Календар |
---|
« Березень 2024 » | Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд | | | | | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 |
|
Місячний календар |
---|
|
Наша кнопка |
---|
|
Країна |
---|
|
|
РІДНОВІР
Головна » Архів матеріалів
Як Отці наші, маємо очиститися мольбою в омовінні, і митися, мольби творячи, за чисті душі свої і тіла, яко Сварог уставив ті омовіння і Купалища і те вказав, що не сміємо те покинути. І умиємо тіла, й умиємо душі свої в чистих Водах Живих і підемо трудитися, всяк день мольби творячи і Суру п'ючи, як і Предки раніше робили. (ВК, 26)
|
Вночі Велес іде по Сварзі, по молоці небесному, Іде до своїх хоромів, а на зорі сідає до воріт. Там ми ждемо Його, щоб зачати співи і славити Велеса од віку до віку. І славимо Його храмину, яка блищить огнями многими, як жертовниця чиста. То Велес навчив Праотців наших орати землю і злаки сіяти, і жати віна-вінча на полях страдних, і ставити Снопа до огнища, і чтити його, як Отця Божого. (ВК, 8/2)
|
Додому йдемо натрудившись, там вогонь сотворимо і їмо покорм наш. Речемо: яка то є ласка Божеська до нас. І відійдемо ко сну. А день прийде, і тьмі непоживно. Тож дамо десятину Отцям нашим, а соту — на Велеса. І так пребудемо славні, яко ж славимо Богів наших і молимось за тіла, омиті водою чистою. (ВК, 3-А)
|
Коли прийде вечір і вогнища вже розкладені, запалимо їх і Славу Вечірню заспіваємо Дажбогу нашому, який, кажуть, був нашим Прадідам, чим вуха й очі мають бути. І сотворивши молитву, йдемо ко сну. А там — велика таємниця. (ВК, 12)
|
Зоря красна іде до нас, як жона благая, і молока дає нам у силу нашу і кріпость двожилу. Бо ти, Зориня, Сонцю вістяща. А вже чуємо, чк вісники на конях скачуть до заходу Сонця, аби управити його човен золотий до ночі, аби Віз із Волами сумирними провести по степу синьому. Там бо ляже Сонце спати на ніч. А коли день прийде до вечора, вдруге скакатиме цей у Яві перед вечором і так говорить Сонцю, що Віз і Воли вже там і ждуть його на Молочній Стежці, що Зоря в степу пролила, Прозвана Матір'ю, аби Сва поспішала. ВК, 7-Ж)
|
Зоря-Зоряниця, Красная дівиця, Земля-Мати і цариця, Ясен Місяць, ясні Зорі, Візьміть від мене (ім'ярек) Безсонницю-Нічницю, Дайте Сонницю-Дрімоту. Серед ночі до мене прийди Хоч Матір'ю-царицею, Хоч красною дівицею, Заспокій буйну думку, Дай Спасову руку, Дай небесні ключі, Щоб я спав уночі! Слово моє кріпке!
|
Тихо-тихо стіл стоїть, Тихо-тихо на столі Хліб лежить. Тихо-тихо під столом Земля спить. Тим сном поздоровляю, Від Дажбожого онука (ім'ярек) Безсоння відганяю!
|
Кури, кури рябенькі! У вас голови маленькі, А в рожденого, реченого (ім'ярек) Та й велика голова. Скрикніть ви сон Із усіх сторон, На рожденого, реченого (ім'ярек).
|
Темна нічка Нічниць породила - Малому дитяті муки наробила; Ясне Сонечко день починає, Нічниць проганяє, Денниць насилає, Біль унімає!
...
Читати далі »
|
Чорток, Чорток! Не ламай кісток: Ти з води, А я — у воду!
|
(прив'язати мотузку до ніжки столу і тричі промовити) Чорт, Чорток! На тобі твоє, віддай моє! або: Чорте, Чорте! Погрався — віддай!
|
Чорте, Чорте! На тобі гроші. Щоб ці гроші такі руки відкопали, які й закопали!
|
(щоб привів додому чоловіка, парубка) Трясу, трясу кладкою, кладка — водою, а вода — купиною, а купина — Чортами, а Чорти — козаком (ім'ярек). Щоб його трясли, трясли, Та й до мене принесли Рожденої, реченої (ім'ярек).
|
Хазяїне, Хазяїне! Ходи з нами до нової хати. Або: Домовик, Домовик! Ось тобі — сани. Сідай, їдь з нами. (сказати, підставивши черевик)
|
Треба запитати: На добро чи на зло? (як чуєте тепло — на добро, а як холодно, то віщує біду).
|
(щоб повернути чоловіка додому, треба запалити свічку або вогнище і промовляти)
Отець Домовик! скоч додолу, Та принеси мого (ім'ярек) До мого дому. Неси його душу, неси його живіт, І біле лице, і щире серце. Якнайскоріше, якнайпрудкіше! В цей час, у цю годину. Біжи прудко, біжи хутко, Як цей дим біжить угору, Щоб так прудко та хутко приніс козака (ім'ярек) додому!
|
(щоб повернути чоловіка додому, треба запалити свічку або вогнище і промовляти)
Отець Домовик! скоч додолу, Та принеси мого (ім'ярек) До мого дому. Неси його душу, неси його живіт, І біле лице, і щире серце. Якнайскоріше, якнайпрудкіше! В цей час, у цю годину. Біжи прудко, біжи хутко, Як цей дим біжить угору, Щоб так прудко та хутко приніс козака (ім'ярек) додому!
|
Славимо Огнебога Семаргла, який гризе дерево і солому і вогнехурделицю br>вранці, вдень і ввечері. А тому вдячні за сутворені борошна і питія, що його зберігаємо в попелі. А вогонь роздмухаємо, щоб горіло! (ВК, 31)
|
Цьому Богу-Вогнику Симарглу речемо показатися і стати на Небі і світити аж до вранішнього Світла. Наречемо його іменем Вогнебога і йдемо трудитися, як і всяк день, молитву сотворивши, поївши, ідемо до полів наших трудитися, як Боги веліли кожному чоловікові, що має трудитися на Хліб свій. (ВК, 3-А)
|
Я, Дажбожий онук (рідновірське ім'я й прізвище), Присягаю перед лицем Всесильного Велеса, який на межі стоїть: Світу Нава сторожить, Світу Ява помагає, Світу Права доглядає! Присягаю берегти Віру Предків Наших на добро і славу народові Українському! І якщо я порушу Слово це, хай закриє мене Земля свята, яку зараз тримаю на голові своїй, і хай стану я рабом у всіх життях моїх. Слово моє кріпке! Славлю Дажбога І всіх Богів у Сварзі! (за Звичаєвим Правом)
|
Це Роду і Рожаниць імено, до серця ввійде і захистить нас од ворогів. Се бо схилимось нині і молимо Богів про заступництво їхнє, і те збудеться так, бо Ясна є з нами! (ВК, 28)
|
Пиймо суру питну п’ятикратно денно. І вогнища розпалюємо біля дубів, і також Снопа вносимо і речемо хвалу йому. Ми Дажбожі онуки, і не сміємо нехтувати Славу нашу і Заповіти! (ВК, 24-Б)
|
Дажбоже наш! Ти даєш нам їжу в добрий час, на щастя, на здоров’я, на життя дай нам їжу цю й пиття! (народна)
|
Летить у Сварзі Перуниця і несе ріг Слави, так іспиймо його до кута! (ВК, 8/3)
|
Будьмо при чаші і пиймо цю суру, Бо вона прийшла від Богів! Се бо силою укріпить І мудрістю огорне. (ВК, 33)
|
|