П чоловічі імена - 16 Квітня 2011 - РІДНОВІР
Четвер
23.03.2017
15:16
Категорії розділу
Новини [21]
Коло Свароже [74]
Правослов [63]
Іменослов [32]
Тranslator
Календар
«  Квітень 2011  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930
Місячний календар
Фазы Луны на RedDay.ru (Ровно)
Форма входу
Пошук
Наше опитування
"Велесова книга " для Вас це:
Всього відповідей: 102
Погода
Наша кнопка

Рідновір

[Отримати код кнопки]
Цікаві сайти
Світанкові роси. Ляльки, мотанки, дерев'яні вироби, амулети... Український стиль: Прикольні патріотичні футболки :: вишиванки :: подарунки Українські вишиванки Український національний інтернет-портал «Аратта. Вікно в Україну» Журнал РЕЗЬБА ПО ДЕРЕВУ Бандерштат Официальный сайт Burzum и Варга Викернеса тм Древосвет - деревянные игрушки, конструкторы Природа и др... Українські пісні Світанкові роси. Ляльки, мотанки, дерев'яні вироби, обереги... Українські скарби
Країна
free counters
Статистика
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
MP3
Зворотній звя"зок
Ім`я відправника *:
E-mail відправника *:
Web-site:
Тема листа:
Текст повідомлення *:
Оцінка сайту:
Код безпеки *:

РІДНОВІР

Головна » 2011 » Квітень » 16 » П чоловічі імена
16:21
П чоловічі імена
Чоловічі імена
ПАКОСЛАВ — можливо від західнослов’янського
паковний - місткий, дослівно "вміщаючий славу”; імена синів краківського
воєводи і малопольського рицаря згадуються в ПВЛ за 1211, 1226, 1228 pp.
 
ПАЛИВОДА
— від "палити воду”; первісно мало позитивне значення як обрядодія на свято
Купайла.
 
ПАЛИКОПА
— язичницький Бог - вартовий святкових днів, який спостерігає, щоб люди
шанували Богів належним чином; він близький до Чура -духа Предків, як дух
межового вогню, пильнує майно і власність Роду. Чуром присягаються, застерігають
свою власність: "Чур! Моє!” В санскриті слово чур означає ладити. Його
день, 27 липня, завершує Перуновий тиждень. Тому і блискавку також пов’язують
із Паликопою: якщо хтось не дотримується Звичаю Предків, Паликопа карає
його своєю блискавицею. В цей день йому моляться, щоб уберіг копи від вогню.

 
ПАН
— пан, предок; за хорватською легендою, Пан -батько Чеха, Леха і Руса;
у греків Пан - Божество дикої природи, має деякі риси, подібні до слов’янського
Велеса.
 
ПАПАЙ
— батько; головний Бог скіфського пантеону, тотожний слов’янському Сварогу,
грецькому Зевсу та ін.
 
ПАРКУН — ім’я згадується у
ВК; вірогідно, одна з форм імені Перуна: "Паркун благоволив нам, і завдяки
йому жили спокійно” (дощ. 5-А).
 
ПАСКО — пастух; або від іменника
"пасок” - пояс.
 
ПАСМУР — народжений в пасмурну
(похмуру) погоду.
 
ПАЩЕК — форма імені Щек, один
з трьох синів батька Ора (Кий, Пащек, Горовато - Кий, Щек, Хорив); згадується
у ВК, дощ. 4-Г. Ім’я означає змій (пор. вірменську легенду про заснування
Києва, де це ім’я передано як Мелтей, що також означає змій).
 
ПЕК
— незгасний вогонь, що палає на священному вівтарі; обожнювання вогню відображене
й в імені Припікало та назві пекло, яке християни перетворили в ад, як
місце перебування душ грішників. Проте, вислів "іти в пекло” первісно означав
лише ритуальне спалювання тіла покійного на Вогні. Язичницький обряд спалювання
тіла має на меті звільнення душі і швидке перенесення її до Лук Сварожих,
тобто Раю, Вирію.
 
ПЕЛАГ — можливо, похідне від
етноніма пелазг - назва племен, які залюднювали терени України за трипільської
доби; див. також жіночі імена: Пелага, Палажка.
 
