Субота
29.04.2017
00:49
Категорії розділу
Новини [21]
Коло Свароже [74]
Правослов [63]
Іменослов [32]
Тranslator
Календар
«  Квітень 2011  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930
Місячний календар
Фазы Луны на RedDay.ru (Ровно)
Форма входу
Пошук
Наше опитування
Як Ви відноситесь до Рідновірів?
Всього відповідей: 174
Погода
Наша кнопка

Рідновір

[Отримати код кнопки]
Цікаві сайти
Світанкові роси. Ляльки, мотанки, дерев'яні вироби, амулети... Український стиль: Прикольні патріотичні футболки :: вишиванки :: подарунки Українські вишиванки Український національний інтернет-портал «Аратта. Вікно в Україну» Журнал РЕЗЬБА ПО ДЕРЕВУ Бандерштат Официальный сайт Burzum и Варга Викернеса тм Древосвет - деревянные игрушки, конструкторы Природа и др... Українські пісні Світанкові роси. Ляльки, мотанки, дерев'яні вироби, обереги... Українські скарби
Країна
free counters
Статистика
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
MP3
Зворотній звя"зок
Ім`я відправника *:
E-mail відправника *:
Web-site:
Тема листа:
Текст повідомлення *:
Оцінка сайту:
Код безпеки *:

РІДНОВІР

Головна » 2011 » Квітень » 17 » О
16:39
О
Чоловічі імена
ОБИДЕН — 1) повсякденний; 2) ображений.
 
ОБІЛУХА — від обіліє -достаток;
дух врожаю.
 
ОБРЕТИН — від обрести - здобути;
західнослов’янське.
 
ОВИННИК — вогняний дух, який
має спільні риси з Домовиком, але його місце - овин (стодола); одяг Овинника
чорний, мабуть від сажі (на відміну від Домовика, який має білий одяг),
очі горять як жаринки; ночами він підмітає стодолу, віє зерно, надає йому
"спорню”, а у знаючого господаря навіть молотить вранці. Йому приносять
у жертву перший сніп, кидаючи його у вогонь, а також після обмолоту залишають
сніп.
 
ОВСЕНЬ
— походить з пеласгійського Ausel, етруського Usil; назву Овсень отримав
під впливом назви Житнього Духа; у білорусів близький йому Жицень - вівсяний
дух. В народів, де головним посівним зерном є овес, ним засівають на Різдво,
при цьому закликаючи Овсеня. Свято Овсеня згадується у ВК, дощ. 37-А: "Овсяна
велика і мала”; а також дощ. 6-Б: "обирали князів із отців, і ті були од
Овсеня до Овсеня” (тобто річне коло). У латишів зафіксоване весняне свято
Овсеня, що збігається з нашим Ярилом - 23 квітня (Усинь). Дяченко вважає
Овсеня Богом осіннього сонця і подає назву "овсешнія песні” - пісні, які
виконують на свято Овсеня. На думку О. Фамінцина, він тотожний з образом
Кози, яку водять на Різдво і є символом родючості. Див. також Авсень, Усень,
Говсень, Таусень.
 
ОВСЯНИК
— народжений на свято Овсяної (Овсеня).
 
ОВЧИНА — народжений на овечій
шкурі (використовувалась ритуально як символ багатства); писемна згадка
імені 1530р.
 
ОГЛЕНДЯ — той, хто оглядається
або оглядає (спостережливий) передбачливий; ім’я боярина, який закликав
до єдності слов’янські племена: руськолань, венедів і борусів; згадується
у ВК, дощ. 8, 8(2).
 
ОГНЕБОГ, ВОГНЕБОГ
— Бог священного Вогню згадується у ВК, дощ. 38-Б; можливо ідентичний з
Симарглом, про що читаємо у ВК, дощ. 3-А: "Цьому Богу Вогнику Семарглю
речемо показатися і стати на Небі і так бути до блакитного світа, наречемо
його іменем Вогнебога і йдемо трудитися”. Див. ще Симаргл, Симир, Симарса.
 
