Г - 25 Квітня 2011 - РІДНОВІР
Субота
03.12.2016
14:42
Категорії розділу
Новини [21]
Коло Свароже [74]
Правослов [63]
Іменослов [32]
Тranslator
Календар
«  Квітень 2011  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930
Місячний календар
Фазы Луны на RedDay.ru (Ровно)
Форма входу
Пошук
Наше опитування
Як Ви відноситесь до Рідновірів?
Всього відповідей: 171
Погода
Наша кнопка

Рідновір

[Отримати код кнопки]
Цікаві сайти
Світанкові роси. Ляльки, мотанки, дерев'яні вироби, амулети... Український стиль: Прикольні патріотичні футболки :: вишиванки :: подарунки Українські вишиванки Український національний інтернет-портал «Аратта. Вікно в Україну» Журнал РЕЗЬБА ПО ДЕРЕВУ Бандерштат Официальный сайт Burzum и Варга Викернеса тм Древосвет - деревянные игрушки, конструкторы Природа и др... Українські пісні Світанкові роси. Ляльки, мотанки, дерев'яні вироби, обереги... Українські скарби
Країна
free counters
Статистика
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
MP3
Зворотній звя"зок
Ім`я відправника *:
E-mail відправника *:
Web-site:
Тема листа:
Текст повідомлення *:
Оцінка сайту:
Код безпеки *:

РІДНОВІР

Головна » 2011 » Квітень » 25 » Г
18:01
Г
Чоловічі імена
ГАЛАН — 1) українське півень (символ
сонця); 2) південнослов'янське гад - чорний; або від старослов'ян. гад
- кулястий.
 
ГАЛАЙКО — крикун, галасливий.
 
ГАЛАТА — 1) грубий, лихослов,
непристойний (ім'я-оберіг); 2) можливо, від гал -- круглий, кулястий.
 
ГАЛАШ — (неясне); можливо від
галас - крик, шум.
 
ГАЛКО — похідне від галка -
назва птаха в значенні чорний.
 
ГАЛЮТА — 1) те саме, що й Галко;
2) можливо, похідне від гал - круглий, кулястий.
 
ГАМАЮН
— 1) балакучий; 2) ім'я казкового птаха-віщуна (пор. українське гомін -
тихий звук; гомоніти - вести тиху розмову).
 
ГАРАЗД — здібний, ладний, кмітливий.
 
ГАТИЛО — 1) той, що робить
загату, греблю; 2) той, хто воює, добре б'ється, пор. українське гатить
(гамселить, б'є).
 
ГЕЛОН — відтопонімне ім'я:
мешканець Гелону, скіф, один із синів слов'янського Геракла і Змієногої
Богині, дочки Борисфена-Дніпра. У ВК: «відродити маємо Рускень нашу з Голуном
і трьомастами городів і сіл» (дощ. 36-А). Гелон згадує Геродот як дерев'яне
місто слов'янського племені будинів, розташоване на північному сході від
гирла Дунаю.
 
ГЕННІЛЬ
— Бог-покровитель пастухів у балтійських слов'ян: від гнати - погонщик
череди, отари. Його символом був кий з навершям у вигляді руки, що тримає
кільце. Його носив з хати в хату пастух, який промовляв: «Бди, Генніль,
бди!», тобто пильнуй, доглядай. Після цього починався загальний бенкет,
усі були переконані, що їхня худоба перебуває під охороною Бога-захисника
тварин і пасту-хів. Його свято у слов'ян відбувалось у середині травня,
супроводжувалось спеціальними пастушими піснями. Див. ще Гонидло, Гонигліс.
 
ГЕРАКЛ
— ім'я скіфського культурного героя, родоначальника скіфських племен, якого
греки включили в свій пантеон; на деяких грецьких кам'яних пам'ятниках
він називається «Гереклес Склавенс» (Геракл Слов'янський). Дослідники припускають,
що Геракл тотожний Таргітаю. Докладніше легенду про нього див. в жіночих
іменах: Змі-єнога Богиня.
 
ГЕРОВИТ
— див. Яровит.
 
ГЛАДИШ — яйце; в значенні круглий,
гладкий.
 
ГЛАДУН — те саме, що й Гладиш.
 
ГЛАЗКО — негативне значення:
той, що може зурочити (зглазити); в позитивному значенні вживали слово
око.
 
ГЛАС ОРІЇВ — згадується у ВК
як ще одна форма імені Отця Ора: «І наказав отець Глас Оріїв трьом синам
своїм поділитися на три роди і йти на південь і на захід сонця. А то були
Кий, Щек і Хорив» (дощ. 31).

