Для виготовлення ліків використовують листя (заготовляють під час цвітіння рослини й використовують свіжим); плоди (достигають з липня, заготовляють восени). Строк придатності - 3 роки.

Відвар з листя подорожника призначають при бронхітах, туберкульозі лешень, коклюші, пневмосклерозі та інших захворюваннях дихальних органів, що супроводжуються виділенням густих секретів, при катарах шлунка з недостатньою кислотність, гострих шлунково-кишкових захворюваннях (гастрити, ентерити, ентероколіти), гострих і хронічних колітах, хронічних нефритах і виразковій хворобі.

В народній медицині відвар або настій листя подорожника великого вживають як "кровоочисний" засіб, від кропив'янки, при цинзі, гарячці й атеросклерозі, у випадку печії, відрижки, метеоризму, проносу й геморою, від нічного нетримання сечі й набряків, від раку шлунка і легень, злоякісних виразках шкіри та слоновості.Насіння подорожника великого має обволікаючі, пом'якшувальні й протизапальні властивості.

Відвар насіння подорожника великого п'ють по 1 стол. ложці 3 рази на день протягом 1-2 місяців при жіночому бесплідді на трунті гормональної недостатності й при цукровому діабеті.Свіже листя прикладають до фурункулів, ран, виразок, опіків, забиттів, порізів і наривів.Соком потовченого листя подорожника лікують дерматити від укусів комах.Порошок з листя використовують для присипання ран (кровоспинна дія) і для виготовлення мазі, яка є ефективним засобом для лікування гноячкових захворювань шкіри.Відваром листя промивають рани і виразки, полощуть рот при запаленні ясен, роблять примочки при запаленні очей і дерматитах.

ВНУТРІШНЬО - відвар листя (10 г або 2 стол. ложки сировини на 200 мл окропу) по половині-третині склянки за 10-15 хвилин до їжі 3-4 рази на день;сік подорожника (дрібно порізане свіже листя подорожника змішують з рівною кількістю цукру і настоюють у теплому місці протягом 2 тижднів) по 1 стол. ложці 3-4 рази на день за 20 хв до їжі при раку шлунка;настій 2 стол. ложки суміші (порівну) листя подорожника великогоі шавлії лікарської на двох склянках окропу приймають при виразковій хворобі 3 рази на день до їжі по 1/3 склянки в перші 10 днів, а потім - по пів склянки протягом 1-2 місяців.

ЗОВНІШНЬО - компреси з соку подорожника для лікування злоякісних пухлин;настій листя (50 г сировини на 200 мл окропу) для полоскання, обмивань, примочок і компресів;мазь (10 г порошку з листяна 90 г вазеліну) для лікування гноячкових захворювань шкіри.

В ряді місцевостей України подорожником лікували простудні захворювання, кашель, туберкульоз легень. На Львівщині, наприклад, при туберкульозі легень листя подорожника настоювали на меду - протягом трьох тижднів, у темному місці, щодня в сторого визначений час перемішували його дерев'яною ложкою.

На Черкащині соком подорожника закапували очі, коли вони боліли. До речі, при запаленні очей радив використовувати подорожник ще Авіценна.

На Покутті подорожник був відомий як оберіг від уроків.

В народній медицині росіян крім того, клали вологі компреси з подорожника при злоякісних пухлинах, при ракові легень та шлунку - пили у виді сиропу, який виготовляли, засипаючи дрібно нарізане листя такою ж кількість цукру. Суміш настоювали в темному місці протягом двох тижднів, пили три-чотири рази на день по 1 чайній ложці перед їжею.

Настій листя використовувася при лікуванні ракових захворювань і в народній вірменській медицині. Протиракові властивості подорожника були зафіксовані ще Авіценною, який рекомендував листя рослини при пухлинах та злоякісних виразках, а також при слоновій хворобі.

при жіночому бесплідді:

відвар насіння подорожника великого (столову ложку подрібненого насіння подорожника великого залити склянкою води, довести до кипіння і потім томити на слабкому вогні хвилину. Настояти півгодини. Процідити). Пити по 1 стол. ложці 4 рази на день до їжі. Курс лікування - 1 місяць. Потім зробити перерву на тиждень і знову повторити курс.