ОГНЕВІД
— див. Вогневід.
 
ОГНЯН — вогненний.
 
ОДИНЕЦЬ — єдина дитина в сім’ї.
 
ОДНОРУКИЙ — ім’я Бога-воїна
(Тура, Яровита, Ареса або римського Марса); у скандинавів збереглась легенда
про боротьбу Тура зі страховиськом Фенріром, в пащу якому він всунув свою
руку, перемігши Фенріра, - так він позбувся руки, за що отримав таке ім’я.
Ці легенди були відомі балтійським слов’янам, є молитви до Однорукого,
а також знайдено кілька маленьких статуеток із його зображеннями.

ОДОАКР, ОДОНАЦЕР — можливо,
перекручене греками чи римлянами Одинець; історичне ім’я слов’янського
вождя й полководця (близько 431 - 493 років), який протягом 13 років володів
Північною Італією, а в 476 p. захопив Рим; згадується у ВК (дощ. 28-Д)
та в універсалі Богдана Хмельницького 1648 p. Одоакер був запрошений на
бенкет до Теодоріка, який, обіймаючи його, підступно вбив ножем, після
чого сам став імператором Риму. У Зальцбурзькому музеї (Австрія) є кам’яна
плита з написом "Одоакер - король русів”.
 
ОДОБАША — неясне; західнослов’янське.
 
ОДЯКА — вдячність.
 
ОЗАР — озорений.
 
ОЗИМ — народжений на початку
зими (дослівно: передзимний).
 
ОКТОМАСАД — грецька вимова
імені скіфського царя V ст. до н. е.; брат царя Скіла. Коли скіфи побачили,
що Скіл справляє Вакхічну містерію за грецьким звичаєм, тоді вони підняли
повстання проти нього, Скіл втік до Фракії. Октамасада обрали царем і він
виміняв одного фракійського полоненого на свого брата Скіла, якого одразу
обезглавив. Так скіфи карали зрадників рідних звичаїв.
 
ОЛДОРЕХ — значення і походження
неясне; згадується у ВК, дощ. 18-Б з негативною характеристикою (ім’я двидше
готське, ніж місцеве).
 
ОЛЕГ
— тотожне слов’янським іменам: Волег, Вольга, а також Олех, Олехно, Олешко.
Див. також жіноче Ольга.
 
ОЛЕЛЬ, ОЛЕЛЬКО — народжений
на свято Леля, Леді ("о Лелі”) - 22 квітня; любимий, леліяний; можливо
форма від Полель - Бог Вогняного першопочатку Всесвіту.
 
ОЛЕСЬ
— див. Лесь.
 
ОЛЕХ, ОЛЕХНО — дослівно; вільховий,
народжений дід вільхою.
 
ОЛЕШКО — зменшено-пестливе
від Олех, Олег.
 
ОЛИМЕР — можливо, викривлене
Волимер, Волимир; в іноземних хроніках цим іменем названий цар русів, який
керував флотом під час нападу на Данію.
 
ОЛЬГОСТ — те саме, що Вольгост.
 
ОЛЬМА — вірогідно "біда”; ім’я
християнина, який збудував церкву св. Ніколая на честь забитого князя Аскольда.
В історичній літературі, щоправда, існують припущення, що Ольма - лише
перекручене Ольга. Однак, вони непереконливі; вірогідно, що тут йдеться
про мадярського правителя Олмоша, який жив в селищі Угорському під Києвом:
в ПВЛ згадується "Ольмин двор” на горі.


ОЛЬСТИН — льстивий, улесливий;
ім’я боярина згадується в 1185 p.
 
ОЛЯТА — скорочення від Ольстин.
 
ОНДЕРЕ — Бог дощу, який ще
називався Вергунець; згадується у ВК, дощ. 30: "Се Бога Ондере маємо, який
є інший Перунець” (можливо, син Перуна); "Вергунець Ондере упаде на нас
і зростить вина і злаки”.
 
ОНОГОСТЬ — гість з іншого краю.
 
