13 квітня - Права середа. Свято Прави (ведійська Рита) - 10 Квітня 2011 - РІДНОВІР
Неділя
04.12.2016
23:20
Категорії розділу
Новини [21]
Коло Свароже [74]
Правослов [63]
Іменослов [32]
Тranslator
Календар
«  Квітень 2011  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930
Місячний календар
Фазы Луны на RedDay.ru (Ровно)
Форма входу
Пошук
Наше опитування
"Велесова книга " для Вас це:
Всього відповідей: 102
Погода
Наша кнопка

Рідновір

[Отримати код кнопки]
Цікаві сайти
Світанкові роси. Ляльки, мотанки, дерев'яні вироби, амулети... Український стиль: Прикольні патріотичні футболки :: вишиванки :: подарунки Українські вишиванки Український національний інтернет-портал «Аратта. Вікно в Україну» Журнал РЕЗЬБА ПО ДЕРЕВУ Бандерштат Официальный сайт Burzum и Варга Викернеса тм Древосвет - деревянные игрушки, конструкторы Природа и др... Українські пісні Світанкові роси. Ляльки, мотанки, дерев'яні вироби, обереги... Українські скарби
Країна
free counters
Статистика
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
MP3
Зворотній звя"зок
Ім`я відправника *:
E-mail відправника *:
Web-site:
Тема листа:
Текст повідомлення *:
Оцінка сайту:
Код безпеки *:

РІДНОВІР

Головна » 2011 » Квітень » 10 » 13 квітня - Права середа. Свято Прави (ведійська Рита)
21:22
13 квітня - Права середа. Свято Прави (ведійська Рита)


 Божественного закону, який правує Всесвітом, ростом рослин, родючістю всього живого на Землі й на Небі, дощем і вітром, зміною пір року, дня і ночі. Саме від "Божественної Прави" походять правда, праведність, правосуддя, справедливість, мудрі правителі (ті, хто знають Закони Прави). Цей день завжди випадає у середу (25 день після Великодня), тому в народі досі збереглася назва "Права середа" (вона ніколи не була пов'язана з постом, бо наші Пращури не мали виснажливих постів, як це впровадило християнство). Саме від цього Закону Прави, який славили піснями, походить давня назва нашої Правіри - Православ'я. Це свято ще має назву "Рахманський Великдень". Існує повір'я, що далеко за морем живуть святі "рахмани" (брахмани), яким сповіщається, що в Україні вже настав Великдень,шкарлупа  допливе до них на Купайла і сповістить про свято. Для цього на воду річок, які течуть у море, пускають шкаралупу від крашанок, можливо, тому цей день ще називають "переплавною середою".


У народному побуті це свято одержало назву Рахманський Великдень і породило багато повір`їв та легенд. В одній з них говориться про те, як з`явилася сама назва свята. «Коли їдять крашанки на Великдень, то лушпиння потім несуть до річки та кидають його у воду. Вода понесе те лушпиння десь далеко аж за моря до рахманів; припливе воно до них на десяту п`ятницю, тоді й буде Рахманський Великдень».
У деяких легендах говориться, що «рахмани» живуть на «тому світі», а лушпиння, яке припливе до них,— це вказівка, коли саме треба святкувати Великдень, бо без цього вони не знають, коли він буває.
Є легенда, у якій свято Преполовения перетворилося на Преплавлення від слова «перепливати». Ось про що у ній розповідається. «Одного разу погнались за Богородицею розбійники, а вона була з Немовлям на руках. Бігла, бігла Богородиця і дивиться — ріка перед нею. Вона і кинулася у воду, розраховуючи переплисти на інший берег та спастися від гонитви. Але з Немовлям на руках плисти було важко — гребти доводилось однією рукою. І ось Богородиця почала молитися своєму Немовляті: «Сину мій милий, дай ти мені третю руку, а то плисти мені вже неможливо». Немовля почуло материну молитву, і з`явилася у неї третя рука. Тоді вже плисти було легко, і Богородиця благополучно досягла протилежного берега».
При водосвятті, що здійснювалося у цей день, обливали одне одного водою. Якщо ненароком буде облита й відьма, вона не зможе затримати дощі, і врожай буде багатим.
Ще в одній легенді розповідається, що на Рахманський Великдень небіжчики сходяться до церкви на всеношну і розговляються тими дарами, що принесли їм родичі у день Проводів.
Вважається, що на Рахманський Великдень не можна працювати, про це існує повчальна легенда, в якій говориться, що колись сестра з братом, не додержуючись цієї заборони, поїхали у поле орати. За це їх покарав Бог: разом з волами вони увійшли у землю і над ними виросла висока могила. Розповідають, якщо прислухатися у тому місці, можна почути, як під землею сестра з братом волів поганяють.
Згадки про «рахманів» або «брахманів» зустрічаються вже у давніх літописах. Тому можна припустити, що це свято — залишок стародавніх невідомих язичницьких звичаїв.

Джерело

Категорія: Коло Свароже | Переглядів: 881 | Додав: ZlatoЯР | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]