Я - 8 Квітня 2011 - РІДНОВІР
Субота
03.12.2016
14:40
Категорії розділу
Новини [21]
Коло Свароже [74]
Правослов [63]
Іменослов [32]
Тranslator
Календар
«  Квітень 2011  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930
Місячний календар
Фазы Луны на RedDay.ru (Ровно)
Форма входу
Пошук
Наше опитування
Як Ви відноситесь до Рідновірів?
Всього відповідей: 171
Погода
Наша кнопка

Рідновір

[Отримати код кнопки]
Цікаві сайти
Світанкові роси. Ляльки, мотанки, дерев'яні вироби, амулети... Український стиль: Прикольні патріотичні футболки :: вишиванки :: подарунки Українські вишиванки Український національний інтернет-портал «Аратта. Вікно в Україну» Журнал РЕЗЬБА ПО ДЕРЕВУ Бандерштат Официальный сайт Burzum и Варга Викернеса тм Древосвет - деревянные игрушки, конструкторы Природа и др... Українські пісні Світанкові роси. Ляльки, мотанки, дерев'яні вироби, обереги... Українські скарби
Країна
free counters
Статистика
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
MP3
Зворотній звя"зок
Ім`я відправника *:
E-mail відправника *:
Web-site:
Тема листа:
Текст повідомлення *:
Оцінка сайту:
Код безпеки *:

РІДНОВІР

Головна » 2011 » Квітень » 8 » Я
13:08
Я
Чоловічі імена


ЯВІР — назва дерева, білий клен.

ЯВОЛОД — володар світу Яви, дослівно «життєвий, проявлений в світі Яви, в житті».

ЯГНИЛО — від ягня.

ЯДРЕЙ — ядрений, здоровий, сильний. Ім'я духа плодючості (від ядро - яйце).

ЯДРИНЕЦЬ — те саме, що Ядрей.

ЯНИСЛАВ — від янь - сам і слав - славити, хвалити, тобто - самохвал.

ЯР — плодючий.

ЯРБОГ — Бог родючості; за ВК (дощ. 38-А), Ярбог «править весняним цвітінням і
русаліями, і водяниками, і лісо-виками, і домовиками».


ЯРЕК — зменшене від імен з основою Яр-.

ЯРЕЦЬ — народжений навесні на свято Ярила (23 квітня).

ЯРИЛО — сила весняного Сонця. Ім'я сонячного Бо-га весни і любові. Ярило — весняне
сонце. Його день 23 квітня. Обряди водіння Ярила - красивого парубка у вінку з перших весняних квітів і зел - символ весняного розкві-ту, магія родючості.


ЯРОБОР — дослівно «яросний борець» (мужній, во-йовничий).

ЯРОВИТ — у балтійських слов'ян Бог весняного бу-яння природи; зберігся запис промови
жерця храму Яро-вита, яку він виголосив від імені Бога, зустрівшись у лісі
з селянином: «Я - Бог твій, я той, хто вдягає поля муравою і листям ліси;
в моїй волі плоди нив і дерев, приплод черед і все, що служить на користь
людині: все це даю тим, хто шанує мене, і відбираю в тих, хто нехтує мною».
Яровита уявляли у вигляді витязя у військових обладунках. Гер-борд писав,
що Яровит «по латині називаємий Марсом». У Волегасті було святилище Яровита,
де на стіні висів свя-щенний щит мистецької роботи, покритий золотом; нікому
зі смертних не дозволялося торкатися його, бо це було по-в'язане з релігійним
пророцтвом. Цей щит виносили тіль-ки під час війни і несли попереду війська
як священну реліквію, що приносить перемогу.


ЯРОГНІВ — гнів Ярила, тобто пристрасть, вогонь.

ЯРОЛИК — подібний ликом (лицем) до Ярила.

ЯРОМИЛ — милий Ярилу.

ЯРОМИР — родючий світ.

ЯРОМИСЛ— ім'я-новотвір: запальний, емоційно мислячий.

ЯРОПОЛК — дослівно «військо Ярила». Відомі іме-на багатьох князів, наприклад, Ярополк Святославович (961-980 pp.) - князь київський (972-980 pp.), син Предслави
й Святослава Хороброго.


