Чоловічі імена
ЯВІР — назва дерева, білий клен.
ЯВОЛОД — володар світу Яви, дослівно «життєвий, проявлений в світі Яви, в житті».
ЯГНИЛО — від ягня.
ЯДРЕЙ — ядрений, здоровий, сильний. Ім'я духа плодючості (від ядро - яйце).
ЯДРИНЕЦЬ — те саме, що Ядрей.
ЯНИСЛАВ — від янь - сам і слав - славити, хвалити, тобто - самохвал.
ЯР — плодючий.
ЯРБОГ — Бог родючості; за ВК (дощ. 38-А), Ярбог «править весняним цвітінням і
русаліями, і водяниками, і лісо-виками, і домовиками».
ЯРЕК — зменшене від імен з основою Яр-.
ЯРЕЦЬ — народжений навесні на свято Ярила (23 квітня).
ЯРИЛО — сила весняного Сонця. Ім'я сонячного Бо-га весни і любові. Ярило — весняне
сонце. Його день 23 квітня. Обряди водіння Ярила - красивого парубка у вінку з перших весняних квітів і зел - символ весняного розкві-ту, магія родючості.
ЯРОБОР — дослівно «яросний борець» (мужній, во-йовничий).
ЯРОВИТ — у балтійських слов'ян Бог весняного бу-яння природи; зберігся запис промови
жерця храму Яро-вита, яку він виголосив від імені Бога, зустрівшись у лісі
з селянином: «Я - Бог твій, я той, хто вдягає поля муравою і листям ліси;
в моїй волі плоди нив і дерев, приплод черед і все, що служить на користь
людині: все це даю тим, хто шанує мене, і відбираю в тих, хто нехтує мною».
Яровита уявляли у вигляді витязя у військових обладунках. Гер-борд писав,
що Яровит «по латині називаємий Марсом». У Волегасті було святилище Яровита,
де на стіні висів свя-щенний щит мистецької роботи, покритий золотом; нікому
зі смертних не дозволялося торкатися його, бо це було по-в'язане з релігійним
пророцтвом. Цей щит виносили тіль-ки під час війни і несли попереду війська
як священну реліквію, що приносить перемогу.
ЯРОГНІВ — гнів Ярила, тобто пристрасть, вогонь.
ЯРОЛИК — подібний ликом (лицем) до Ярила.
ЯРОМИЛ — милий Ярилу.
ЯРОМИР — родючий світ.
ЯРОМИСЛ— ім'я-новотвір: запальний, емоційно мислячий.
ЯРОПОЛК — дослівно «військо Ярила». Відомі іме-на багатьох князів, наприклад, Ярополк Святославович (961-980 pp.) - князь київський (972-980 pp.), син Предслави
й Святослава Хороброго.
ЯРОСВІТ — дослівно «світло Ярила».
ЯРОСЛАВ — той, хто славить Ярила. Мотиви нази-вання цим іменем - народження на
свято Ярила, взагалі навесні, магія плодючості, життєвої сили.
ЯРУН— 1) син Ярила: символіка родючості, життє-ствердження; 2) писемна згадка
імені боярина Київського в Літописі Руському.
ЯРЧИК — зменшене від Ярослав; похідне від Яр, Ярило.
ЯСУН — 1) можливо, від давньоукраїнського ясний, сонячний, пор. також у ВК Сонце Ясуне ; 2) ім'я воєводи у ВК, дощ. 7-Д, 7-Г.
ЯХОНТ — дорогоцінний камінь, самоцвіт.
ЯЩЕР — ящер, володар підводно-підземного світу, якого вшановували новгородські слов'яни.
Жіночі імена
ЄЛЕНЯ — олениця; південнослов’янське від єлень - олень. ЄЛИЦЯ — ялинка; від південнослов’янського єліца -ялинка.
ЄЛОХА — вільха; російське діалектне.ЄСЕНЯ— осіння, народжена восени; від південнослов’янського єсень - осінь.
ЯВА— світ проявленого буття у світогляді слов’янських племен; світ живих людей (ВК, дощ. І та ін.).
ЯВЛИНА -та, що з’явилася на світ; похідне від Ява. ЯГА -етимологія слова неясна;
Баба-Яга - межовий образ між світами
Яви і Нави (світом живих і мертвих); як порубіжна постать, вона відіграє
значну роль в обрядах посвячення (вікових ініціаціях), де випробовує молодих
людей на знання Звичаю, вміння досягати мети тощо; як міфологічна постать
Баба-Яга за тисячу років християнізації зазнала значного ідеологічного
переосмислення, тому нині важко відновити чистоту образу. ЯДВИГА — 1) запозичене поляками з давнього німецького Гадвіг, де гаду- боротьба, віт- битва; 2) слов’янська етимологія: можливо, що від яд — їжа, друга частина - неясна; 3) ім’я польської королеви Ядвиги, жони короля Ягайла. ЯРА — див. чоловіче Яр; княгиня з таким ім’ям згадується також в скандинавских сагах. ЯРИНА — 1) від яр — кипуча, яра, сильна, родюча. 2) ім’я княжни, дочки Володимира-христителя, яка не хотіла христитися; вона втекла з дому, щоб зберегти Рідну Віру. Ярина збудувала Святиню Дажбога на горі поблизу річки, де ріс священний дуб, але князівські дружинники спалили святиню, а дуба зрубали. Ярина ж згоріла в храмі. Цю гору пізніше назвали Ярининою, а місце від святилища назвали Яр-пень (Яринин пень), нині річка має назву Ірпень (за Я. Оріоном). ЯРОМИЛА — дослівно "Ярилу мила”. ЯРОМИРА — див. чоловіче Яромир. ЯРОСЛАВА — див. чоловіче Ярослав. ЯРУШКА — скорочене від імен на Яр-. ЯСИНЯ — див. Ясна. ЯСМИНА — від південнослов’янського жасмин. ЯСНА — ясна; ім’я Богині згадується у ВК (дощ. 7-В) разом з Інтрою (можливо
Індрою - Перуном). З контексту видно, що це образ близький до Перуниці,
і супроводжує русичів у битві, оберігаючи від ворогів (дощ. 7-В, 28); вона
з’являється також при народженні Дажбожих онуків (дощ. 16). ЯСУНА — сонцесяйна; епітет Матері-Слави, Сонця у ВК (дощ. 7-Е); див. чоловіче Ясун. ЯСУНЯ— 1) послна Богинею Ясною; 2) від ясна, світла; 2) від ясочка - мила, славна, люб'язна, лагідна
|
