22 квітня Велика Лада, Лельник - 20 Квітня 2011 - РІДНОВІР
Середа
07.12.2016
17:24
Категорії розділу
Новини [21]
Коло Свароже [74]
Правослов [63]
Іменослов [32]
Тranslator
Календар
«  Квітень 2011  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930
Місячний календар
Фазы Луны на RedDay.ru (Ровно)
Форма входу
Пошук
Наше опитування
"Велесова книга " для Вас це:
Всього відповідей: 102
Погода
Наша кнопка

Рідновір

[Отримати код кнопки]
Цікаві сайти
Світанкові роси. Ляльки, мотанки, дерев'яні вироби, амулети... Український стиль: Прикольні патріотичні футболки :: вишиванки :: подарунки Українські вишиванки Український національний інтернет-портал «Аратта. Вікно в Україну» Журнал РЕЗЬБА ПО ДЕРЕВУ Бандерштат Официальный сайт Burzum и Варга Викернеса тм Древосвет - деревянные игрушки, конструкторы Природа и др... Українські пісні Світанкові роси. Ляльки, мотанки, дерев'яні вироби, обереги... Українські скарби
Країна
free counters
Статистика
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
MP3
Зворотній звя"зок
Ім`я відправника *:
E-mail відправника *:
Web-site:
Тема листа:
Текст повідомлення *:
Оцінка сайту:
Код безпеки *:

РІДНОВІР

Головна » 2011 » Квітень » 20 » 22 квітня Велика Лада, Лельник
20:38
22 квітня Велика Лада, Лельник
22 квітня - Красна гора, Велика Лада, Лельник, Ляльник (свято пробудження жіночої любові). Богиня Лада виходить на гору, щоб ладувати все навкруги, наводити лад у полях, лісах, гаях, вселяти любов у душі людей. Це дівоче свято краси і любові. Пісні й хороводи водять на честь доньки Лади - Богині Лелі.В цей день відбуваються сватання, заручини та весняні весілля. Богині - покровительці шлюбу приносять пожертви білого хліба та білого півня. Значення обряду - упорядкування хаосу , встановлення рівноваги в Природі , в душі.
Тобі Ладо, святий Боже,
Ладо, слухай нас, Ладо!
Пісні, Ладо співаєм тобі,
Ладо, слухай нас, Ладо!
Серця наші схиляєм к тобі,
Ладо, слухай нас, Ладо!

"Красна гірка... - це одне з народних свят красної весни; з цього дня починаються хороводи, гри на горах і долинах... починається весняно-літній сезон на весілля." Взагалі гори - це колиска людської цивілізації. "Культурні рослини і людські племена мають однакові місця виникнення - гірські системи земної кулі"; а звідси й робиться висновок, що гірські райони були, ймовірно, первісними центрами виникнення цивілізації. Стародавні міста будувалися на го рах, або горбах. Так, Рим стоїть на семи горбах (septimontium), а наш Київ - на трьох. Львів стоїть на узгір'ї гори Полтви. За старим завітом, на Синайській горі Бог надав жидам Мойсеїв закон. Усі містичні боги стародавньої Греції містилися на горі Олімпи. У народів Європи гори, а також гірки, горби, "горіци", "крутіци", "холми" були місцями поганських богослужінь, там стояли опудала богів, і так само було місце, куди приносилося криваві жертви. Крім того, на горах ховалися мертві, горіли там "вічні вогні", виконувалися ритуальні обряди та гри. Так само на горах відбувалися суди та розправи. Наш стародавній звичай - висипати високу могилу над визначними померлими постатями, - теж в'яжеться з віруванням в особливе призначення гір. За стародавнім віруванням, на Красних горах збираються духи чоловічої статі: упирі, перелесники, характерники, відьмаки; а на Лисих горах - духи жіночої статі: відьми, чарівниці, русалки, мавки. Існує, наприклад, під Києвом Лиса гора, де, за народнім віруванням, у ніч під Івана Купала злітаються всі відьми на раду. Щодо Красних гір, то в Україні ще й досі зберігаються старі урочища, здебільшого високі горби, з назвою Красна гора, Красна гірка або Красне. В більшості випадків на таких "красних горах" були побудовані християнські монастирі або замки. Отже щодо святкування. Дівчата бігають по лісу і вигукують:
- Горю-горю пень!
- Чого гориш?
- Красної дівчини хочу!
- Якої?
- Тебе молодої!