ПЕЛЕЙ — можливо, світлий, білий
- належний до племені пелазгів (пор. жіноче Пелага); ім’я батька Ахіла,
скіфа за походженням. За часів Геродота пелазги мешкали в деяких областях
Греції, Італії та Малої Азії, їх вважають вихідцями зі східної Слов’янщини.
На афінському Акрополі найдавніша частина муру називалась пелазгійською,
або пеларгійською (грецьке pelargos - лелека). Можливо імена Пелей і Пелага
в давні часи становили пару, як Ладо і Лада.

ПЕНАТ — походить від penus,
penetralia - внутрішня, потайна частина житла, храму; домове Божество у
слов’ян; Пенати були привезені Енеєм із Трої в Рим, де їх помістили у внутрішній
частині храму Вести. Імена Пенатів зберігалися в таємниці від непосвячених,
до них могли наближатися тільки жерці й весталки.
 
ПЕРВОЙ — перший син в сім’ї.
 
ПЕРВУШКО — перший син в сім’ї.
 
ПЕРЕДСЛАВ
— дослівно "випереджаючий славу”.
 
ПЕРЕЛЕСНИК
— від старослов’янського прельщати - спокушати, облещувати; літаючий дух,
який спокушає жінок та дівчат. Уявляється в образі гарного парубка, який,
подібно до літаючого Змія, зорею спадає в хату і кохається з жінкою, дарує
їй коштовні прикраси, а вранці жінка почуває себе змарнілою. В українському
народі вважається небезпечним докоряти жінці за зв’язок із Перелесником
(Змієм), бо він може спалити хату.
 
ПЕРЕМИЛ — 1) дослівно "надто
милий” - дуже милий; 2) або той, хто "перемінив милування” (пор. перелюб).
 
ПЕРЕМИСЛ
— переосмислюючий.
 
ПЕРЕМИШЛЬ — те саме, що й Перемисл.
 
ПЕРЕМОЖЕЦЬ — сучасне рідновірське
ім’я.
 
ПЕРЕНІГ — див. Переніжко.
 
ПЕРЕНІЖКО — дослівно "переніжений”
- надто ніжний, лагідний;
 
ПЕРЕПЛУТ
— Бог рослинних коренів, які він переплітає під землею, живить, дає їм
ріст і силу; зображався у вигляді плетива на староруських мініатюрах, а
також у вигляді наузів (плетених з ниток чи мотузок оберегів). На честь
Переплута приносили жертви і пили священне причастя з рога.

ПЕРЕП’ЯТ, ПЕРЕПЕТ — вірогідно,
від перепинати, перепона (давньоруське препятствіє); легендарне ім’я скіфського
царя Перепета і його жінки Перепетихи, які поховані в двох курганах, що
розміщені біля витоку ріки Рут та безіменного струмка, що впадає в р. Унаву.
Ця місцевість називається Перепетове поле (нині - Білоцерківський степ,
між Білою Церквою, р. Стугною, м. Фастовом і Миронівкою Кагарлицького р-ну).
Існує здогадка, що це ім’я скіфського царя Прототія (Партатуа, Бартатуа),
як воно записане в іноземних джерелах.
 
ПЕРЕСВІТ
— найвища якість прикметника світлий;
документальне ім’я воїна-дружинника,
який виступав у поєдинку з татарином Челубеєм перед початком Куликівської
битви в 1380 р.
 
ПЕРЕСЛАВ, ПРЕСЛАВ
— найвища якість прикметника славний.
 
ПЕРЕСМАГА — обвітрений, засмаглий.
 
ПЕРЕЯР — найвища якість прикметника
ярий або іменника ярь: потужний, мужній, збуджений, плодючий, весняний.
 
ПЕРЕЯСЛАВ
— дослівно "перейнявший славу”.
 
ПЕРКО — від давньоарійського
пер - перо, стріла, стрілець
 
ПЕРУН
— ім’я Бога, що проявляється в громі та блискавці, несе енергію очищення,
дає рухливість і життєву потужність всім істотам; загальнослов’янський
культ Перуна бере свій початок ще в давньоарійській релігії, де його грозові
функції тісно переплелися з військовими.

ПЕРЯТА — зменшене від імен,
похідних від Перун; ім’я зафіксоване не берестяній грамоті.
 
ПЕСТИЛО — пестливий; ім’я воїна
згадується у ПВЛ в ХІІ ст.
 
ПИРІГ — пиріг (можливо від
пиро - пшениця, злаки).
 
