Для виготовлення ліків використовують траву і квітки. Заготівлю проводять від початку до середини цвітіння рослини.

Препарати деревію виявляють ефективну кровоспинну дію й використовуються при легеневих, кишкових, гемороїдальних і носових кровотечах, при кровотечах з ясен і ран, а також при маткових кровотечах (при запальних процесах, фіброміомах, надмірних місячних). Викоритсовуючи деревій як кровоспинний засіб, слід надавати перевагу препаратам з листя, бо квітки рослини такої дії не виявляють.Поряд з цим препарати деревію подразнюють закінчення смакових нервів і посилають секреторну активність шлунка, розширюють жовчні протокиі збільшують жовчовиділення в дванадцятипалу кишку, підвищують діурез, купірують спастичний біль у кишечнику, й це зумовлює використання їх при зниженому апетиті, гіпоацидному гастриті, виразковій хворобі шлунку і дванадцятипалої кишки, виразкових спастичних колітах, метеоризмі при хворобах печінки, нирок і сечового міхура.Зовнішньо використовують деревій звичайний при надмірній жирності шкіри, вуграх, геморої й герпесі, сприяють загоюванню свіжих і нагноєних ран, виразок, фурункулів, і лускатого лишаю, стимулюють ріст волосся.Вживають деревій звичайний всередину як засіб, що регулює обмін речовин, при запамороченні, нудоті, головному болю, безсонні, істерії, хлорозі (бліда неміч), малярії й туберкульозі легень, при проносах, нирковокам'яній хвообі, нічному нетриманні сечі, нічних поллюціях і стимулювання виділення молока у матерів-годувальниць та як протиглистний засіб.

Самостійно траву деревію використовують рідко. Частіше її використовують у суміші з іншими лікарськими рослинами. До складу ліувально-профілактичного харчового раціону корисно включати салати, приготовані з доданням невеликої кількості листочків деревію звичайного.

Слід пам'ятати, що надмірне і тривале вживання його спричинює запаморочення та висипи на шкірі.

ВНУТРІШНЬО - настій трави (15 габо 2 стол. ложки сировини на 200 мл окропу) пити теплим по половині-третині склянки 2-3 рази на день при гастритах, виразковій хворобі та як кровоспинний засіб;

рідкий екстракт деревію приймають по 40-50 крапель 3 рази на день;

свіжий сік рослини, підсоложений медом, вживають по 1 чайній ложці 3 рази на день для збудження апетиту, покращення обміну речовин, при гепатохолециститах та гінекологічних захворюваннях (метрорагії);настоянку трави (30 г сировини на 100 г горілки, настоюють 7 днів) по 20 крапель 3 рази на день перед їжею при дисменореї, стенокардії, кишкових спазмах;суміш 0,15 г порошку листя деревію звичайного і 0,15 г порошку листя кропиви дводомної приймають перед їжею три рази не день як кровоспинний засіб;2 стол. ложки суміші трави деревію звичайного, звіробою звичайного, золототисячника малого, рутки лікарської, трави і кореня цикорію звичайного та листків подорожника великого, взятих порівну, варять 10 хвилин у 2 склянках води, настоюють півгодини і приймають по півсклянки три рази на день за півгодини до їжі протягом 1-2 місяців при гіпоацидному гастриті;

дві стол. ложки суміші трави деревію звичайного, кореневищ аїру тростинового, бруньок берези повислої та листя мучниці звичайної у співвідношенні 2:1:1:2 варять 5-7 хвилин у 500 мл води, настоюють півгодини і випивають протягом дня за 4 рази при запаленні сечового міхура;

салат: молоде листя деревію звичайного витримують 1 хвилину в окропі, змішують з підготовленому для салату капустою і цибулею, солять і заправляють олією (на 150 г квашеної капусти беруть 25 г зеленої цибулі, 5 г листя деревію, 10 г олії та сіль).

ЗОВНІШНЬО - настій трави (2 стол. ложки сировини на 500 мл окропу, настоюють 1 годину) для обмивань, примочок, компресів (при вуграх, для лікування ран, виразок і фурункулів), місцевих ванн (при геморої, лускатому лишаї й корості) і для втирань (1 раз на день для стимулювання росту волосся);

настій квіткових кошиків (3 чайні ложки сировини на 200 мл окропу, настоюють 30 хвилин, проціджують, охолоджують) для компресів при надмірній жирності шкіри обличчя;3 чайні ложки суміші квіткових кошиків деревію звичайного, трав фіалки триколірної та шишок хмелю звичайного, взятих порівну, заливають склянкою окропу, настоюють 30 хв, проціджують, охолоджують і застосовують як у попередньому прописі;маска на обличчя при надмірній жирності шкіри: настій квіткових кошиків деревію звичайного (3 чайні ложки на 200 мл окропу) змішують з порошком сухого молока, крохмалем або борошном і одержану кашку наносять на обличчя, а через 15-20 хвилин змивають (так само можна використовувати і наведений вище настій суміші квіткових кошиків деревію звичайного, трави фіалки триколірної і шишок хмелю звичайного);суміш свіжорозтертої трави деревію звичайного з прованською олією (у співвідношенні 1:10) для змащуваня уражених ділянок шкіри (при опіках, фурункулах, туберкульозі шкіри) і для втирань (1 раз на день при гніздовому облисінні).

Деревій - давній перевірений кровоспинний засіб. З цією метою його вживали ще стародавні греки та римляни, знаною була ця властивість деревію і на Русі.

Найчастіше рану заливали соком свіжої рослини або прикладали до неї свіжі розім'яті листочки.

Відвар трави деревію, інколи і цілої рослини з коренем або сік свіжого деревію пили при сильних болях шлунку ("завійна", "сонці"), поносах. А на Івано-Франківщині  при "сонцях" пили з горілкою потовчений з часником корінь деревію.Лікували цією рослиною і жіночі недуги. Відвар її рекомендували породілям у випадках важких післяродових кровотеч, післяродової гарячки, давали пити дівчатам, якщо довго не появлялися місячні, застосовували при маткових кровотечах. Таке лікування у ряді випадків супроводжувалося елементами магії, діючи за принціпом "подібне лікує подібне", при маткових кровотечах вживали екземпляри з рожевими квітами, а від білей - з білими.

Відвар трави деревію (на Гуцульщині - кореня) вживався при простудних захворюваннях, кашлі, запаленні легень.Подекуди його рекомендували пити у виді відвару при головних болях, нічному нестриманні сечі.На центральній Бойківщині відваром рослини на молоці, рідше воді полоскали ротову порожнину при болі зубів та з метою профілактики зубного болю.На Тернопільщині при набряках серцевого або ниркового походження набряклі місця обкладали розтертим листям деревію.