Після цих слів "Красна дівчина" втікає, біжучи з гори на долину, а "Горю-горю пень" переймає її, намагаючись зловити. Якщо спіймає, то для цієї пари гра кінчається; в гру вступає друга пара, і так продовжується аж доти, доки вся група дівчат не буде переловлена. Щоб виконувати "Горю-дуба", чи "Горю-горю пень", дівчата, звичайно, збираються на високі місця: десь на горбі чи на пригорбку - "щоб можна було добре розбігтися", як тепер пояснюють. Починається гра саме в час "Красної гірки" й триває "аж поки в полі просо заросте"; "тоді ми, дівчата, йдемо в поле полоти просо і про гру забуваємо". Разом із Красною гіркою, того самого дня, дівчата "грають "Лялю, або Лелю - "для цього хороводи звичайно збираються о третій годині по полудні на чистому лузі. Дівчата вибирають між себе найкращу і вбирають її Лелею, вони плетуть вінки з лісових або польових квітів; руки, ноги і увесь стан дівчини квітчають дрібними гіллячками з липи чи дуба, але так, щоб уся вона була вкрита зеленим листям, з ніг до голови, щоб виглядала, як лісова мавка. Так убрана Леля сідає на пеньок або на спиляне дерево, якщо це в лісі; на горбок чи на якусь дернину, якщо це на лузі або в полі. Поруч із Лелею дівчата кладуть почастунок: дзбанок молока, грудку масла, шматок сиру та червоні крашанки, а також вінки з свіжих квітів. Вінків має бути стільки, скільки дівчат бере участь у цій грі. Коли вже все готово, дівчата беруться за руки і водять хороводи навколо Лелі, співаючи веснянки, де найбільше згадується про милого та про весілля. Коли хороводи закінчаться, дівчата по черзі підходять до Лелі, а та кожній з них кладе на голову вінок і промовляє:

Будь щаслива і гожа, як сонце;
Весела, як весна;
Робоча, як бджола;
Багата, як земля!


Кожна з дівчат, одержавши свій вінок, відколупує крихітку масла, сиру - все це кладе собі в рот і запиває молоком; бере й червону крашанку. Отак "причастившись", дівчина вклоняється Лелі і відходить, а на її місце приходить друга, третя і т.д., аж поки всі дівчата матимуть на головах свої вінки. Вінок від Лелі кожна дівчина зберігає до наступної весни, а те гілля чи листя, що ним була уквітчана Леля, дівчата несуть до річки і пускають на воду. Іноді дівчат застає ніч, тоді вони розкладають вогнище і при його світлі продовжують гру. Можна собі уявити, що це справді чарівне, майже містичне видовище: спокійний ліс, замріяні дерева, палаюче вогнище, миготливі тіні дівчат у коловому танці, білі сорочки, вінки на дівочих голівках, - усе це мусить бути таки гарне, що жадні чужинські маскаради не годяться і в порівняння з цією чарівною грою наших веселих українських дівчат.

ЛЕЛЬНИК (пісні)

Коло млина калина

Коло млина, Лелю-Полелю, калина.

Там дівчина ходила,

Там дівчина, Лелю-Полелю, ходила.

Цвіт калини ламала,

Цвіт калини, Лелю-Полелю, ламала.

Та й в пучечки в’язала,

Та й в пучечки, Лелю-Полелю, в’язала.

 Та й складала на візок,

Та й складала, Лелю-Полелю, на візок.

Та й повезла на Торжок,

Та й повезла, Лелю-Полелю, на Торжок.

Та й продала за шажок,

Та й продала, Лелю-Полелю, за шажок.

Та й купила голубка

Та й купила, Лелю-Полелю, голубка.

 Та й привезла додому,

Та й привезла, Лелю-Полелю, додому.

 Та й пустила додолу,

Та й пустила, Лелю-Полелю додолу.

 Я ж думала голубець,

Я ж думала, Лелю-Полелю, голубець.

 А то добрий молодець,

А то добрий, Лелю-Полелю, молодець.

 

Веснянка (народна)

 Хвалилася береза,

Хвалилася, Лелю-Полелю, береза –

В мене гiлля до корiння,

в мене гiлля, Лелю-Полелю, до корiння.

Хвалилася дiвчина,

хвалилася, Лелю-Полелю, дiвчина –

В мене коса до пояса,

в мене коса, Лелю-Полелю, до пояса.

 В мене личко, як яблучко,

в мене личко, Лелю-Полелю, як яблучко.

В мене брiвки, як шнурок,

в мене брiвки, Лелю-Полелю, як шнурок.

В мене очi, як тернок,

в мене очi, Лелю-Полелю, як тернок...

 Хвалилася береза,

хвалилася, Лелю-Полелю, береза.













Категорія: Коло Свароже | Переглядів: 794 | Додав: ZlatoЯР | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]