ПИРОГОСТЬ — гостинний (від
пир - бенкет для гостей або для купців, бо гость ще має значення купець).
 
ПИРЯТА — скорочення від Пирогость
або інша форма Перята; ім’я Київського боярина ХІ - ХІІ ст. Вважають, що
від його імені походить і назва міста Пирятин.
 
ПІДІПРИГОРА — від "підпирати
гору” - міцний, сильний; ім’я казкового богатиря.
 
ПІСКУН, ПИСКУН — 1) від пищати;
2) від діалектного пискувати - зухвало розмовляти пор. "казати правду в
лице” (писок - зневажливе від лице, морда).
 
ПЛЄНКО — від старослов’янського
пленять - полонити красою, чимось незвичайним; відоме ім’я билинного персонажа
Чурила Плєнковича.
 
ПЛОСКИНЯ — можливо від плоский(пор.
назву села Плоске) або плоскінь - чоловічі стебла конопель, можливо пов’язане
з часом, коли тіпають плоскінь; ім’я воєводи бродників, які воювали проти
Київського князя Мстислава на боці татаро-монголів у битві на р. Калка
1223 p.
 
ПОГОДА — народжений в добрий
час, гарну годину; у поляків Погода - Бог ясного часу, доброї години.
 
ПОЗВІЗД
— 1)див. Посвистач, Посвист, Похвіст, Вихор; у Густинському літописі Позвізд
- ім’я слов’янського Бога Повітря, яке святкують 15 липня (Вітер); за Г.
Дяченком, під Києвом у давні часи стояв кумир (статуя) Позвізда; за С.
Килимником, свято Вітру - 20 вересня; 2) ім’я десятого з синів князя Володимира-христителя
(вірогідно, від жінки болгарки); Позвізд Володимирович був князем Волинським
(згадується в ПВЛ під 988 роком).
 
ПОЛЕЛЬ — 1) наступний за Лелею
(дослівно: "після Лелі”); брат-близнюк Лелі, син Богині Лади - божественне
втілення Світла, небесного Вогню, чоловічої сутності як одного з двох першооснов
життя, що виступає в парі з Лелею - Божественним втіленням Води, земної
Вологи, жіночої сутності. Леля і Полель - аналоги пари: Купали (жіноче)
і Купайла (чоловіче); 2) за іншою традицією, Лель і Полель - брати-близнюки,
як римські Кастор і Полукс. Див. ще чол. Лель.
 
ПОЛКАН — в казках захисник
дівчат - аналог кентавра, напівлюдина-напівкінь: можливо від полуконь.
 
ПОЛУДЕННИК
— народжений в полудень; дух полудня; ім’я зятя одного з прабатьків Русі
- Богумира.
 
ПОЛЮД — можливо від "полюддя”
- данина князю.
 
ПОЛЯН
— народжений в полі; скорочене полянин.
 
ПОП — дослівно "статуя Бога”
(за Крип’якевичем, дуже давня скіфська назва); пор. з грецьким попос -
загальна назва Богів і духів.

ПОПЕЛЬ
— попіл - символ домашнього вогнища; ім’я польського князя VІІІ століття,
який правив у Гнєзно. За віруваннями слов’ян, попіл - також символізує
періодичне відродження природи навесні (пор. грецьку птицю Фенікс, що воскресає
з попелу, аналог нашої Жар-птиці); попіл широко застосовується в народному
знахарстві як стерильний дезинфікатор.
 
ПОПУТЧИК — ім’я духа, який
допомагає в дорозі.
 
ПОРЕВИТ
— див. Поренут.
 
ПОРЕЙ — можливо, від пора -
народжений "впору”, своєчасно; ім’я Київського боярина згадується в ПВЛ
за 1064 і 1078 p. як воєвода Всеволода Ярославовича.
 
ПОРЕНУТ
— слов’янський Бог зимового сну, холоду; ім’я походить зі слов’янського
поринути - зануритися в сон; статуя Поренута мала п’ять облич - символ
п’яти зимових місяців; його протилежність - див. Руєвит.
 
ПОСВИСТ
— народжений у вітряну погоду; див. Посвистач.
 