ГЛІБ
— 1) слов'янське неясне: можлива слов'янська етимологія від хліб; пор.
ще глина, гливкий; 2) також пор. слов'янське Голібо, що походить від індоєвропейського
вигука Гу! (гукати, кликати) й Бо - Бог: дослівно «кликати Бога»; 3) сучасні
лінгвісти вважають ім'я Гліб раннім запозиченням зі скандинавського Готліб,
що видається не досить переконливим (у скандинавів гот - Бог, лефр - на-щадок,
дослівно «нащадок Бога»).
 
ГЛОБА — 1) клин, зігнуте дерево;
2) глобити - гнути, ламати, завдавати болю.
 
ГЛУЗД — розум, свідомість.
 
ГЛУШАТА — 1) глухий, тихий;
2) той, що заглушує своїм голосом, перекрикує.
 
ГЛУШКО — зменшене від Глушата.
 
ГЛЯД — скорочення від Глядота.
 
ГЛЯДІЙ — скорочення від Глядота.
 
ГЛАДКО — скорочення від Глядота.
 
ГЛЯДОТА — 1) від глядіти -
дивитися; 2) від глядило - дзеркало; 3) від глядіти - доглядати.
 
ГНІВАШ — гнівливий (венедське
ім'я); запальний, пор. гніт, огниво.
 
ГНІЗДИЛО — багатодітний (пор.
Всеволод Велике Гніздо).
 
ГНУР — неясне; ім'я скіфа,
батька Анахарсиса.
 
ГОВСЕНЬ
— див. Овсень.
 
ГОДИМИР
— 1) народжений в мирну годину: година - загалом означає «добрий час»;
2) або «угодний» людям.
 
ГОДИСЛАВ
— 1) народжений у славну годину; 2) той, що угодив Богині Славі.
 
ГОДОВИК — народжений на Новоліття
(Новий рік).
 
ГОДОСЛАВ
— те саме, що й Годислав; історичне ім'я-князя бодричів (початок ІХ ст.).
 
ГОДОТА — повільний.
 
ГОДУН
— 1) годувальник; 2) горщик для їжі.
 
ГОЄМИСЛ — дослівно: «зцілюючий
думками» (від гоїти - лікувати, зцілювати).
 
ГОЖИЙ — гарний, красивий, приємний.
 
ГОЖІЙ — те саме, що Гожий.

ГОЙТОСІР, ОЙТОСІР — значення
неясне; скіфський Бог, подібний грецькому Аполону; він поєднує воєдино
Небо, Землю і Підземний світ, тобто, за слов'янським світоглядом, є зв'язківцем
світів Прави, Яви і Нави. Малодослідженість скіфського пантеону, як і еволюція
самого грецького Аполона, не дає можливостей провести точні аналогії зі
слов'янським культом. Має деякі риси Велеса, Симаргла, Ярила та ін.
 
ГОЛЕЦЬ — 1) гладенький, добре
поголений; 2) бідний.
 
ГОЛИК — те саме, що й Голець.
 
ГОЛІБО — див. Гліб.
 
ГОЛОВАНЬ — головатий, головний,
розумний.
 
ГОЛУБ — назва птаха.
 
ГОЛУБЕЦЬ — зменшене від Голуб.
 
ГОЛУБКО — пестливе від Голуб.
 
ГОЛЯШ — зменшене від Голець.
 
ГОНИГЛІС — у литвинів (українців-сіверян
і білорусів-поліщуків) Бог-покровитель пастухів; див. ще Генніль.
 
ГОНИДЛО — у поляків і в лужицьких
сербів Бог-покровитель пастухів; див. Генніль. Українська форма імені -
Гонило.
 
ГОПКО — танцюрист; той, що
гопає, скакає, танцює.
 
ГОРА — високий, як гора.
 
ГОРАН — горішній; той, хто
живе на горі; південно-слов'янське.
 
ГОРДАН — гордий; південнослов'янське.
 
ГОРДИНЯ — гордий; ім'я боярина
з ВК, дощ. 6-Д.
 
ГОРДОСЛАВ
— ім'я-новотвір: гордиться славою.
 
ГОРДУН
— гордий.
 
ГОРДЯТА — гордий.

ГОРЕСЛАВ — призвідця загального
горя; ім'я сина Ярослава Мудрого - Олег Ізгой Гореслав.
 
ГОРИМИСЛ
— 1) той, що має високі думки; 2) той, що горить думками (запальний).
 
ГОРИНИЧ — 1) той, хто живе
на горі, в горі (в печері); 2) той, хто приносить горе; міфологічний персонаж
-Змій Горинич.
 
ГОРИНЯ — казковий гірський
велетень.
 
ГОРИСЛАВ
— той, що горить (сяє) славою; ім'я згадується у ВК.
 
ГОРЛАЧ — крикун (горластий).
 
ГОРОБЕЦЬ — назва птаха; пізнє
(первісне Воробець, Воробей - сталася заміна першого звука В на Г).
 
