ІIІ. Пророки і псалтир про месію.
Ісус пришов виконати не лишн Закон, про який йшлося в минулій главі.
Він прийшов виконати все, що сказали пророки, та все те, що написано про
месію у Псалтирі. Ісус сам говорить про це так: "Не подумайте, ніби я руйнувати Закон чи пророків прийшов,-- я не руйнувати прийшов, але виконати" (Матвій, 17, 17).
З’явившись своїм учням у Єрусалимі після свого "воскресіня", Ісус повчав їх. "Це
слово, що казав я до вас, коли був іще з вами: Потрібно, щоб віконалося
усе, що про мене в законі Мойсеєвім, та у пророків, і у Псалмах
написане" (Лука, 24, 44).
Звернемося до змісту Пророків і Псалтиря.
1. Пророки.
Біблійні пророки діляться на великих пророків (Ісая, Єремія та Єзекіїль) і малих пророків (13 осіб).
Насамперед розглянемо, що писали великі пророки про месію та його царство.
У книзі пророка Ісаї про месію та його завдання пишеться в главах 7,
9,42, 49, 50, 53, 59, 60, 61 та інших. Розглянемо зміст цих пророцтв.
В пророцтвах Ісаї йдеться про те, що в роду Давида діва дивом зачне
дитя-- знак від "бога", який зробить його "заповітом народові
(єврейському-- О.В.), за світло язичникам" (Ісая, 42, 6). Буде ця особа
царем Ізраїля і здійснить волю Ягве (духовна сутність, яку євреї нарекли
"богом"). Що ж станеться, коли прийде месія-- єврей Ісус? Читаємо
пророцтва Ісаї:
"І встануть чужинці та й
пастимуть ваші отари,
і сини
чужинця будуть
вам рільниками та вам винарями!
І будуть вас кликати: господні, священники,
будуть казати на вас: слуги нашого бога!
ВИ БУДЕТЕ ЇСТИ БАГАТСТВО НАРОДІВ,
і їхньою славою будете славитись" (Ісая, 61, 5-6).
"І мури твої (Єрусалимові-- О.В.) побудують чужинці,
а їхні царі тобі будуть служити,
бо в запалі гніву свого я був уразив тебе,
а в своїм уподобанні змилуюся над тобою!
І будуть постійно відкриватися брами твої,--
ані вдень, ні в ночі не замкнуться вони,
щоб приносити до тебе багатства народів,
і їхні царі щоб були припроваджені.
Бо ПОГИНУТЬ НАРОД ТА ТЕ ЦАРСТВО,
ЩО НЕ СХОЧУТЬ СЛУЖИТИ ТОБІ,--
і ці народи понищені будуть зовсім" (Ісая, 60, 10-12).
Ягве устами Ісаї звертається до єврейського народу:
"Ось я підніму свою руку до людей,
і піднесу до народів прапора свого --
і позносять синів твоїх в пазусі,
а дочок твоїх поприносять на плечах.
І будуть царі за твоїх вихователів,
а їхні цариці -- за няньок твоїх.
Лицем до землі вони будуть вклонятися тобі
та ЛИЗАТИМУТЬ ПИЛ ТВОЇХ НІГ,
і ти пізнаєш, що я-- то господь...
" (Ісая, 49, 22-23).
Пророк Єремія значно менше приділяє уваги царству месії, ніж Ісая. В
книзі пророка Єремії (глава 33) йдеться про помилування євреїв та
повернення їм долі богообраного народу.
Пророк Єзекіїль описує майбутнє Ізраїля, мало згадуючи інші народу
(глави 34-37, 39-48). Привертає до себе увагу лише опис території
Ізраїля, яка явно в кілька разів перевищує сучасну. Віруючий єврей
навряд чи сприймає це інакше, ніж наказ Ягве про захоплення Ізраїлем
земель своїх сусідів. Також Єзекіїль систематично нагадує, що євреї--
народ, обраний Ягве між усіма народами землі.
Серед малих пророків знаходимо цікаві відомості про суспільний
устрій, який буде запроваджено месією. Наведемо уривки з пророцтв малих
пророків Міхея і Огії.
"І підуть численні народи та й скажуть:
Ходімо, і вийдім на гору господню
та до дому Якового,
і він буде навчати доріг своїх нас,
і ми будемо ходити стежками його.
Бо вийде Закон із Сіону,
а слово господнє-- із Єрусалиму.
І він буде судити численні племена,
і розсуджувати буде народи
міцні аж у далечині
" (Міхей, 4, 2-3)
Ніяк не може єврейський Ягве позбутися бажання судити "чужинців".
"І Яковів залишок (євреї-- О.В.)
буде між людьми,
серед численних народів,
як лев між лісною худобою, як левчук між отарами овець,--
що як він переходить, то топче і шматує,
і немає нікого, хто б зміг урятуватися" (Міхей, 5, 7).
Через Міхея Ягве провіщає, що народи всі на землі не є вільними, а
повинні слухатися волі Ягве, яку проголошують євреї. Хто не слухатиме,
той буде знищений. Причому ця безпідставна агресія Ягве (яка на землі
здійснюється руками богообраного єврейського народу) з якихось
незрозумілих причин названа "помстою" (тобто, відплатою):
"І в гніві та в лютості помсту
вчиню над народами,
що мене не послухались!" (Міхей, 5, 14).
"Народи побачать оце ("дива", які творитиме Ягве-- О.В.),
і посоромлені будуть при всій своїй силі,
руку покладуть на уста,
їхні вуха оглохнуть.