ПОСВИСТАЧ
— ім’я Бога, що згадується в Густинському літописі та в польського історика
Длугоша; П. Кулішем також записана в ХІХ ст. українська дума, в якій згадується
Посвистач - Бог Погоди, аналог Стрибога - Бога Вітрів. Волхви викликали
вітер з допомогою спеціальних замовлянь і посвисту - звідси Посвистач.
Див. ще Позвізд, Похвіст, Вихор.
 
ПОСПЄЛ — достиглий, спілий;
ім’я козака, який жив у кінці ХVІ ст.
 
ПОСТНИК — це ім’я - зразок
християнсько-язичницької синкретизації: "народжений в піст” (в язичницькій
вірі календарні пости відсутні); язичницька традиція називання за часом
народження і християнська назва календарного періоду посту, ім’я одного
з будівників московського храму Василя Блаженного, якому попи викололи
очі. Ім’я другого будівника - Барма.
 
ПОТІК, ПОТОК — 1) народжений
біля потоку, джерела; 2) пов’язується з іменем богатиря Міха Потока (пізніше
перетвореного в Михайла), відомого з галицьких українських билин. За билиною,
Потік веде боротьбу з власною жінкою, яка має суперечливу вдачу: перетворюється
то на лебідь-білу, то на змію, то на чарівницю, яку він, нарешті убиває.
Легенда про чоловіка, який поборює (знищує) жінку, вже позбавлена природнього
язичницького змісту (за яким боротьба між чоловіком і жінкою мала б закінчитися
шлюбом і народженням дітей). Християнський світогляд, за яким, так зване
"зло” слід поборювати, знищило й первісну природню семантику образу й імені.
Змія ще з трипільської доби -оберіг жіночої плідності (згадаємо фігурки
Богинь із зображенням змій на животі та грудях), а також скіфська легенда
про змієногу Богиню (дочку Борисфена-Дніпра). Християнське ж "змієборство”
перекрутило первісне слов’янське розуміння цього образу, перетворивши його
в образ юдея Михаїла-архистратига, що поборює змія-язичництво, тобто етнічні
вірування підкорених християнським імперіалізмом народів. Див. ще ім’я
Міх, Міха.
 
ПОТІХА — задоволення, втіха,
веселість.
 
ПОЧИНОК — початковий, перший:
починок куделі, прядива тощо
.
ПОХВІСТ
— див. Позвізд, Посвистач.
 
ПРАБОГ
— верховний Бог (у лужицьких сербів); йому служать нижчі рангом Боги (Прибоги);
це ім’я є також в угорських русинів, але вже нині вживається з викривленим
християнським значенням - язичницькі Боги як "зла

сила”: "Біс, іди ти до ста Прабогів”
(записав О. Білецький)
 
ПРАВ, ПРАВА — Божественний
закон гармонії Всесвіту, який керує зміною дня і ночі, пір року, рухами
небесних світил та ін.
 
ПРАВДОЛЮБ
— ім’я-новотвір: що любить правду.
 
ПРАВОМИР
— Божественний; той, хто "правує миром” (світом і людьми).
 
ПРАВОСЛАВ
— ім’я новотвір, дослівно "славлячий світ Прави”; це ім’я вживалося вже
в ХІХ ст.: Маркіян Шашкевич у передмові до "Русалки Дністрової” висловив
подяку за допомогу у виданні книжки Православу Кавкову. Назва Православ
‘я первісно стосувалась етнічної релігії слов’ян, де Прав - світ Богів,
славлення - назва язичницької Богослужби. Цей же корінь і в слові Прадіди,
адже за вірою слов’ян, покійні родичі переходили зі світу Яви в Наву, а
звідти - до Богів Права.
 
ПРАСТЕН — дослівно "праоснова”;
пор. Станило; ім’я боярина, посла Ігоря Рюриковича до греків, згадується
в ПВЛ під 945 р.
 
ПРЕБОР, ПРЕЙБОР — вища якість
від слова боротьба, ім’я волинського боярина згадується в ПВЛ під 1262
р.
 
ПРЕДИСЛАВ
— 1) ім’я-новотвір: той, хто має славних Предків.
 
ПРЕДРАҐ — вища якість від слова
дорогий.
 
ПРЕДСЛАВ
— дослівно "випереджаючий славу”.
 
ПРЕМИСЛ
— вища якість від слова мисль; дослівно "мислячий, мудрий”; ім’я чеських
королів ХІІ - ХІІІ ст. (Пржемисл).
 
ПРЕРАД — вища якість від прикметника
радий.
 