ГОРОВАТО — ототожнюється з
Хоривом; означає верхній, буквально «горувати» - підвищувати, керувати;
істо-рична особа (згадується у ВК, дощ. 4-Г як один з трьох братів: Кий,
Пащек, Горовато).
 
ГОРОГЛЯД
— 1) той, що дивиться вгору; 2) той, що доглядає (глядить) гору (можливо,
святилище на горі).
 
ГОРОХ — ім'я міфічного Царя
Гороха: «це було за царя Гороха, коли людей було троха»; слово горох, польське
groch, сербське грах (грашах) одного походження зі словами: грім, гриміти,
грохати; Цар Горох у східних слов'ян - символ Бога грому Перуна; щоб позначити
події незапам'ятної старовини, вживають вираз «Згадати Царя Гороха».
 
ГОРОШКО — від горох (пор. українське
Котигорош-ко; московський казковий лицар Горошко).
 
ГОРУН — 1) високий; 2) горець
(той, хто живе на горі); можливо скорочення від Горовато.
 
ГОРЯЙ — 1) той, що живе на
горі; 2) горючий, палкий; документальне ім'я улицького князя (1462-1492).
 
ГОРЯСІР — неясне; можливо «гарячкуватий
і сердитий» (варіант: Горясер); ім'я воєводи князя Святополк Ярополковича,
який убив Гліба.
 
ГОСТЕНІГ — дослівно: той, що
ніжить (надто піклується) про гостей (купців).
 
ГОСТИВИТ
— той, що вітає гостей (купців).
 
ГОСТИЛО — гість; ім'я з новгородської
берестяної грамоти.
 
ГОСТИМ — скорочення від Гостимир.
 
ГОСТИМИР
— мирний з гостями (купцями).
 
ГОСТОМИСЛ
— той, хто думає (мислить, дбає) про гостей; документальне ім'я новгородського
князя (дід Рюрика)
 
ГОСТЯТА — скорочення від імен
на Гост-; ім'я з берестяної грамоти.
 
ГРАДИМИР
— той, хто огороджує (зберігає, будує) мир
 
ГРАДИСЛАВ
— той, хто охороняє славу (загороджує)


ГРАНИСЛАВ
— 1) від грань - розжарене вугілля (палаюча слава); пор. чеське граніце-
багаття; 2) від границ - межа (загороджена, захищена) слава; пор. ще звичай:
в кордонах запалювали охоронні вогнища.
 
ГРЕМИСЛАВ
— 1) гримлячий славою; 2) громова слава (від грім).
 
ГРІМ — грім; ім'я боярина,
посла, якого князь Іго послав до греків.
 
ГРІМКО — 1) народжений під
час грому; 2) зменшене від імен на Грім-, Грем-.
 
ГРОДАН — містобудівник.
 
ГРОЗА — народжений під час
Грози; є також жіноча пара імені.
 
ГРОМАШКО — див. Грімко.
 
ГРОМИКА — той, хто громить,
або скорочення від імен на Грім.
 
ГРОМКО — те саме, що й Грімко.
 
ГРОМОБОЙ — народжений під час
гром о бою.
 
ГРУНЬ — пагорб, вершина гори.
 
ГУБАР — губатий.
 
ГУБАЧ — те саме, що й Губар.
 
ГУДИМА — 1) музикант (від гудіти
- грати на гуслях, дудках та ін.); 2) від литовського Гедимін - відважний,
хоробрий; 3) від гебрайської самоназви єгудим - жид.
 
ГУДИМИР
— той, хто «гуде для миру» (людей), тобто грає на гуслях; пор. «гудіння»
птахів символізує сватання (голуб гуде до голубки), тому й молодий наречений
гуде на гуслях для своєї милої; пісні з цим мотивом виконуються на весіллях.
Гудимир - епітет молодого, що сватається.
 
ГУДИСЛАВ
— грає (співає) про Славу (співець).
 
ГУКАЛО — той, хто гукає.
 
ГУЛЯЙВІТЕР — народжений у вітряну
погоду.
 
ГУЛЯЙПОЛЕ — народжений у полі.
 
ГУНЯ — той, хто носить гуню
(тип одягу).

ГУРЯТАтвірна основа імені:
слов'янське юрь - відкрите підвищене місце; ярь - крута гора, обривистий
берег; яр - пристрасть, збудження; польське jumy- пристрасний. Початкове
Г з'явилось в деяких діалектах (як наприклад, очі - гочі) ; 2) ім'я поширене
в Київській Русі: Гурята Рогович здійснив третю редакцію ПВЛ та інформував
літописця про події у північних землях Русі; в Київському посольстві Ростислава
Мстиславовича був посол Гурята Семкович.
 
ГУСЛЯ гусляр, співець, ворожбит


Жіночі імена

ГАЇНА
— народжена в гаю (див. Б. Грінченко, гаїна - гай: "В зеленій гаїні, при
низькій долині, козак грає і співає о любій дівчині”).