Будуть порох лизати вони,
як той гад, як плазюче землі,
повилазять з дрижанням з укріплень своїх,
вони будуть тремтіти перед
господом, богом нашим,
і будуть боятися тебе (єврейського царя і месію
Ісуса Христа-- О.В.) !" (Міхей, 7, 16).
Пророк Огія також виказує "божу" ненавість до не-євреїв (гоїв).
"Я затрясу небо та землю, і поперевертаю трони
царств, і повигублю силу поганських царств, і поперевертаю колесниці та
тих, хто їздить у них, і попадають коні та їхні верхівці, побиті мечами
один одного" (Огія, 2, 21-22).
Таким чином, у пророків проявляється все те ж патологічне бажання
юдеїв панувати над всіма народами, знущаючись над ними та тішачись своєю
владою.
2. Псалтир.
Псалтир-- це зібрання пророцтв, молитов та розповідей, виголошених царем Давидом.
Оскільки Ісус посилається на псалми про себе, то нас цікавлять в Псалтирі лише пророцтва про месію. Уважно вчитаймося в них.
Псалом 2.
(Пророцтво про царство "сина божого".)
Чого то племена бунтують, а народи задумують марне?
Земні царі повстають, і князі нараджуються разом
на господа та на його помазанця:
"ПОРОЗРИВАЙМО МИ ЇХНІ КАЙДАНИ,
І ПОСКИДАЄМО ІЗ СЕБЕ ЇХНІ ПУТА!"
Але той, хто на небесах пробуває-- посміється,
владика їх висміє!
Він тоді в своїм гніві промовить до них,
і настрашить він їх у своїм
пересерді:
"Я ж помазав свого царя на Сіон, святу гору свою,
я хочу звістити постанову:
Промовив до мене господь:
ти мій син, я сьогодні тебе породив.
ЖАДАЙ ВІД МЕНЕ,-- І ДАМ Я НАРОДИ ТОБІ, ЯК СПАДЩИНУ ТВОЮ,
ВОЛОДІННЯ Ж ТВОЄ-- АЖ ПО КІНЦІ ЗЕМЛІ!
ТИ ЇХ ПОВБИВАЄШ ЗАЛІЗНИМ ЖЕЗЛОМ,
ПОТОВЧЕШ ЇХ, ЯК ПОСУД ГОНЧАРСЬКИЙ"...
А тепер-- помудруйте, царі,
Навчіться ви, судді землі:
Служіть господеві зо страхом, і ридайте з тремтінням!
Шануйте сина, щоб він не розгнівався,
і щоб вам не загинути в дорозі,
бо гнів його незабаром запалиться.
Блаженні всі, хто на нього надіється.
Отже, Ягве замахнувся на те, щоб тримати в кайданах весь світ, і
виконавець цього злочинного задуму-- месія Ісус. Подібні нахабні замахи
на волю інших народів поширені по всьому Псалтирю. Читаймо їх:
"І в величності своїй (звертання до месії-- О.В.) сідай,
та й верхи помчися за справи правди,
і лагідності та справедливості,--
і навчить тебе страшних чинів правиця твоя!
Твої стріли нагострені,--
а від них перед тобою народи попадають,--
у серце царських ворогів" (Псалом 45, 5-6).
"Вороги"-- це ті, хто "незаконно" хоче скинути з себе кайдани Ягве.
Точне визначення своїх ворогів дає сам Ісус. Читаємо його слова в
Євангелії: "Хто не зо мною, той супроти мене" (Матвій, 12, 30). Отже, "ворог"-- це той, хто не виконує накази єврейського демона Ягве та його посланця Ісуса.
"Замість батьків твоїх будуть сини твої (месії-- О.В.),--
ЇХ ПО ЦІЛІЙ ЗЕМЛІ ТИ ПОСТАВИШ ВОЛОДАРЯМИ.
Я буду ім’я твоє згадувати по всіх покаліннях,
Тому-то народи по вічні віки тебе славить будуть!" (Пс. 45, 17-18)
Отже, сини єврейського месії, за облудним "пророцтвом" Давида, ніби-то будуть володарбвати по всій землі.
"І він (месія-- О.В.) запанує від моря до моря,
і від іки (Євфрата) аж до кінця землі!
Мешканці пустель на коліна попадають перед обличчам його,
а його вороги (всі, хто не з ним-- О.В.)
будуть порох лизати ..." (Пс. 72, 9)
"Промовив господь (Ягве-- О.В.) господеві (месії-- О.В.) моєму?:
"Сядь праворуч мене, доки не покладу я твоїх ворогів (хто не хоче бути твоїм рабом-- О.В.)
за підніжки ногам твоїм!"
Говподь із Сіону пошле силу свою,--
пануй ти поміж ворогами своїми!" (Пс. 110, 1-2)
Завершується цей кривавий псалмовий шабаш картиною уявного
фантастичного знищення та покарання тих, хто не схотів коритися юдеям.
"Хай радіють у славі святі,
хай співають на ложах своїх,
прославлення бога на їхніх устах,
а меч обосічний-- у їхніх руках,
щоб чинити між племенами помсту (за те, що не хотіли коритися юдеям-- О.В.),
між народами-- кару,
щоб їхніх царів пов’язати кайданами,
а їхніхвельмож-- ланцюгами,
щоб між ними чинити суд написаний!" (Пс. 149, 5-6).
В усіх наведених уривках очевидним є прояв вже описаного
суспільно-політичного ідеалу Біблії-- панування юдеїв над світом шляхом
знищення еліти всіх народів, заміни її юдеями та поневолення, духовного і
фізичного, простих людей. Власне, суспільно-політичний аспект
біблійного вчення той же, що і в "Протоколах сіонських мудреців" та
інших документах, які викривають єврейський шовінизм та
людоненависництво його носіїв.
|