "заселяти мир”
- людське поселення; поселенець.
 
СЕЛЯН — селянин, сільський
житель. Те саме значення імен Селята, Селянин.
 
СЕМАК — сьомий син в родині.
 
СЕМАРГЛ
— див. Симаргл.

СЕМАШКО — сьомий син в родині.
 
СЕМИБОР
— той, хто поборює сімох.
 
СЕМИДОЛ — той, хто подолає
сімох.
 
СЕМИРАД — 1) семикратна радість;
2) той, хто дає сім порад (переносно - мудрий, розумний).
 
СЕМОЙКА — сьомий син в родині.
 
СЕМУША —однозначне з іменами
Семойка, Семашко.
 
СЕРДИТКО — сердита дитина (ім’я-оберіг).
 
СЕРЕДОГОСТ — 1) можливо, народжений
на свято Правої Середи (Рахманський Великдень) або взагалі в середу; 2)
за іншою версією - "сердечний гість”; 3) середній, середульший.
 
СЕРЕЖЕНЬ — 1) середній, середульший;
2) народжений посередині жнив; князь Сережень княжив у Русі десять літ
(див. ВК, дощ. 36 - Б).
 
СЄВА — 1) можливо, від север,
сівер - північ; 2) син Богумира, від якого походить плем’я сіверян, згадується
у ВК (дощ. 9-А).
 
СИВЕР — сіверянин (слов’янське
племя, столиця -Новгород-Сіверський). Ще в І тис. до н. е. грекам були
відомі племена саварів, які жили на місці Сіверщини. Див. Север, Сівер.
 
СИВИЙ — зимовий.
 
СИВОДІД — сивий дід.
 
СИВОЛАП — сива лапа.
 
СИВОЯР
— біле сонце; ім’я Бога або назва місяця, якому покровительствує Сивий
Яр (ВК, дощ. 11 - Б); вірогідно -зимове сонце, народжений в зимовий час
місяця Сивояра.
 
СИГНІВ — перша частина неясна,
друга - гнів; ім’я воєводи польського при Болеславі Стидливому (середина
ХІІІ ст.).
 
СИДАН — посидющий.
 
СИЛА — сильний, міцний, силач.
Санскритське сила означає якість, достойність, красу і міць; загальна ідея
міцності і твердості - близьке за значенням до камінь.
 
СИЛАН
— те саме, що Сила.
 
СИЛОБОР
— ім’я-новотвір: сильний, непоборний.
 
СИЛОСЛАВ
— ім’я-новотвір: прославлений силою.

СИМАРГЛ
— Вогнебог, Сварожич; Бог вогняних жертвоприношень, посередник між світом
Яви і Прави (людей і Богів), який несе молитви жертводавця до Сварги. Зображається
у вигляді крилатого собаки (починаючи з трипільської доби), пізніше у вигляді
вогняного сокола Рарога, яким завершувався священний Тризуб. Іноді Симаргла
порівнюють з "Семи-Ярилом” - сім і яр (Сим і Регла). П. Беринда (ХVІІ ст.)
пояснив Симъ - слава, достойність, досконалість.
 
СИМАРСА — див. Симаргл (така
форма імені в "Космографії” ХVІІ ст.)
.


СИМИР — див. Симаргл (така
форма імені в "Хронографі” Леонтія Боболинського, кінець ХVІІ ст.).
 
СИНЕУС — синій (сизий) вус;
міфічний брат Рюрика (дослідники вважають, що це не ім’я, а неправильно
прочитане словосполучення: про Рюрика було сказано, що він прийшов з "родичами
своїми” - шведською мовою сине усе й "вірною дружиною” - шведською тру
вор, які літописець, перекладаючи зі скандинавського сказання, сприйняв
за імена братів).
 
СИНКО — вірогідно, дитяче ім’я,
що походить від загальної назви, зменшення від син; на думку В. Казакова,
чортик; від "синець” - чорт (московське), що є непереконливим, див: Чорт.
 
СИНЬООК — синьоокий.
 
СІВЕР — див. Сивер.
 
СІЄВА — див. Сєва; ВК, дощ.
9-А.
 
СІМ’ЮН — сім’янин; той, хто
любить родинне життя.
 
СКАЛОЗУБ — дослівно "той, хто
скалить зуби”; переносно смішливий.
 
СКАРБОМИР — від скарб (добро,
пожитки) і мир (польське ім’я).
 
СКІВ — значення неясне; згадується
у ВК (дощ. 17-А) як князь, брат князя Славена, обидва вели славні війни
на сході; вважають, що це грецька форма імені скіфського вождя V ст. до
н. е. За переказами, Сків заснував Велику Скуф (Скіфію). Вірогідно, ім’я
й етнонім (назва народу) пов’язані між собою. Див. також Скіф.
 
СКІЛ — ім’я скіфського царя,
сина Аріапейта від матері істріянки (гречанки), яка навчила його грецьких
звичаїв і мови.
 
СКІЛУР — значення неясне; грецька
вимова імені скіфського вождя (60 - ті роки І ст. до н. е.).


 


Категорія: Іменослов | Переглядів: 599 | Додав: ZlatoЯР | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]