ГАЛАНЯ
— 1) галаслива, балакуча; 2) від українського діалектного гал - куля, кругляк
(пор. галушка - пухкий виріб з тіста, галька - круглий камінець).



ГАМАЮН
— 1) можливо, від гомоніти ; 2) віща птиця слов’ян, посланиця Богів, що
співає людям божественні слави, віщує майбутнє тим, хто вміє почути її
таємну мову. Вона знає все на світі: і про сотворення Світу, Неба і Землі,
і про Богів Прави, духів і героїв, людей і звірів. Але вона може принести
бурю і смерть, якщо летить зі сходу Сонця.



ГІПЕРОХА
— ім’я гіперборейської дівчини (слов’янки), яка разом з подругою Лаодікою
несла дарунки - священні предмети, загорнуті в пшеничну солому до храму
Артеміди (Рожаниці) на Делосі. Як по-слов’янськи звучали їхні імена, нині
важко встановити, адже Геродот сильно перекручував наші імена на грецький
лад, можливо найближче до Гіперохи - Перушка.. Це було перше таке священне
посольство, яке супроводжували п’ять чоловіків для їхньої безпеки. Ці посланці
не повернулися на рідну землю, вони поховані біля храму, де щороку на їхні
могили молодь перед вступом у шлюб приносить в пожертву пасмо свого волосся,
накручене на веретено. Пізніше подібні обряди стали здійснювати таким чином:
діви несуть дари тільки до кордонів своєї країни і передають їх іншим дівам,
своїм сусідам, які несуть дари до своїх кордонів і передають так далі,
поки дари не прибудуть на о. Делос. За прикладом слов’янок, жінки багатьох
індоєвропейських народів здійснювали священні обряди із пшеничною соломою.
Обряди перенесення хліба через кордони держав відомі ще й в середині ХХ
ст. (обряд для зупинення війни, записаний Андрієм Шкарбаном на Поліссі,
здійснювався українськими та іншими слов’янськими дівчатами в 1943-45 pp.).



ГОДИЦЯ
— 1) народжена в добру годину; 2) пригожа.



ГОДНА
— придатна. Дружинниця чеської княгині Власти.



ГОЛИЦЯ
— так називали дівчаток, що народились у чистому полі (див. Б. Грінченко:
голиця - чисте поле, прочищене від дерев місце).



ГОЛУБА
— голубка.



ГОРДАНА
— 1) горда; 2) "згори дана”, тобто дана Богами; 3) сучасна народна етимологія
пов’язує з легендарним Отцем Орієм (за ВК) і Богинею Даною.



ГОРИГЛЯДА
— 1) та, що дивиться згори - переносно "гордовита”; 2) від горіти і глядіти-
дивитися, тобто, "палкий погляд”.

ГОРИСЛАВА
— 1) осяйна слава (та, що горить); 2) за версією Лаврентіївського літопису,
це ім’я пов’язують з поняттям горе стосовно княгині Рогніди (Рогнеди).
Рогніда отримала ім’я Горислава після її нещасного шлюбу з князем Володимиром
(відомим пізніше як "христитель Русі” і "святий”), який приніс їй стільки
горя, зґвалтувавши її на очах її родини, вбивши її батька, двох її братів,
та свого рідного брата Ярополка, який був нареченим Рогніди; недаремно
літописець подав повідомлення, що Рогніда-Горислава намагалася вбити сонного
Володимира, але він прокинувся. Князь хотів негайно вбити жінку - але син
захистив матір від гніву Володимира, її було заслано в монастир.
 
ГОРІСЛАВА
— дослівно "вгору до слави”: від українського діалектного горі - угору.
 
ГОСТЕНА
— 1) гостя; 2) зменшене від Гостеніга.
 
ГОСТЕНІГА
— див. чоловіче Гостеніг.
 
ГОРОДИСЛАВА
— дослівно "городити славу” - охороняти свою славу; родове ім’я дочки Святослава
Всеславовича (ІХ покоління від Рюрика), яка була віддана в монастир, де
отримала християнське ім’я Євдокія).
 
ГРАДИСЛАВА
— те саме, що Городислава.
 
ГРАНИСЛАВА
— див. чоловіче Гранислав.
 
ГРЕМИСЛАВА
— див. чоловіче Гремислав; ім’я дочки князя Всеволода Олександровича; ім’я
дочки Інгваря Ярославовича та інших.
 
ГРЕЧУХА
— ім’я однієї з русалок. ГРОЗА — гроза, грізна;
народжена під час грози, західнослов’янське.
 
ГРУШЕНИЦЯ
— ім’я однієї з русалок.


Категорія: Іменослов | Переглядів: 447 | Додав: ZlatoЯР | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]