ПРЕСЛАВ
— див. Переяслав.
 
ПРЕТИЧ — впертий; ім’я одного
з воєвод князя Святослава, який в 968 р. врятував Київ від нападу печенігів.
 
ПРИБИСЛАВ
— дослівно "прибуваюча слава”; ім’я князя бодричів відоме в 1125р.
 
ПРИБУВОЙ — дослівно "прибулий
воїн”.

ПРИБИША — зменшене від Прибислав,
Прибувой.
 
ПРИБОГ
— у лужицьких сербів Божок, нижчий рангом по відношенню до головного верховного
Прабога.
 
ПРИВАЛ
— прибуток (московське діалектне привал -зять); взятий у дім батьків жінки;
укр. приймак
.


ПРИЗОР — доглянутий.
 
ПРИЙМАК — чоловік, взятий у
прийми до батьків жінки; відоме як прізвище.
 
ПРИПІКАЛО
— у балтійських слов’ян Бог літньої спеки; про нього відомо з послань полабських
єпископів, які в ХІІ столітті руйнували язичницькі храми. У Верхній Лужиці
знайдене скульптурне зображення Припікала: юнак з п’ятьма променями сонця
навколо голови і з простертими вперед руками - символ сонячного вогню (за
Фамінциним); нагадує статую Юпітера.
 
ПРИСТЕНЬ — ім’я духа-домовика,
що живе "при стіні” (відомий переважно у білорусів).
 
ПРОВЕ
— у балтійських слов’ян Бог земель Старгородських; йому присвячують старі
дуби, які називають священними. За Гельмольдом, храм Прове був оточений
дубовою огорожею з двома ворітьми. В храмі також зберігались скульптури
Пенатів, якими була наповнена вся країна. Сюди сходилися люди для жертвопринесень
на свято та для здійснення судів. Значення імені, вірогідно, близьке до
Прав, Провидіння.
 
ПРОВИД — передбачливий; провидець.
 
ПРОДАН — дослівно "проданий”;
дитина, над якою здійснений обряд "продажу”, який застосовували в разі
дитячої смертності у родині для запобігання ранньої смерті:

Дитину передають кумові через вікно,
за що він платить символічні гроші і називає себе батьком, а передаючи
немовля справжнім батькам, наказує, щоб вони виховали сина нібито для нього.
Подібна мотивація називання також в іменах: Купленик, Найда, Кума та ін.
 
ПРОКОШ — корисний; від прок
- користь.
 
ПРОСВІТ — ім’я-новотвір: просвітитель.
 
ПРОТОТІЙ — ім’я скіфського
царя, батька Мадія (інший варіант імені Партатуа); див. ще Переп’ят.
 
ПУГАЧ — назва птаха; так могли
називати хлопчика, якщо при народженні чули крик цього птаха, який вважався
віщим.
 
ПУТИВОЙ — дослівно "шлях воїна”.
 
ПУТИЛО — вірогідно, скорочення
від імен з основою на Путь- ; можливо, народжений в дорозі.
 
ПУТИМИР
— дослівно "шлях миру”, або "людський шлях” (мир - люд)
.


ПУТИСЛАВ
— дослівно "шлях слави”.

ПУТИСИЛ
— дослівно "шлях сили”.
 
ПУТШАзменшене від імен з
основою на Путь-;


ім’я вишгородського боярина, що служив
у князя Святополка Окаянного, згадується в ПВЛ під 1015 роком як один з
убивць князів Бориса і Гліба.
 
ПУТЯТА1) зменшене від імен
з основою на Путь-; 2) від потяти - вбити, зарубати, посікти мечем; ім’я
воєводи, який разом з Добринею жорстоко розправився з мирними язичниками
у Новгороді, котрі не хотіли христитися. Звідси й приказка: "Путята христив
мечем, а Добриня - вогнем”. Путята і Ян Вишатичі - брати (обоє були ненависниками
язичницької віри Предків). Ян вбивав Волхвів на Поволжі
.
 
П’ЯСТкулак (пор. зап’ястя
від п’ять пальців); ім’я родоначальника польських князів П’ястів
.
 
П’ЯТАК п’ятий син в сім’ї.
 
П’ЯТКОп’ятий син в сім’ї.



Категорія: Іменослов | Переглядів: 1302 | Додав: ZlatoЯР | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]