ОПРИША — вірогідно, від давнього
опришок - повстанець, борець за справедливість.
 
ОР, ОРІЙ
— орієць, землероб (орач); ім’я Прабатька слов’ян-русів; згадується у ВК
як батько засновників Києва: "Се бо Ор-отець іде перед нами, і Кий іде
з русами, і Щек веде плем’я своє, а Хорев хорватів своїх” (дощ. 36-А).
Варіант імені Ірій (дощ. 38-А). Можливе встановлення етимології через давніші
мовні форми, що існували на землях Слов’янщини, наприклад, скіфське слово
Опор - чоловік. За ВК (дощ. 6-В), отець Орій жив за сто років перед Геродотом
(від Отця Оря до Діра пройшло тисяча п’ятсот років), отже це ім’я існувало
за скіфської доби.
 
ОРЕЛ — орел.
 
ОРІК — син скіфського царя
Аріопейта і скіф’янки Опойї, брат Скіла (лише по батькові, бо матір’ю Скіла
була гречанка, від якої той і навчився грецької мови і звичаїв).
 
ОРІСЛАВ
— ім’я-новотвір: "славний орієць”, прославляючий Отця-Оря та оріїв.
 
ОРІМИР
— ім’я-новотвір: "мирний орієць”.
 
ОРЛИГОРА
— ім’я-новотвір: дослівно "орлина гора”.
 
ОРЛИН — орлиний, син орла.
 
ОРОГОСТЬ — гість-орач; ім’я
згадується в ПВЛ під 1100 роком.
 
ОСЕДЕНЬ — осілий, посидючий;
ім’я огнищанина згадується у ВК, дощ. 26.
 
ОСКОЛ — 1) осколок; 2) оскал
зубів; 3) варіант імені Аскольд.
 
ОСЛАД — див. Услад.
 
ОСЛОВЕНЬ — належний до слов’ян;
ім’я Волхва згадується у ВК, дощ. 25.
 
ОСМАК — восьмий у сім’ї.
 
ОСМОЛ — "осмолений” - чорний,
як смола.
 
ОСМОМИСЛ
— мислитель, багатодум (восьмимисл); ім’я галицького князя Ярослава Осмомисла.
 
ОСТРОМИР
—вершина світу.
 
ОСТРОУС — той, що має гострі
вуса.


ОСТРОУХ — той, що має гострі
вуха.
 
ОСЬМАК — восьма дитина в сім’ї.
 
ОТАЙ — таємний; див. також
жін. Отая.



Жіночі імена

ОБАВА — чарівниця; християнство
вульгаризувало це поняття, надавши йому негативного значення: "та, що відає,
як спокушати чоловіків” (Поученія проти язичництва); обавничество (від
обаваніє: ворожба, наспівування, нашіптування, заговорювання, заклинання).
Сучасне російське обаятельная,
обворожительная - не мають негативного забарвлення,
навпаки - підкреслюють чарівність і жіночність.
 
ОБАЯНА — від обаяніє- зачаровування,
чаклунство, волхвування. Див. також Обава.
 
ОБИДА — птах смутку (чорний
лебідь); птиця-сирена;
Обідоносиця згадується у ВК, дощ.
7-Б: "І хай не встане Обідоносиця Дажбожими внукам”.
 
ОВИННИЦЯ
— жіночий дух овина; див. чоловіче Овинник.
 
ОВСЕНЯ
— народжена на свято Овсяної (час перед Різдвом Божича до 21 грудня або
23 квітня, що збігається зі святом Ярила); у ВК згадується Овсяна Велика
і Мала (дощ. 37-А), а також назва місяця чи періоду Овсянич (дощ. 11-Б);
див. також чоловіче Овсень, Овсяник.
 
ОВСЯНИЦЯ
— ім’я однієї з русалок.
 
ОДОЛЯНА
— 1) назва рослини одолян, корені якої використовують як оберіг, що "од
оліє” (переможе) будь-якого ворога; 2) ім’я дослівно означає: "жінка, яка
перемагає всіх мудрістю і чарами”.
 