ЯРОСВІТ — дослівно «світло Ярила».

ЯРОСЛАВ — той, хто славить Ярила. Мотиви нази-вання цим іменем - народження на
свято Ярила, взагалі навесні, магія плодючості, життєвої сили.


ЯРУН— 1) син Ярила: символіка родючості, життє-ствердження; 2) писемна згадка
імені боярина Київського в Літописі Руському.


ЯРЧИК — зменшене від Ярослав; похідне від Яр, Ярило.

ЯСУН — 1) можливо, від давньоукраїнського ясний, сонячний, пор. також у ВК Сонце Ясуне ; 2) ім'я воєводи у ВК, дощ. 7-Д, 7-Г.

ЯХОНТ — дорогоцінний камінь, самоцвіт.

ЯЩЕР — ящер, володар підводно-підземного світу, якого вшановували новгородські слов'яни.

Жіночі імена



ЄЛЕНЯ — олениця; південнослов’янське від єлень - олень.

ЄЛИЦЯ — ялинка; від південнослов’янського єліца -ялинка.

ЄЛОХА
— вільха; російське діалектне.

ЄСЕНЯ— осіння, народжена восени; від південнослов’янського єсень - осінь.

ЮНИЦЯ— 1) юнка; 2) з давнього індоєвропейського juvan - молодий новий; в язичницьких обрядах юнаки і юнки мали велике значення для почину будь-якої служби; відомі "в’юницькі” пісні на весіллях, весняних обрядах тощо.

ЯВА— світ проявленого буття у світогляді слов’янських племен; світ живих людей (ВК, дощ. І та ін.).

ЯВЛИНА  -та, що з’явилася на світ; похідне від Ява.

ЯГА -етимологія слова неясна;
Баба-Яга - межовий образ між світами
Яви і Нави (світом живих і мертвих); як порубіжна постать, вона відіграє
значну роль в обрядах посвячення (вікових ініціаціях), де випробовує молодих
людей на знання Звичаю, вміння досягати мети тощо; як міфологічна постать
Баба-Яга за тисячу років християнізації зазнала значного ідеологічного
переосмислення, тому нині важко відновити чистоту образу.

ЯДВИГА — 1) запозичене поляками з давнього німецького Гадвіг, де гаду- боротьба, віт- битва; 2) слов’янська етимологія: можливо, що від яд — їжа, друга частина - неясна; 3) ім’я польської королеви Ядвиги, жони короля Ягайла.

ЯРА — див. чоловіче Яр; княгиня з таким ім’ям згадується також в скандинавских сагах.

ЯРИНА — 1) від яр — кипуча, яра, сильна, родюча. 2) ім’я княжни, дочки Володимира-христителя, яка не хотіла христитися; вона втекла з дому, щоб зберегти Рідну Віру. Ярина збудувала Святиню Дажбога на горі поблизу річки, де ріс священний дуб, але князівські дружинники спалили святиню, а дуба зрубали. Ярина ж згоріла в храмі. Цю гору пізніше назвали Ярининою, а місце від святилища назвали Яр-пень (Яринин пень), нині річка має назву Ірпень (за Я. Оріоном).

ЯРОМИЛА — дослівно "Ярилу мила”.

ЯРОМИРА — див. чоловіче Яромир.

ЯРОСЛАВА — див. чоловіче Ярослав.

ЯРУШКА — скорочене від імен на Яр-.

ЯСИНЯ — див. Ясна.

ЯСМИНА — від південнослов’янського жасмин.

ЯСНА — ясна; ім’я Богині згадується у ВК (дощ. 7-В) разом з Інтрою (можливо
Індрою - Перуном). З контексту видно, що це образ близький до Перуниці,
і супроводжує русичів у битві, оберігаючи від ворогів (дощ. 7-В, 28); вона
з’являється також при народженні Дажбожих онуків (дощ. 16).

ЯСУНА — сонцесяйна; епітет Матері-Слави, Сонця у ВК (дощ. 7-Е); див. чоловіче Ясун.

ЯСУНЯ— 1) послна Богинею Ясною; 2) від ясна, світла; 2) від ясочка - мила, славна, люб'язна, лагідна





 




Категорія: Іменослов | Переглядів: 393 | Додав: ZlatoЯР | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]