ОЛЕЛЯ
— народжена напередодні свята Лелі ("о Лелі” перед 22 квітня), коли святкується
Лельник; див. ще Леля, Ляля.
 
ОЛЕСЯ
— див. Леся.
 
ОЛИСАВА — 1) лисиця; 2) ім’я
жінки Ізяслава Ярославовича згадується в літописах у другій половині ХІ
ст.
 
ОЛЯНА
— 1) вірогідно, первісний варіант Ляна - пов’язане з льоном; 2) в московських
говірках "торішня”.
 
ОЛЬГА
— 1) офіційно поширена думка, що ім’я Ольга походить від скандинавського
heila - "свята”, що недостатньо переконливо; тут наклався вульгарно-християнський
стереотип, пов’язаний з постаттю княгині Ольги, яку вважали "світочем християнства”,
а також плутанина з її християнським Ім’ям Гелена; однак, у народі склався
інший образ княгині - підступної, злої жінки, яка прославилась кривавими
знищеннями людей (древлян), недаремно в народному Іменослові це ім’я майже
вісім століть було відсутнє, його почала надавати своїм дітям переважно
християнізована верхівка уже змосковщеного суспільства в ХІХ ст.; 2) слов’янська
етимологія залучає для пояснення слова оле! - вигук на позначення здивування
або скорботи, одек - пустий; а також варіант імені Вольга - можливо від
воля, волога (пор. Волга - назва річки), воліти (бажати) та ін. Існує припущення,
що імена Олег і Ольга становлять, пару так само, як приміром, Мирослав
і Мирослава.
 
ОМЕЛИЦЯ
— від омела - назва священної рослини, яка, за легендами, рятує від усяких
хвороб, тільки треба знати, як і коли її знімати з дерева (спосіб зрізання
золотим ножиком і обгортання новим білим полотном), інакше лікувальні властивості
втрачаються; мотиви називання дівчаток цим іменем: індивідуальне ставлення
матері до цієї рослини (приміром, якщо рослина її вилікувала від безпліддя).

ОНОГОСТА — гостя з чужого (оного
- іншого) краю.
 
ОПІДА — ім’я однієї з гіперборейських
дівчат, яка була викрадена греками як пророчиця, віщунка, і яка заснувала
пророчий храм. Докладніше цю легенду див. жіноче: Арґа.
 
ОПОЯ — ім’я скіф’янки, жінки
скіфського царя Аріопейта, матері Оріка.
 
ОРІМИРА
— ім’я-новотвір, див. чоловіче Орімир.
 
ОРІСЛАВА
— ім’я-новотвір, див. чоловіче Оріслав.
 
ОРІЯНА
— жіноча пара до чоловічого Ор, Орій; дослівно "орійка, оріянська жінка”;
легендарна назва Пра-України (сучасна народна етимологія: від Прабатька
Орія, відомого з ВК, а також від народу оріїв, аріїв).
 
ОРЛИНА — жіноча пара до чоловічого
Орел, Орлин.
 
ОРОГОСТА — аналог до чоловічого
Орогость.
 
ОСЛОВЕНА — аналог до чоловічого
Ословен.
 
ОСОКА — назва рослини; мотив
називання - оберіг.
 
ОСТРОМИРА
— аналог до чоловічого Остромир.
 
ОСЬМА — восьма дитина.
 
ОТАВА
— зілля, що виростає знов після покосу - символ вічного кругообігу життя.
 
ОТАЯ
— народжена чи зачата в таємниці; таємничим було народження Дажбожих отрочат
(ВК, дощ. 16): за перекладом В. Шаяна, Дажбог (духовне начало) зійшов до
дочок отця Русі "тая се”, а приніс отрочат Велес - Бог земного (матеріального)
добробуту. Міфологема таємниці народження означала щасливу долю та святість
новонародженого.


Категорія: Іменослов | Переглядів: 533 | Додав: ZlatoЯР | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]